Рішення

від 13.05.2008 по справі 26/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  13.05.08                                                                                                         Справа № 26/3

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький шиноремонтний завод”, м. Авдіївка Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства „МАК-Авто”, м. Львів

про стягнення 13 787,23 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Семенихін С.С. –представник (довіреність № 08-65 від 12.03.2008 р.)

від відповідача Якимішин М.З. –представник (довіреність б/н від 13.05.2008 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.06.2008 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецький шиноремонтний завод”, м. Авдіївка Донецької області звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „МАК-Авто”, м. Львів про стягнення 13 787,23 грн.

Ухвалою суду від 09.04.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2008 р. Ухвалою суду від 22.04.2008 р. розгляд справи відкладався до 13.05.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав уточнення до позовної заяви, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 9 274,00 грн., суму інфляції в розмірі 612,32 грн., суму 3% річних в розмірі 45,74 грн., суму витрат на проїзд та проживання представника в розмірі 1 337,94 грн. та судові витрати пов'язані зі сплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі довіреності від відповідача на отримання товару по видатковій накладній поставив останньому шини гумові пневматичні (далі по тексту –товар) на загальну суму 17 274,00 грн. (копії довіреності та видаткової накладної містяться в матеріалах справи).

Відповідач, за отриманий товар від позивача, здійснив часткову оплату на загальну суму 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.01.2008 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 22-01-01 про погашення заборгованості в сумі 9 274,00 грн., яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідач суми заборгованості в розмірі 9 274,00 грн. в судовому засіданні не спростував.

Таким чином, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар склала суму в розмірі 9 274,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивачем відповідно до розрахунку позовних вимог нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 3 915,04 грн. та 3% річних на загальну суму 598,19 грн.

Ухвалою суду від 09.04.2008 р. зобов'язувалося позивача надати суду обгрунтований розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних з врахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України за період від терміну настання обов'язку відповідача на оплату товару. Позивач, на виконання вимог ухвали суду, подав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України здійснив перерахунок нарахування інфляційних втрат та 3% річних, які відповідно склали суми 612,32 грн. –інфляційні втрати та 45,74 грн. – 3% річних.

Крім того, позивач керуючись ст. 44, 49 ГПК України просить суд стягнути з відповідача судові витрати, понесені ним за проїзд та проживання повноважного представника на загальну суму 1 037,94 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з ... інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Факт понесених позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи підтверджується копією посвідчення про відрядження виданого Семенихіну Станіславу Сергійовичу; копіями проїзних документів по маршруту Донецьк –Львів та Львів-Донецьк; копією Акта виконаних робіт від 22.04.2008 р. по найму квартири на 1 добу на загальну суму 300,00 грн. та копією квитанції про оплату послуг по найму квартири.

Таким чином, керуючись приписами ст.ст. 44, 49 ГПК України суд дійшов висновку про підставність вимог позивача про відшкодування з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки, по вині позивача невірно було нараховано інфляційні втрати та 3% річних, то відповідно судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „МАК-Авто”, м. Львів, вул. Луганська, 3 (код ЄДРПОУ 32262077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький шиноремонтний завод”, м. Авдіївка, пров. Ясиноватський, 60, Донецька область (код ЄДРПОУ 31972218) 9 274 грн. 00 коп. основного боргу, 612 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 45 грн. 74 коп. –3% річних, 99 грн. 41 коп. державного мита, 85 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 963 грн. 83 коп. витрат пов'язаних з розглядом справи.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В частині позовних вимог щодо стягнення 3 302,72 грн. інфляційних втрат, 552,45 грн. –3% річних провадження у справі припинити.

6.  В частині позовних вимог щодо стягнення 38,59 грн. державного мита, 33,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 374,11 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи в задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.