15/134
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" червня 2008 р.Справа № 15/134
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ТОВ „Балкорм” м. Київ
до відповідача: СТОВ Агрофірма „Птахівник” м. Мала Виска Кіровоградської області
про стягнення 19810 грн. 18 коп.
Представники сторін:
від позивача – не з'явився
від відповідача – Корольчук М.Ф. довіреність № 1 від 15.06.07р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 19810 грн. 18 коп. боргу за отриманий, але неоплачений товар. В судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча був присутній в попередньому судовому засіданні 14.05.08р. і достеменно знав про час і місце наступного розгляду справи. Представник відповідача позов заперечив, надав відзив.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами укладений договір купівлі-продажу від 06.02.06р. За умовами договору продавець / позивач / зобов'язується продати, а покупець / відповідач / купити кормові добавки для птиці в кількості і асортименті згідно накладної. Порядок розрахунків – передоплата. Договір діє з моменту підписання і до моменту розірвання. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Позивач в односторонньому порядку змінив умови договору і не дочекавшись передоплати поставив відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 25202 грн. 88 коп., що підтверджується копіями накладних від 10.02.06р. на суму 9096 грн. 06 коп., від 10.03.06р. на суму 4596 грн. 06 коп., від 28.04.06р. на суму 11510 грн. 76 коп. та копіями довіреностей відповідача на отримання продукції.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий товар сплативши 8470 грн. 50 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку наданої позивачем.
Залишок боргу за отриманий, але неоплачений товар становить 16732 грн. 38 коп. доказів погашення якого сторони. в тому числі і відповідач. суду не надали.
Так як позивач поставив товар не дочекавшись від відповідача передоплати, а строк оплати отриманого товару в договорі не визначений, то позивач в порядку ст. 530 ЦК України направив відповідачу лист від 15.02.08р. з вимогою на протязі 7 календарних днів сплатити заборгованість. Доказом відправки цього листа є ксерокопія фіскального чеку „Укрпошти” від 15.02.08р., а отримання його відповідачем – ксерокопія повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.02.08р.
Відповідач на протязі 7 днів з моменту отримання листа позивача не оплатив залишок боргу в сумі 16732 грн. 38 коп.
Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов спростовуються наступним.
В договорі купівлі-продажу від 06.02.06р. не вказаний строк розрахунку відповідача за поставлений позивачем товар. Передоплата відповідачем виконана не була, але товар він отримав і назад позивачу не повернув. Тому, у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар після надсилання на його адресу листа позивача від 15.02.08р. з вимогою оплатити отриманий товар. Отже, позивач відноситься не до конкурсних, а до поточних кредиторів, а тому вимоги ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на правовідносини сторін не поширюються, так як оголошення в газеті „Урядовий кур'єр” надруковано 27 липня 2007 року, а обов'язок відповідача оплатити отриманий від позивача товар виник в лютому 2008 року.
Посилання позивача в листі від 13.05.08р. на накладну від 28.12.05р. на суму 3077 грн. 80 коп. не є підставою для збільшення боргу відповідача по даній справі на цю суму, тому що підставою позову по справі є договір купівлі-продажу від 06.02.06р. та правовідносини сторін по цьому договору. В ухвалі від 14.05.08р. від позивача вимагались письмові пояснення з приводу самостійної зміни проведеного відповідачем платежу 10.02.06р. в сумі 8470 грн. і віднесення частини цих коштів в оплату накладної від 28.12.05р. при відсутності посилання на це відповідачем в рядку „призначення платежу”. Позивач таких пояснень не подав і до суду не з'явився. За таких обставин позивач не міг самостійно змінити призначення платежу здійсненого відповідачем 10.02.06р. в рахунок оплати отриманого від позивача товару по договору від 06.02.06р. Позивач не позбавлений права на звернення з відповідним позовом в рамках діючого ГПК України з приводу поставленого відповідачу товару по накладній від 28.12.05р.
На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 530, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з СТОВ Агрофірма „Птахівник” м. Мала Виска вул. Щорса 100 Кіровоградської області р/р 26004052902472 Кіровоградська філія ЗАТ КБ „Приватбанк” МФО 323583 код ЄДРПОУ 30898888 на користь ТОВ „Балкорм” м. Київ вул. Кудрявський узвіз 7 р/р 26008000577000 в АТ „Каліон Банк Україна” МФО 300379 код ЄДРПОУ 30861140 – 16732 грн. 38 коп. боргу, 167 грн. 32 коп. сплаченого державного мита, 99 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
В задоволенні решти позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Суддя К.М. Мохонько
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2008 |
Оприлюднено | 26.06.2008 |
Номер документу | 1754279 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні