21/250-НА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"26" травня 2008 р. Справа № 21/250-НА
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Темп" м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому м. Хмельницький
доГоловного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області м. Хмельницький
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000142302/0/1248 від 26.02.2008 року в частині визнання завищеним розміру бюджетного відшкодування в сумі 122561,00 грн.,
про стягнення бюджетного відшкодування в розмірі 122561,00 грн.
за участю Прокуратури Хмельницької області
Суддя Огороднік К.М.
Секретар судового засідання Козій Т.М.
Представники:
від позивача, Ващенко М.С., за довіреністю;
від відповідача 1-го, Кундиловська М.М., за довіреністю;
від відповідача 1-го, Коваль А.А., за довіреністю;
від відповідача 2-го, Овчарук А.С., за довіреністю;
за участю прокурора відділу облпрокуратури, Шкадько В.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.05.2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.05.2008 року, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
У квітні 2008 року ВАТ „Темп” (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000142302/0/1248 від 26.02.2008 року в частині 122561,00 грн., посилаючись на те, що зазначеним податковим повідомленням-рішенням безпідставно визнано завищеним суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вказує, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є лише дані податкової декларації; право на таке відшкодування ґрунтується на нормах чинного законодавства і доведено позивачем; розрахунок позовної суми відповідає фактичним обставинам. У зв'язку із чим просить стягнути бюджетне відшкодування в розмірі 122561,00 грн. Посилається на практику Верховного суду України, зокрема на Постанову Верховного Суду України від 11.12.2007 року № 04/158.
ДПІ у м. Хмельницькому - 1-й відповідач - у запереченнях на позовну заяву та наданих поясненнях просить відмовити в задоволенні позову, оскільки правомірність зменшення бюджетного відшкодування підтверджується виявленими вході перевірки фактами відсутності доказів надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, як того вимагає п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість".
Головне управління державного казначейства України у Хмельницькій області –2-й відповідач - проти позову заперечує. Заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до чинного законодавства Державне казначейство здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками органів податкової служби або рішеннями суду. Вказує, що жодного рішення суду або висновку про відшкодування податку на додану вартість на користь позивача до органів Державного казначейства не надходило.
Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне.
ДПІ у м. Хмельницькому на підставі статті ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства „Темп” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку заявленого у декларації за листопад 2007 року, за результатами якої складено акт № 994/23-3/14309942 від 12.02.2008 року.
Перевіркою встановлено, що позивачем у порушення пп. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” підприємством завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2007 року на 122947 грн. В порушення пп. 7.7.2 „б” п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” доповненнями підприємством занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26 декларації за листопад 2007 року ) у розмірі 122947 грн.
При цьому, в акті перевірки зазначено, що згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість ВАТ "Темп" за листопад 2007 року та додатка 3 до декларації "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" за даними перевірки залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 122561 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142302/0/1248 від 26.02.2008 року, яким позивачу згідно пп. „б” пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та пп. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 122947 грн.
У зв'язку з невідшкодуванням суми ПДВ позивачем подано позов до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, має від'ємне значення, то згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем дотримано зазначені норми, що підтверджується наданими в матеріали справи податковими накладними, деклараціями з ПДВ із поданою заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, актом перевірки.
Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Неправомірне не проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право власності юридичної особи, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень цих законів.
В процесі перевірки перший відповідач не встановив порушень Закону України „Про податок на додану вартість” при формуванні сум податкового зобов'язання та податкового кредиту та визначенні від'ємного значення в порядку, визначеному пп. 7.7.1 даного Закону.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню.
При цьому судом враховується, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Тому доводи ДПІ у м. Хмельницькому про відсутність доказів надмірної сплати ПДВ до бюджету є безпідставними, оскільки ні в Законі України "Про податок на додану вартість", ні в інших законодавчих актах з питань оподаткування не сформульовано вимоги щодо проведення відшкодування платникові податку сум ПДВ лише після сплати відповідних сум цього податку до бюджету його контрагентами і неможливості такого відшкодування у разі несплати ними податку. На думку суду, пункт 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" містить загальні норми щодо самого поняття "бюджетне відшкодування" та джерел формування такого відшкодування для подальшого використання, і не вказує на те, що кошти повертаються платникові податку лише за умови сплати ним податку. За обставини коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно платіжного доручення № 555 від 04.04.2008 року), присуджуються йому в розмірі, визначеному п.п. 3 п. 3 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАС України. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000142302/0/1248 від 26.02.2008 року в частині визнання завищеним розміру бюджетного відшкодування в сумі 122561,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Темп" м. Хмельницький (пр-т Миру, 99/101, код 14309942) бюджетну заборгованості з податку на додану вартість в сумі 122561,00 грн. (сто двадцять дві гривні п'ятсот шістдесят одна гривня 00 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Темп" м. Хмельницький (пр-т Миру, 99/101, код 14309942) 1229,01 грн. (одну тисячу двісті двадцять дев'ять гривень 01 коп.) відшкодування сплаченого державного мита.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Постанова оформлена та підписана 30.05.2008 року.
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3, 4 - відповідачам,
5 - прокуратурі області.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2008 |
Оприлюднено | 26.06.2008 |
Номер документу | 1754395 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні