Постанова

від 06.06.2006 по справі 4/6а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/6а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "06" червня 2006 р.                                                  Справа № 4/6а

Позовач:  Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова

Відповідач: Приватне підприємства “Техсана”

                      м.Чернігів, вул.Ленінградська, 31

Про стягнення 570,59 грн.

                                                                                                               Суддя   М.Г.Тимченко

Представники:

Від позивача: Леоненко О.В. –довіреність від 11.01.06р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова  заявлено адміністративний позов до Приватного підприємства “Техсана” про стягнення 570,59 грн., з яких 539,89 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 25,34 грн. штрафних санкцій та 5,36 грн. пені.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, у судове засідання не з'явився.

Ухвала господарського суду від 23.05.2006р. та судова повістка про виклик, що направлялись відповідачу за його фактичною адресою: м. Чернігів, вул. Ленінградська, 31, відповідачем одержані, про що свідчить поштове повідомлення.

Господарський суд вважає що за таких обставин, нез'явлення відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.                          

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:         

Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м.Чернігова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і згідно зі ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058) є страхувальником

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати Пенсійному фонду в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків за березень –жовтень 2005р. у розмірі 539,89 грн., що підтверджується розрахунками сум страхових внесків за березень –жовтень 2005 року, поданими відповідачем до Пенсійного фонду.                 

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

20.01.2006р. відповідачу була вручена вимога Ю-958-У від 06.12.2005р. про сплату 539,89 грн. недоїмки, 25,34 грн. фінансових санкцій та 5,36 грн. пені.  Факт вручення відповідачу вимоги підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці вимоги.

Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки відповідач добровільно визначену вимогою суму не сплатив, саму вимогу не оскаржив, позивач звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду.

У відповідності до підпункту 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 виконавчими органами Пенсійного фонду за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків,  у тому  числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами  Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частинами 13 –15 ст. 106 Закону № 1058 визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів,  передбачених частинами  дев'ятою  і  десятою  цієї   статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку,  встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих  днів  із  дня  їх  винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені  та  штрафів,  передбачених  частинами  дев'ятою  і десятою цієї статті,  підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник отримав рішення про нарахування пені та  накладення  штрафу,  передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатив зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів,  а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний виконавчий орган  Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для  виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій,  застосованих  за  порушення порядку  та  строків  обчислення,  нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж  порядку,  що  й  недоїмка  із  сплати страхових внесків.

Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату  недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, начальником управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова  було винесено рішення № 508 від 21.11.2005р. про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 25,34 грн., та 5,36 грн. пені, яке відповідачем отримане 21.11.2005р.

На день розгляду спору відповідач не надав доказів сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.     

Керуючись ст. ст. 1, 14, 15, 17, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 94, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Техсана”, м. Чернігів, вул. Ленінградська, 31 (п/р 2604935058530 в філії Укрсоцбанка, МФО 353014, код 24555642) на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова, м. Чернігів, проспект Перемоги, 141 (р/р 25605303011155 в ОПЕРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) 539,89 грн. заборгованості по страховим внескам, 25,34 штрафних санкцій та 5,36 грн. пені.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                    Суддя                                                                 М.Г.Тимченко