Постанова

від 24.04.2008 по справі 6/45/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/45/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.04.08                                                                                       Справа №6/45/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Акімовій Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача  –          Сілецький Ю.І. (довіреність № 5  від 30.08.2007  р.)                                 

від відповідача –      Шаріна Є.С.  (довіреність № 77/1 від 05.03.2008 р.)                           

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фабрика  делікатесних сирів» (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2008 р.                                             у  справі  № 6/45/08

за позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофра Стиль Запоріжжя»            (м. Енергодар)

до відповідача        Приватного підприємства «Фабрика  делікатесних сирів»

                                (м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гофра Стиль  Запоріжжя»  звернулося до господарського суду Запорізької  області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Фабрика  делікатесних сирів» 6203,93 грн. втрат  від інфляції та 1592,34 грн. – 3 % річних, нарахованих на суму боргу за договором № 23/02/05/ф  від 08.09.2005 р., стягнену рішенням господарського суду від 19.10.2007 р. по справі № 6/295/07.  Заявою від 07.02.2008 р., з посиланням на ст. 22 ГПК України, позивач уточнив  позовні  вимоги:  просив суд стягнути з відповідача інфляційні  втрати за  період з жовтня 2006 р. по  вересень 2007 р. включно (від суми боргу 51699,44 грн.) в розмірі 7462,11 грн. та      1674,21 грн. – 3 %  річних  від  тієї ж  суми боргу за  період з 21.09.2006 р.  по  19.10.2007 р. (арк. справи 81).              

Рішенням господарського суду Запорізької  області від 26.02.2008 р. у справі            № 6/45/08 (суддя  Місюра Л.С.)  позов  задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача  7462,11 грн. втрат від інфляції,  1674,21 грн. – 3% річних, а  також 102 грн. державного  мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу.                                

                 Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  Приватне підприємство «Фабрика  делікатесних сирів»  (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.02          .2008 р. у справі   № 6/45/08  та прийняти  нове, яким  в задоволенні  позову   ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя» відмовити.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом  Запорізької  області при прийнятті рішення було невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не  відповідають  фактичним обставинам справи. Заявник посилається на те, що  відповідно до ч. 2 ст. 625  ЦК України боржник   зобов'язаний  за вимогою кредитора  сплатити  втрати  від інфляції  та 3 % річних. Зазначає, що позивач,  відповідно до положень ст. 530 ЦК України, мав  пред'явити  відповідачу  вимогу  про сплату річних  та  інфляційних. Посилається  на те, що вимоги з боку  позивача  про  відшкодування  втрат  від  інфляції  та 3 %  річних  до  нього  не  надходило. Таким  чином, на думку  заявника, строк  виконання  зобов'язання по сплаті  річних  та інфляційних  не  настав, тобто  відсутнє  порушення відповідачем зобов'язання, а,  відповідно, відсутній  і предмет  позову.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.03.2008 р. апеляційна скарга Приватного підприємства «Фабрика  делікатесних сирів» прийнята  до провадження та призначена до розгляду на  24.04.2008 р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 848 від 23.04.2008 р. справу № 6/45/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді  Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.

В письмовому  доповненні  (вих. б/н від 26.02.2008 р.)  до апеляційної скарги  та письмових поясненнях (вих. б/н від 24.04.2008 р.) заявник  також посилається на  те, що ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя»  в позовному  провадженні вже заявляло  вимоги  про стягнення з  ПП «Фабрика  делікатесних  сирів»  3%  річних та втрат від інфляції, нарахованих на суму боргу за договором, однак рішенням  господарського суду Запорізької області від   19.10.2007 р. у справі № 6/295/07 в  задоволенні  вказаних вимог ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя»  було  відмовлено; вказане  рішення не  оскаржене  та  набрало  законної  сили. Заявник стверджує, що господарський суд  не дослідив ці обставини і, ігноруючи ч. 2 ст. 80 ГПК України,  неправомірно задовольнив позов по справі № 6/45/08, хоча повинен був провадження у справі припинити у зв'язку наявністю рішення суду, який вже вирішив спір між цими сторонами про той же предмет і з тих же підстав.

В судовому засіданні представник заявника (відповідача у справі) підтримав у повному обсязі  вищевикладені  доводи в обґрунтування  своїх вимог і  заперечень. Наголошує на тому, що позивач, замість того, щоб оскаржити неправильне (в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат) рішення  суду від   19.10.2007 р. по справі  № 6/295/07, звернувся до суду в новому провадженні з тими самими вимогами, у задоволенні яких йому вже було раніше відмолено судом.

Позивач  у справі –  ТОВ «Гофра  Стиль Запоріжжя» апеляційну скаргу відповідача не визнає, письмовий відзив не надав.

Представник  позивача в судовому  засіданні заявив, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та надуманими,  вважає оскаржуване  рішення  обґрунтованим, прийнятим за  повного з'ясування  обставин справи, підстав  для  його скасування  не вбачає.  Просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського  суду Запорізької області – без  змін.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.2005 р. між  ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя» (постачальником, позивачем у даній справі)  та  ПП «Фабрика делікатесних  сирів» (покупцем, відповідачем у даній справі) було укладено  договір № 23/02/05/ф  (надалі – Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався  передати у власність відповідача  продукцію, а відповідач –  прийняти та своєчасно провести оплату  за  відвантажену  продукцію (гофротару).

У зв'язку з неналежним виконанням  ПП «Фабрика делікатесних  сирів»  своїх  зобов'язань за Договором  щодо оплати отриманої за накладними  №126/1 від 14.10.2005 р., № 126/2 від 17.10.2005 р., № 126/3 від 19.10.2005 р., № 132 від 24.10.2005 р., № 136 від 02.11.2005 р., № 137 від 03.11.2005 р., № 151 від 21.11.2005 р., № 166 від 09.12.2005 р.,        № 179 від 23.12.2005 р., № 180 від 26.12.2005 р., № РН-0000010 від 16.01.2006 р.,                № РН-0000034 від 09.02.2006 р., № РН-0000038 від 15.02.2006 р.  продукції ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя» звернулось до господарського суду Запорізької  області з позовною  заявою про стягнення  з відповідача 51699,44 грн. основного боргу за Договором та    8250,24 грн.  пені.

Рішенням господарського суду Запорізької  області від 19.10.2007 р. у справі            № 6/295/07 було встановлено, що ПП «Фабрика делікатесних  сирів» порушило свої зобов'язання за Договором щодо остаточної оплати продукції протягом 7 календарних днів з моменту поставки продукції на склад покупця. Отриману від ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя»  за накладними продукцію на суму 240049,44 грн. ПП «Фабрика делікатесних  сирів» оплатило частково – в сумі 188350,00 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 51699,44 грн.

Зазначеним рішенням суду позов ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя» (з урахуванням заяви від 25.07.2007 р. про уточнення позовних вимог) задоволено: стягнуто на його користь з ПП «Фабрика делікатесних  сирів»  51699,44 грн. основного боргу за Договором  та судові витрати (арк. справи  12-13).

Рішення  не оскаржено та  набуло  законної  сили. На  виконання  рішення  видано  наказ № 6/295/07  від 30.10.2007 р.  

13.11.2007 р. постановою Шевченківського відділу Державної  виконавчої  служби Запорізького  МУЮ було  відкрито  виконавче  провадження з примусового  виконання  наказу  господарського суду Запорізької  області від 30.10.2007 р. № 6/295/07;  боржнику –  ПП  «Фабрика делікатесних  сирів»  було  запропоновано в строк до 20.11.2007 р.  в добровільному  порядку виконати  рішення (арк. справи 77).

30.11.2007 р. виконавче  провадження  по  примусовому  виконанню  наказу  господарського суду Запорізької  області від 30.10.2007 р. № 6/295/07  закінчено у зв'язку зі  сплатою боржником – ПП  «Фабрика делікатесних  сирів» боргу  у  повному  обсязі в  строк,  встановлений  для  добровільного  виконання  рішення  суду.

Стягнення з ПП «Фабрика делікатесних  сирів» 7462,11 грн. втрат від інфляції (за період з жовтня 2006 р. по  вересень 2007 р. включно) та  1674,21 грн. –  3 % річних (за період з 21.09.2006 р.  по  19.10.2007 р.), нарахованих на суму основного боргу за Договором, стягнену рішенням суду по справі № 6/295/07, стало предметом  судового розгляду у справі № 6/45/08.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до  п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим є зобов'язання, за яким  боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових  коштів.

              Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу   (п. 2  ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України  підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини…  Цивільні права та обов'язки  можуть  виникати  безпосередньо  з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства ...

Судовим рішенням по справі № 6/295/07 встановлено, що відповідач не виконав грошове зобов'язання за Договором щодо сплати позивачу 51699,44 грн. за отриманий товар.

Зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином (ст.  599 ЦК України).

          Як свідчать  долучені  до матеріалів  справи  документи, відповідач  виконав  рішення суду по справі № 6/295/07  лише  в  листопаді  місяці  2007 р., після  відкриття  виконавчого  провадження  по  примусовому  виконанню  наказу господарського суду від 30.10.2007 р. № 6/295/07.

Діюче законодавство не  пов'язує  припинення  зобов'язання  з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відтак, після прийняття судом рішення по справі № 6/295/07  про стягнення  боргу за Договором  грошове зобов'язання  боржника (відповідача) не припинилось,  оскільки кредитор (позивач) реально  грошові кошти не отримав.

На  сторону,  яка  допустила неналежне виконання зобов'язання,  покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому  числі  передбачені  статтею  625 Цивільного кодексу України, оскільки  остання  передбачає,  що  боржник  не  звільняється  від відповідальності   за   неможливість   виконання   ним   грошового зобов'язання.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник,  який  прострочив  виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції  за  весь час  прострочення,  а  також  три проценти річних від простроченої суми.

             Тобто, передбачені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні  втрати  можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 7462,11 грн. втрат від інфляції (за період з жовтня 2006 р. по  вересень 2007 р. включно)  та  1674,21 грн. –      3 % річних (за період з 21.09.2006 р.  по  19.10.2007 р.), нарахованих на суму основного боргу за Договором.

Посилання відповідача на відсутність з боку позивача окремої вимоги (претензії) щодо сплати інфляційних втрат  та 3 % річних  правомірно не прийняте судом першої інстанції до уваги.

Обов'язок компенсувати кредитору втрати від інфляції та сплатити 3% річних виникає у боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  в силу положень ст. 625 ЦК України.  При цьому законодавець не вимагає від кредитора пред'явлення  до боржника  вимоги в порядку  ст. 530  ЦК України  щодо  сплати  у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання  передбачених ст. 625 ЦК України  річних та  втрат від інфляції.

          Також не знаходять  свого  підтвердження  посилання  заявника  на те, що дані вимоги про стягнення  інфляційних втрат  та 3 % річних  вже  розглядалися  господарським судом, і рішенням від 19.10.2007 р. по справі № 6/295/07 у задоволенні вказаних позовних  вимог було відмовлено.

          З  наданої позивачем апеляційному суду копії позовної заяви  по справі  № 6/295/07 вбачається, що  ТОВ «Гофра Стиль Запоріжжя»  просило  стягнути з ПП «Фабрика  делікатесних  сирів» 51699,44 грн.  основного  боргу за Договором та    8250,24 грн.  пені.

В описовій  частині рішення господарського суду Запорізької  області  від 19.10.2007 р. по справі № 6/295/07  суд  зазначив, що (мовою  оригіналу): «В судебном  заседании 25.07.2007 г. истец  уточнил  исковые  требования, просит взыскать  с ответчика задолженность  за поставленный  товар в сумме 51699 грн.44 коп. Заявление  истца  было принято судом… Истец ещё  раз  обратился  в суд  с заявлением об уточнении исковых  требований, в котором  просил  взыскать с ответчика  задолженность в сумме 51699 грн. 44 коп., потери от  инфляции в сумме 6203 грн. 93 коп., 3 % годовых в  сумме 1127 грн. 05 коп. Определением суда от 17.09.2007 г. заявление  об уточнении  исковых  требований  не было  принято  судом, так как  в соответствии со ст. 22 ХПК Украины  истец  имеет право до  принятия  судом  решения  изменить  основание или предмет иска,  либо  увеличить  размер  исковых  требований. Первоначально ООО «Гофра Стиль Запорожье» требования  о взыскании  потерь  от инфляции и 3 % годовых  не заявляло, а поэтому  это требование  не об увеличении размера  исковых  требований, а новое требование. Истцу было указано, что он не лишен права обратиться с указанными требованиями в суд  в отдельном производстве.».

Як відзначає сам заявник, рішення господарського суду Запорізької  області  від 19.10.2007 р. по справі № 6/295/07 не було оскаржено і набрало законної сили.

          Таким чином, позовні  вимоги про стягнення 3% річних  та  втрат  від  інфляції, нарахованих на суму боргу (51699,44 грн.) за Договором,  судом  у  справі   № 6/295/07  не розглядалися. Іншого  рішення  господарського суду або  іншого  органу, який  в межах  своєї  компетенції  вирішив  господарський  спір  між  тими ж сторонами, про той же предмет (стягнення 3 % річних  та інфляційних  втрат  за вказані вище періоди) і з тих же  підстав,   заявником (відповідачем) суду  не надано.

          Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фабрика  делікатесних сирів»            (м. Запоріжжя)   залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2008 р.                                             у  справі  № 6/45/08  залишити  без  змін.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.