Рішення

від 30.05.2008 по справі 14/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  30.05.08                                                                                                         Справа № 14/97

За позовом: Національного університету харчових технологій в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету  харчових технологій, м.Львів

До відповідача: Українсько-польського  спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю   “Тала”, м.Львів

Про:  стягнення  14 081,28 грн.

                                                                                            Суддя  Кітаєва С.Б.

                                                                                          Секретар Митник Ю.О.

Представники:       

від позивача: Рісна Ю.Б. –представник

від відповідача: Вихованський К.В..

       Права та обов”язки сторін, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України  представнику  позивача  роз”яснено.

       Заява  про відвід складу суду не поступала.        

Суть спору: Позов заявлено Національним університетом харчових технологій в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій, м.Львів до Українсько-польського спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “Тала”, м.Львів  про стягнення 14081,28 грн. неустойки  та  відшкодування судових витрат по справі.

     Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.04.2008р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на  07.05.2008р.  Відповідач в засідання 07.05.2008 року не забезпечив явку повноважного представника, відзиву та документів які витребовувались –не подав, розгляд справи ухвалою від 07.05.2008 року було відкладено на 30.05.2008 року.

      Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2008 р. позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав викладених в позовній заяві.  Надав суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА    № 418275, яким підтверджено включення відповідача до ЄДРПОУ та місцезнаходження останнього за адресою, яку вказав позивач у позовній заяві.

       Відповідач  явку представника в судове засідання  забезпечив,  відзиву на позов,  належних та допустимих доказів звільнення та повернення орендодавцю  орендованих за договором від 01.11.2003 року приміщень –суду не подав.

      Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст..75 Господарського процесуального кодексу України.

   Відповідно до ст..85 ГПК України в засіданні, за згодою представників обох сторін оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

       Судом встановлено наступне:

    01.11.2003р. між Львівським державним коледжем харчової і переробної промисловості (орендодавець) та ТзОВ “Тала” (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень.

   Протягом строку дії договору Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості було реорганізовано у Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій (копії документів додаються).

    Відповідно до п.1 договору оренди нерухомого майна від 01.11.03р., Орендодавець –Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості передає, а Орендар –ТзОВ “Тала” приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості. Об”єктом оренди є приміщення, що знаходиться на за адресою: м.Львів, вул.Хімічна, 49А, загальною площею 77, 2 м2 , на першому поверсі відповідно до даних технічного паспорта БТІ , що складається з приміщень: № 15-4 площею 14, 3 м2, 15-5 площею 13, 9 м2, 15-6 площею 13, 4 м2,15-7 площею 10, 8 м2, 15-1 площею 19, 3 м2, 15-2 площею 3, 3 м2, 15-3 площею 2, 2 м2.

Відповідно до п.4.1. договору від 01.11.2003р. термін договору оренди визначений з          1 листопада 2003р. до 1 листопада 2004р. включно.

Згідно п.4.3 даного договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п.9.1 повернення Орендодавцю об”єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії Договору оренди або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об”єкта оренди протягом 10-ти днів з моменту  закінчення терміну оренди. Об”єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем протягом одного місяця з моменту настання однієї із подій, вказаних в п.9.1 цього договору ( п.9.2 Договору).

Відповідач займані приміщення у встановлений строк не звільнив, у зв”язку з чим Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з вимогою про звільнення незаконно займаних Відповідачем приміщень. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року у справі № 1/1276-28/429 позовні вимоги Позивача задоволено у повному обсязі, зокрема зобов”язано Відповідача звільнити незаконно займані приміщення за адресою: м.Львів, вул..Хімічна,49-А на першому поверсі загальною площею 77,2 кв.м. Дане рішення 23.10.2006 року набрало законної сили.

          Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов”язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

      Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов”язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов”язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Відповідно до п.9.5 Договору оренди об”єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

       У зв”язку з невиконанням відповідачем рішення суду від 07.02.2006 року у справі № 1/1276-28/429 та умов договору про своєчасне звільнення приміщень після закінчення строку дії договору оренди ( п.9.1, 9.2 Договору) , 13.02.2007 року Господарським судом Львівської області  винесено рішення у справі № 4/2668-17/366 про стягнення  з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 19361,76 грн за період  з 01.12.2005 року до 01.11.2006 р. Дане рішення набрало законної сили 18.07.2007 року ( копія постанови Львівського апеляційного господарського суду додається.). Окрім того, 28.09.2007 року Господарський суд Львівської області у справі № 14/244  прийняв рішення про стягнення з Відповідача на користь Позивача неустойки у розмірі 14081,28 грн. за період з 01.11.2006 року по 30.06.2007 р . Згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 року рішення господарського суду Львівської області у справі № 14/244 залишено без змін.

       Судом встановлено, що  в період з 01.07.2007 р по 26.02.2008 р Відповідач продовжував протиправно займати приміщення Позивача; по акту здачі-приймання майно не повернуто  позивачу. Доказів в підтвердження зворотнього  відповідач суду не надав. Доводи відповідача в засіданні  про повернення майна  позивачу в період за який заявлено вимогу про стягнення неустойки , спростовуються наявними у справі документами, не підтверджуються належними і допустимими доказами.    

Відповідно до вимог ст.35 ГПК України  факти , встановлені рішенням господарського суду  під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.06р.  у справі №1/1276-28/429, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від  23.10.06р. та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.06р. №1/1276-28/429 встановлено, що позивач є правонаступником  орендодавця –Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості.

Преюдиціальність - це обов”язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти звільняються від доказування тому, що їх з істинністю вже встановлено у рішенні , і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

   Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, оцінивши докази в їх сукупності по справі № 4/2668-17/366 про стягнення 19 361,76 грн. неустойки за безпідставне користування відповідачем  приміщеннями позивача, які знаходяться за адресою : м.Львів, вул..Хімічна,49 А, -  прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства та процесуального права, дійсним обставинам  та матеріалам справи. Колегія Львівського апеляційного господарського суду , розглянувши  матеріали апеляційної скарги Українсько-польського спільного підприємства ТзОВ  “Тала” на рішення господарського суду Львівської області  від 13.02.2007 р у справі № 4/2668-17/366  про стягнення з відповідача 19 361,76 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення з 01.12.2006 р по 01.11.2006 р зробила висновок, що місцевий господарський суд в порядку ст..43 ГПК України всебічно, повно і об”єктивно розглянув в судовому  процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно застосував норми чинного законодавства та підставно прийшов до висновку про задоволення вимог позивача і стягнення  неустойки.  

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на час розгляду по суті даного спору відповідач не звільнив  займані приміщення, не повернув їх орендодавцю.

Відтак, позивач за період з 01.07..2007 р по 26.02.2008 р правомірно нарахував відповідачу неустойку у розмірі 14081,28 грн за прострочення звільнення приміщень.   Період, за який  нарахована  неустойка за прострочення звільнення приміщення у розмірі 14081,28 грн, є наступним, після періоду  ( з 01.11.2006 р по 30.06.2007 р), за  не звільнення приміщення протягом якого було заявлено позивачем та задоволено судом вимогу про стягнення неустойка в розмірі 14081,28 грн по рішенню Господарського суду Львівської області від 28.09.2007 року у справі  №  14/244.     

Відповідно до ст.193 ГПК України  суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст..32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст..34 ГПК –господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи із змісту вказаної статті, належність доказів –спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач не подав суду обгрунтованих заперечень  по суті позовних вимог ;  доказів оплати боргу  чи належних доказів  звільнення спірних приміщень,  або доказів. які б підтверджувати правомірність користування  приміщеннями позивача за адресою м.Львів, вул..Хімічна,49 А, у спірному періоді  ( з 01.07.2007 р по 26.02.2008 р)..

Відтак, суд прийшов до висновку, що у відповідача відсутні правові підстави для користування приміщеннями позивача.

Вивчивши та оцінивши матеріали даної справи в їх сукупності, заслухавши представника позивача в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

        Судові витрати  по справі  покладаються  на  Відповідача.

   Керуючись ст.193 ГК України, ст.ст.610,611,785 ЦК України, ст.ст.32,33,34,35, 49,82,84,85,116 ГПК України, суд –

                                            В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з  Українсько-польського  спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю  “Тала”, м.Львів, пр. Чорновола, буд..101 кв.88 ( р/р 260073001338 в ЛФ АТ “ВаБанк”, МФО 325763, ЗКПО 23882735)     на користь Національного університету харчових технологій в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій , м.Дьвів, вул..Пулюя,42 ( р/р 35224002007003 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 33593583)  14081,28 грн.  неустойки, 140,82 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.    Наказ  видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Кітаєва С.Б.