Рішення

від 17.06.2008 по справі 17/270-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/270-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

17.06.08                                                                                          Справа №  17/270-08

За позовом  Дочірнє підприємство “Артек”

до                 Товариство з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт”

про               стягнення 20 412,50 грн

                                                                                                                 Суддя  Суховий В.Г.

Представники: згідно з протоколом судового засідання.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Дочірнє підприємство “Артек” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт” (далі –Відповідач) про стягнення 20 412,50 грн заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.06.2008р.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує поставкою відповідачу за накладними товару на загальну суму 33 605,74 грн та неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання по його оплаті, а саме сплату відповідачем лише 13 258,94 грн.

У зв'язку неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 17.06.2008р.

26.05.2008р. від представника позивача надійшло доповнення до заяви                      (Вх. № 9466), в якому позивач доповнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 20 412,50 грн основного боргу, 1 432,51 грн –інфляційних та 99,61 грн –3% річних.

В Доповненні позивач також посилається на ст. 22 ГПК України, згідно з якою позивач, зокрема, вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Проте, враховуючи, що у даній справі № 17/270-08 предметом позову є стягнення заборгованості за поставлений товар, доповнення позовної вимоги вимогами про стягнення інфляційних та 3% річних фактично є додатковими вимогами, що не відповідає приписам ст. 22 ГПК України.

Отже, пред'явлення додаткових вимог про стягнення інфляційних та 3% річних, не відповідає ст. 22 ГПК України, оскільки не є збільшенням розміру позовних вимог, а є додатковими вимогами.

Виходячи з наведеного, заяву (Доповнення до позовної заяви від 26.05.2008) позивача, у якій він заявляє додаткові позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних, суд відхиляє.

Відповідач свого представника в судове засідання 17.06.2008р. вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 12.05.2008р. та від 03.06.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 11883620.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

Протягом березня 2007 року Дочірнє підприємство “Артек” (позивач) поставило по довіреностям (копії в матеріалах справи) Товариству з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт” (відповідач) товару, на загальну суму 33 605,74 грн.                 А саме, згідно наступних накладних  (належним чином завірені копії в матеріалах справи): № 425 від 02.03.2007р. на суму 1 472,83 грн, № 472 від 12.03.2007р. на суму 8 703,36 грн, № 488 від 13.03.2007р. на суму 1 240,38 грн, № 489 від 13.03.2007р. на суму 4 615,92 грн, № 509 від 14.03.2007р. на суму 5 204,82 грн, № 562 від 20.03.2007р., на суму 440,40 грн, № 579 від 21.03.2007р. на суму 8 872,90 грн, № 624 від 26.03.2007р. на суму 3 055,14 грн.

Отже, сторонами на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України було укладено угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобов'язання щодо оплати за отриманий товар.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобов'язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши позивачу лише 13 258,94 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий від позивача товар становить 20 346,81 грн (33 605,74 грн - 13 258,94 грн).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів, а саме зазначених вище накладних  неможливо визначити строк оплати отриманого товару відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.03.2008р. позивачем було направлено відповідачу претензію № 1 від 12.02.2008р. (що підтверджується фінансовим чеком № 0290, повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення, копії яких знаходить в матеріалах справи) з пропозицією розрахуватися за отриманий товар. Проте, відповідачем заборгованість в повному обсязі сплачена не була.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості за отриманий товар була отримана відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем 11.03.2008р., обов'язок відповідача по сплаті заборгованості з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України настав 19.03.2008р.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, оскільки позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 33 605,74 грн, а відповідачем сплачено лише 13 258,94 грн., заборгованість останнього за отриманий від позивача товар становить 20 346,81 грн (33 605,74 грн - 13 258,94 грн).

Однак, оскільки позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 412,50 грн, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги в сумі 20 346,81 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75,  82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт”                      (код 30383605) на користь Дочірнього підприємства “Артек” (код 24936048) 20 346,81 грн. основного боргу, а також судові витрати: держмито у розмірі 203,49 грн. та 117,62  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Видати наказ.

       3. В частині вимог про стягнення боргу в сумі 65,69 грн - відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.