Рішення

від 03.06.2008 по справі 14/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  03.06.08                                                                                                         Справа № 14/107

За позовом: Комунального підприємства “Будинкова управа № 1”, м.Дрогобич

До відповідача: Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг”, м.Дрогобич

Про стягнення  7 453,70 грн   

                                                                                                      Суддя  С.Б.Кітаєва

                                                                                                                        Секретар Ю.Митник

Представники:

від позивача:   Богоніс В.В., Мілян О.Г –представники

від відповідача:  Бігуняк Я.С. –голова правлінння.

    Права і обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України, сторонам  роз”яснені. Заяви про відвід складу суду від сторін по справі не поступали. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу –від сторін не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Комунальним підприємством “Будинкова управа № 1” ( м.Дрогобич) до Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “Оберіг” ( м.Дрогобич) про стягнення 7453,70 грн. заборгованості  та відшкодування судових витрат по справі.

     Ухвалою суду від 25.04.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на  20.05.2008 р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в засіданні, зокрема перелік документів, які необхідно подати ,  зазначено  в ухвалі.

   З підстав, зазначених в ухвалі від 20.05.2008 року розгляд справи було відкладено на 03.06.2008 року.

    В засіданні 03.06.2008 року позивачем подано Заяву про збільшення позовних вимог до 7 833,05 грн (збільшено позовні вимоги в частині вимоги про стягнення пені) Відповідно до  Розрахунку, доданого до Заяви про збільшення позовних вимог позивач нарахував відповідачу 457,43 грн. пені.

   В засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог –просять позов задоволити повністю. Зокрема стверджують,  що між сторонами по справі укладено договір № 167 на вивіз твердих побутових відходів  В 2007 році  відповідачем оплачено за  вивіз твердих побутових відходів 5 328,75 грн, залишок боргу за 2007 рік  ( згідно поданого розрахунку) складає 3806,25 грн,. борг за 1-ий квартал 2008 року становить 3569,37 грн.  Відповідно до умов договору  за несвоєчасну оплату відповідачем  вивозу твердих побутових відходів  позивачем нарахована пеня, яка складає 457,43 грн. ( із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Просять позов задоволити.

     У відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує укладення між ним і позивачем договору за № 167 на вивіз твердих побутових відходів та пояснює, що такі договори були укладені і в попередні роки. Повідомив, що  володіє інформацією ( листи позивача, прокуратури) про укладення позивачем з окремими квартиронаймачами з об”єднання “Оберіг” окремих договорів щодо надання їм комунальних послуг.; повідомив про звернення до позивача з листом  про розірвання договору  № 167 і про  перезаключення нового  договору, у зв”язку із зміною кількості мешканців у відповідача, однак відповіді  від позивача на лист № 16 –не отримав. Відповідач підтвердив, що ним  у 2007 році було сплачено позивачу за вивіз   твердих побутових відходів 5 328,75 грн ( подав копії платіжних доручень по яких перераховувались кошти). Разом з тим, вважає, що має місце переплата, оскільки  в об”єднанні залишилось 48 квартир, в яких проживає 96 мешканців і сума вартості комунальних послуг, яка підлягала сплаті в 2007 році має становити 3 897 грн60 коп., виходячи із розрахунку ( 96х1,75х23,20 грн). Представник відповідача не заперечував в засіданні, що послуги по вивозу твердих побутових відходів позивач надавав йому і в першому кварталі 2008 року. Окрім того, відповідач стверджує, що договір  № 167 від 01.01.2007 року між позивачем та відповідачем, на який посилається позивач, не відповідає вимогам чинного Закону “Про житлово-комунальні послуги ( ст..26, ст..32 п.4), Постанові КМ України від 12.07.2005 р № 560 ( типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій), а Прикінцеві положення п.1 чітко вказують що Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим законом, мають бути приведені у відповідність з ним до 01 січня 2006 року. Договори , що не приведені у відповідність із цим законом у зазначений строк, втрачають чинність ( проте, договір № 167 укладений сторонами 01.01.2007 року). Разом з тим, відповідач стверджує, що договір № 167 від 01.01.07 року не є чинним, просить  у задоволенні позову відмовити.

     За  письмовою згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, відповідно до ст..85 Господарського процесуального кодексу України.

      Справа розглядається відповідно до ст..75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

    Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з”ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено:

     Об”єднання співвласників “Оберіг” створене на добровільних засадах власниками квартир багатоквартирних будинків № 11 та № 13 по вул..Л.Українки та будинку № 2 по вул..Нижанківського в м.Дрогобич з метою управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні. Свою діяльність позивач здійснює згідно Статуту, який зареєстрований у Дрогобицькій міській раді 06.04.2000 року. Згідно актів прийому-передачі майна загального користування у спільну власність квартир не житлових приміщень від 16.10.2001 року вищенаведені житлові будинки КП “Будинкова управа № 1” , як балансоутримувачем передані на обслуговування Об”єднанню співвласників “Оберіг”.

    Зазначене було встановлено рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 22/402. Відповідно ж до ст..35 Господарського процесуального кодексу України  факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

    Відповідно до ст..218 Господарського кодексу України підставою правової господарської відповідальності  між господарюючими суб”єктами є юридично оформлений договір.

   Як встановлено судом,  01 січня 2007 року між Замовником ( ОСББ “Оберіг”) в особі Бігуняка Я.С. з одного боку та “Підрядника”: комунального підприємства “Будинкова управа № 1” в особі директора Андруневчина Григорія Юркевича з другого боку  було укладено договір № 167. За цим договором замовник передає, а підрядник бере на себе обов”язки виконання робіт по своєчасному вивезенню твердих побутових відходів.. Замовник зобов”язувався подавати точні дані для розрахунків нагромадження відходів. У випадку будь-яких змін ставити до відома підрядника в письмовій формі. За виконання робіт взятих на себе підрядником по даній угоді замовник зобов”язувався проводити оплату щомісячно ( до 5 числа) згідно розрахунків, що додаються.

    Загальна вартість послуг, що надаються підрядником в період з 01.01.07 р по 31.12.07 р становить 9 135,00 грн. В разі несвоєчасної оплати за вивезення побутових відходів нараховується пеня в розмірі 0,05 % від заборгованої суми.

   В договорі сторони обумовили, що вартість послуг може змінюватись в залежності від собівартості вивезення 1 м.кв. твердих побутових відходів.

    У разі відсутності взаємних претензій угода вважається пролонгованою на наступний строк, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати угоду не пізніше 10 днів до закінчення строку її дії.

   За загальними положеннями цивільного законодавства зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення прав і обов”язків, зокрема, є договори та інші право чини

    Згідно з приписами ст..509 Цивільного кодексу України, зобов”язання є правовідношенням , у якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь іншої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона  має право вимагати виконання  такого обов”язку.

   Відповідно до ст..193 Господарського кодексу України та ст..526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов”язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Згідно з ч.1  ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми право чину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч.2 ст.218 ЦК України , якщо право чин , для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема, шляхом прийняття виконання, такий право чин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

   Договір –це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. ( ст..626 ЦК).

   Відповідно до статті 6 ЦК  сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

       Договір є обов”язковим для виконання сторін ( ст..629 ЦК).

      Як вбачається з умов договору загальна вартість послуг сторонами визначена в сумі 9135,00 грн.  в рік.  Ця сума була визначена ( як вбачається із  розрахунку  вартості вивезення твердих побутових відходів)  виходячи  із кількості проживаючих мешканців 225 чол., диференційованої норми  утворення твердих побутових відходів для м.Дрогобича   1,75 м.кв., ціни за 1 м.куб –23.20 грн. Слід зауважити, що як вбачається із наведеного відповідачем у відзиві ні розмір диференційованої норми, ні вартість  1 м.куб, які були погоджені при підписанні договору, відповідач не оспорює, а застосовує ці дані у власних розрахунках, що наводить у відзиві.  Місячна вартість  послуг, згідно розрахунку –761,25 грн

Як встановлено судом, відповідачем не заперечувався зазначений розрахунок ні на момент укладення договору, ні в процесі його дії : надання послуг позивачем і їх оплати відповідачем.; не заперечував відповідач і чинність самого договору. Так, як вбачається із платіжних доручень, по яких відповідач перераховував позивачу кошти, в графі “призначення платежу”  ОСББ “Оберіг” чітко вказує, що кошти перераховуються за вивезення твердих побутових відходів згідно договору № 167 від 01.01.2007 року та період. Так, наприклад, платіжним дорученням № 22 від 21.03.2007 року відповідач перерахував позивачу 1 522,50 грн за вивезення твердих побутових відходів за січень-лютий згідно договору № 167 від 01.01.2007 року , в т.ч.ПДВ –253,74 грн. Отже, місячна сума оплати  відповідає 761,25 грн., а  загальна   - як і погоджено сторонами в договорі -  9135,00 грн.

   Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у 2007 році сплатив позивачу 5 328,75 грн ( за сім місяців 2007 року  із розрахунку 761,25 грн. в місяць), вважаючи , що на підставі листа № 16 від 31.08.2007 року він ( відповідач) розірвав з позивачем договір № 167, а новий  договір ( з уточненою кількістю мешканців) –сторони не укладали. При цьому, факт надання послуг і в 1-у кварталі 2008 року  представник відповідача підтвердив в судовому засіданні.  Проте,  твердження відповідача  що договір № 167  розірваний, є хибним.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів  регулює  ст..188 ГК України. Так, зокрема:

   Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором ( в даному випадку законом і договором № 167 не передбачено).Пропозиція щодо внесення змін до договору або його розірвання може виходити від будь-якої сторони і має бути викладена письмово. З листом № 16 від  31.08.2007 року відповідач звертався до позивача про розірвання договору № 167  з 01.09.2007 року  ( слід зауважити, що оплату відповідач провів включно по липень м-ць 2007 року).

   Разом з тим, після одержання пропозиції про зміну або розірвання  договору сторона може прийняти таку пропозицію чи відхилити її. Сторона, яка виступала з такою пропозицією ( в даному випадку –відповідач) , має бути проінформована про результати її розгляду в двадцятиденний строк.. Якщо пропозиція приймається іншою стороною, договір вважається зміненим або розірваним.

  Якщо ж сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору чи його розірвання, заінтересована сторона може вимагати зміни або розірвання договору в судовому порядку за наявності достатніх підстав. До відсутності згоди однієї із сторін на внесення змін до договору чи його розірвання прирівнюється і неодержання відповіді на пропозицію змінити або розірвати договір. ( в даному випадку відповідач не отримав відповіді на лист № 16 від позивача). Лише дотримання  сторонами встановленого даною статтею ГК порядку зміни та розірвання договору і недосягнення при цьому згоди може свідчити про наявність між сторонами спору. Зміна та розірвання сторонами договору вважаються такими, що відбулися, з моменту укладення відповідної угоди ( вчинення право чину), якщо інше не визначено сторонами. Якщо ж підставою для зміни чи розірвання  договору є рішення суду, договір вважається зміненим чи розірваним з моменту набрання рішенням законної сили. У судовому рішенні може бути визначений інший момент, з якого договір  вважається зміненим або розірваним. Якщо ж особа, яка бажає розірвати чи змінити умови договору  не дотрималась встановленого порядку , то , відповідно, не має підстав стверджувати про припинення дії договору.

     Як встановлено судом, відповідач не звертався до суду з вимогою про розірвання договору № 167, як і не звертався з вимогами про спонукання позивача до внесення змін до зазначеного договору чи про визнання його недійсним,  чи про спонукання позивача до укладення нового ( на інших умовах, згідно інших розрахунків) договору на вивіз твердих  побутових відходів.

     Відповідно до ст..204 ЦК України діє загальна презумпція правомірності правочину, тобто, його недійсність має встановлюватись законом (нікчемний правочин) або судом (оспорюваний правочин). Загальною процесуальною формою визнання договорів (право чинів, зобов”язань) недійсними є подання до суду відповідного позову, тобто позовне провадження. Для правочинів, що є нікчемними на підставі ч.2 ст.215 ЦКУ, судова процедура не передбачена, тобто у цьому випадку  презюмується їх недійсність. Як і будь-яка правова презумпція недійсність нікчемного правочину може бути спростована у судовому порядку, тобто у формі визнання судом правочину дійсним.                      

     Відповідно до вимог ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Відповідно до вимог ст..34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

    Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Листи, на які посилається відповідач, не є первинними і допустимими доказами в підтвердження обставин, які покладені в основу заперечень на позов .

    Враховуючи, що відповідачем не представлено достатньо об”єктивних та переконливих доказів в підтвердження заперечень на позовні вимоги, суд, враховуючи матеріали справи,  прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню –в частині вимоги про стягнення основного боргу.

    Щодо вимоги про стягнення пені, то в цій частині позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку пені.

   Судові витрати покладаються на відповідача, виходячи із суми боргу , що підлягає стягненню.

       Керуючись  ст.ст.1, 2, 4, 4-1-4-4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49,  81, 84, 85 ГПК України, суд,-

                                                                  В И Р І Ш И В :

 1.          Позов задоволити частково.

        2.          Стягнути з об”єднання співвласників багатоквартирних будинків “Оберіг”, м.Дрогобич, вул..Нижанківського, 2 кв.72 ( р/р 2600511027 Райффайзенбанк “Аваль” м.Львів, МФО 325570, ЗКПО 25252211) на користь Комунального підприємства “Будинкова управа № 1” ( м.Дрогобич, вул..Л.Українки,21, р/р 26004625320421 у Дрогобицькому відділенні ЛО ФАКБ “Укрсоцбанк”, код ЗКПО 05452126, МФО 325019) 7 375,62 грн. боргу, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3.          Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

        4.          В  решті частині позовних вимог –позов залишити без розгляду.

Суддя                                                                                             Кітаєва С.Б.