Рішення

від 11.06.2008 по справі 42/72-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/72-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2008 р.                                                            Справа № 42/72-08

вх. № 2970/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О. 

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Колобов Л.В. (дов.)  відповідача - Бабенко З.В. (директор), Савві Л.Є. (дов.) 3-ї особи - не з*явився

розглянувши справу за позовом ПП "Столяр", м. Харків  

до  ТОВ "Троїцькі ворота", м.Харків 3-я особа ВАТ "Головне спеціалізоване конструкторське бюро по двигунах середньої потужності", м.Харків

про встановлення права користування чужим майном

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Столяр", звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Троїцькі ворота" про встановлення межі користування земельних ділянок і сервітуту щодо користування земельною ділянкою за адресою : м. Харків, вул.М.Батицького, 4. м.Харків.

Відповідач проти позову заперечує повністю, свої заперечення виклав у відзиві на позов та усних поясненнях у судовому засіданні.

3-я особа надала витребувані судом документи та пояснення.

В судовому засіданні 10.06.08р. оголошувалась перерва до 11.06.08р.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що між ним та відкритим акціонерним товариством «Серп і молот» 27 липня 1997 року було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна № Ф1 - 146/97, реєстраційне посвідчення КП міське БТІ № 2724 від 04.05.00р., розташованого на земельній ділянці за адресою вул. Маршала Батицького, 8, місто Харків, що входила до земельного комплексу ВАТ «Серп і молот».

Дана земельна ділянка була надана Позивачу на правах оренди на підставі рішень виконкому Харківської міської ради № 695 від 25 квітня 2001  року,    № 1693 від 25 вересня 2001          року та з урахуванням зазначеного договору купівлі - продажу та укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою розташованою за адресою вулиця Маршала Батицького, 8 , місто Харків з виконавчим комітетом Харківської міської Ради від 24 жовтня 2001 року за № 2555 на загальну площу 0,4105 га.

Також рішенням міського голови Харківської міськради від 25.09.01р. за №1693 "Про внесення змін до рішення міськвиконкому від 25.04.01р. №695 позивачу було передано земельну ділянку площею 0,0249 га по вул.М.Батицького,4, що належала ВАТ "ГСКБД" за його добровільною відмовою. Дана земельна ділянка граничить із земельною ділянкою площею 0,4105 га, що була надана раніше.

Також ВАТ "ГСКБД" в своєму листі адресованому начальнику управління земельних ресурсів Харківського міськвиконкому за №03-31/171 від 22.03.01р. повідомив, що він крім передачі ПП "Столяр" земельної ділянки площею 250 кв.м., зазначив, що проїзд між ділянками наданими ПП "Столяр" площею 480,0 кв.м вважати дорогою загального користування.

Але, незважаючи на таке застереження, на підставі рішення XLI сесії Харківської міської ради 4 скликання від 14 жовтня 2005 року № 199/05 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд»: рішення XLIV сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23 грудня 2005 року № 257/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд»; рішення 7 сесії Харківської міської ради народних депутатів 5 скликання від 22 листопада 2006 року № 177/06 «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради» укладено 27 вересня 2007 року договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою вулиця Маршала Батицького, 4 . місто Харків, з Харківською міською радою.

Надана Відповідачу в оренду земельна ділянка входила до земельного комплексу ВАТ «Серп і молот».

Отримана Відповідачем у користування ділянка межує з ділянками інших землекористувачів, в тому числі і з ділянкою Позивача.

Відповідно вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно вимог ст. 395 ЦК України одним з видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

По межі землекористувань проходить заасфальтована дорога, яка може бути предметом сервітуту, тому що важлива для використання в господарській діяльності, як для Позивача, так і для Відповідача.

Статус цієї земельної ділянки спільного користування загальною площею 483, 6 кв. м, яка знаходиться за адресою вулиця Маршала Батицького, 4, місто Харків важливий, бо дорога використовується для проходу працівників та проїзду транспортних засобів майнокористувачів.

Відповідно вимог ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки.

Відповідно вимог ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, як право проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Між тим, після укладання договору оренди, товариством з обмеженою відповідальністю «Троїцькі ворота» розпочато підготовчі роботи щодо перебудови спірної території, яку воно на цей час вважає своєю.

Працівниками Відповідача заварені ворота, що встановлені на заасфальтованій дорозі. Це унеможливило заїзд автотранспорту Позивача до складських приміщень та виїзд тракторної техніки розташованій на складській території.

Позивачем та Відповідачем сервітуту до цього часу не встановлено, сторонами домовленості шляхом взаємних перемов досягнуто не було.

Відповідно вимог ст. 401 ЦК України, ст. 100 ЗК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки.

Згідно вимог ст. 402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно вимог ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень по суті позову вказує на те, що Відповідно до ч. 4 ст. 98 Земельного кодексу України, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

3 аналізу наведених норм, слідує, що земельний сервітут може бути встановлений лише у разі неможливості використання позивачем земельної ділянки площею 0,0249 га, а саме проїзду на неї іншим шляхом ніж чим через територію, яка знаходиться в оренді у відповідача.

3 наданих до матеріалів справи документів (копії Акту на постійне користування ВАТ "ГСКБД", Акту встановлення меж) слідує, що земельна ділянка позивача площею 0,0249 га має суміжні границі як з ділянкою відповідача так і з іншою земельною ділянкою позивача, на яку є безперешкодний в'їзд.

Тобто,   потреби  ПП "Столяр" в доступі до своєї земельної ділянки можуть бути   задоволені   в   інший   менш   обтяжливий   спосіб   для   ТОВ Фірма "Троїцькі ворота", ніж  встановлення  сервітуту   щодо  орендованої  відповідачем  земельної ділянки.

Крім того, відповідач вказує, що на межі ділянок позивача площею 0,0249 га та іншою частиною земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у позивача, відсутні будівлі, споруди, право власності на які зареєстровано позивачем належним чином. Тобто металеві навіси, які розташовані на межі ділянок позивача площею 0,0249 га та іншою частиною ділянки, яка знаходиться в оренді у позивача є самозбудованими спорудами, не зареєстровані в БТІ, і які на  думку відповідача можуть бути перенесені позивачем на інше місце або знесені і тим самим позивач буде мати проїзд на ділянку площею 0,0249 га через власну земельну ділянку.

Представник 3-ї особи на останнє засідання не з*явився, його явка судом не визнавалася обов*язковою, на попередньому  судовому засіданні пояснив, що попереднім керівництвом його підприємства дійсно було підписано лист адресований начальнику управління земельних ресурсів Харківського міськвиконкому за №03-31/171 від 22.03.01р., в якому його підприємство відмовилося від права користування земельною ділянкою в розмірі 250 кв.м. на користь ПП "Столяр", та площею 480,0 кв.м. під дорогу загального користування, та узгоджено межі земельних ділянок з позивачем. Але даний лист він вважає не беззаперечним доказом, оскільки відмова від користування земельною ділянкою в розмірі 480,0 кв. м. під дорогу загального користування не була оформлена належним чином, і тому в послідуючому від даної земельної ділянки нове керівництво 3- особи відмовилось на користь ТОВ "Троїцькі ворота", та належним чином оформлено договір оренди даної земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом, земельні ділянки, що знаходяться в користуванні позивача та відповідача та межують між собою по лінії від А до Б на кадастровому плані земельної ділянки (а.с.17 зворотня сторона), раніш знаходились на праві постійного землекористування в 3-ї особи. Позивач свою суміжну земельну ділянку отримав на підставі відмови 3-ї особи від права постійного користування цією земельною ділянкою ( ділянка №8 а.с.23) та затверджено рішенням міського голови Харківської міськради від 25.09.01р. за №1693 "Про внесення змін до рішення міськвиконкому від 25.04.01р. №695 . Відповідач суміжну земельну ділянку (ділянка №7 а.с.23) також отримав внаслідок відмови 3-ї особи від права постійного користування цією земельною ділянкою на його користь та на підставі рішення XLI сесії Харківської міської ради 4 скликання від 14 жовтня 2005 року № 199/05 «Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд»: рішення XLIV сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23 грудня 2005 року № 257/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд»; рішення 7 сесії Харківської міської ради народних депутатів 5 скликання від 22 листопада 2006 року № 177/06 «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради" та укладено 27 вересня 2007 року договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою вулиця Маршала Батицького, 4  місто Харків, з Харківською міською радою.

Позивач вважаючи земельну ділянку, що виділена відповідачу, дорогою загального користування на підставі листа 3-ї особи  за №03-31/171 від 22.03.01р. продовжував нею користуватися до тих пір, поки відповідач не зачинив проїзд по даній ділянці землі, внаслідок чого і виник даний спір.

Листом №21/1 від 21.02.05р. відповідач звернувся до позивача з проханням погодити межі спірної  земельної ділянки, на що позивач листом №4 від 01.03.05р. зауважив, що дані межу будуть узгоджені у разі залишення земельної ділянки №5 (ділянка №8 а.с.23) ділянкою загального користування для сумісного заїзду.

Листом №20 від 11.07.05р. позивач направив відповідачу пропозицію щодо встановлення сервітуту на користування земельною ділянкою №5 (ділянка №8 а.с. 23).

Відповідач листом №29/8-1 від 29.08.05р. відповів позивачу, що на той час він не є власником чи користувачем даної земельної ділянки, тому і не може погоджувати сервітут.

Позивач не оспорюючи право відповідача на дану земельну ділянку,  повторно звернувся до нього листом №8 від 26.03.08р. про встановлення сервітуту. Листом №31/3-1 від 31.03.08р. відповідач відмовив йому в такому клопотанні.

Таким чином, сторони не дійшли згоди у встановленні сервітуту на земельну ділянку відповідача, тому позивач використав своє право на звернення до суду.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що у позивача є можливість заїзду на суміжну земельну ділянку №8 через свою ж ділянку №6 (а.с.23) за умови зносу  металевих навісів, оскільки, як встановлено судом та підтверджено і відповідачем, між ділянками №8 та №6 по лінії 13а - 16а (а.с.23) існує перепад височин до 6 метрів, по межі Б - В знаходиться рівчак. Навіть за умови знесення металевого гаражу, побудувати заїзд з ділянки №6 на ділянку №8 з укліном необхідним для заїзду автомобілем неможливо із-за знаходження на ділянці №6 опори електричної мережі високої напруги ВЛ-110 КВ, а відповідно п. 5 Правил охорони електричних мереж затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 4 березня 1997 року, охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстані 20 метрів.

Крім того, металеві гаражі та навіси  на ділянці №6 не є самовільним будівництвом позивача, а відійшли до нього ним разом із земельною ділянкою від попереднього власника ВАТ "Серп і Молот", і які були побудовані попереднім власником на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР у 1988 році . А згідно п. 2 інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року до об'єктів, що підлягають технічній ,    інвентаризації, належать:

житлові будинки квартирного типу різної поверховості;

житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних  ділянках;

будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою, тощо.

Таким чином допоміжні споруди (гаражі, майстерні) призначені для обслуговування будівель і споруд по переробці деревини позивачем в реєстраційному посвідченні ДКП "Харківське БТІ" реєстрації не підлягають.

Ділянка ж №5 (а.с.17) (вона ж ділянка №8 а.с.23), що належить відповідачу за договором оренди, фактично є заасфальтованою дорогою, і початково використовувалась попереднім користувачем земельної ділянки саме як  проїзжа частина.

Відповідно до ст. 401 ЦК України, ст. 100 ЗК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки.

На підставі наведеного суд вважає, що у позивача не має іншого заїзду до своєї земельної ділянки, інакше як через ділянку відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.27, 32, 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити сервітут між ПП "Столяр" (м.Харків вул.М. Батицького,8, код 22708254) та ТОВ "Троїцькі ворота", м.Харків вул.Кацарська, 2/4 код 25183579) на користування земельною ділянкою №5 на кадастровому плані за адресою м.Харків вул.М,Батицького,4 та знаходиться у володінні ТОВ "Троїцькі ворота" шириною в межах, що склалася за час попереднього існування проїзду, довжиною 3м. від точки координати 13а на кадастровому плані, але не менше, яка необхідна для проїзду вантажного автомобіля, строком на термін дії договору оренди землі, який зареєстрований у Державному реєстрі земель за №640767100151 від 05.12.07р., зі сплатою за користування фактичним розміром сервітуту із розрахунку, що не перевищує орендну плату за договором оренди за 1 кв.м.

У разі продовження строку оренди даної земельної ділянки, відповідно продовжується на той же строк і даний сервітут на таких же умовах.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.

Повний текст рішення підписано 12.06.08р.