Ухвала

від 05.08.2011 по справі 5010/1164/2011-24/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/1164/2011-24/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 серпня 2011 р.  Справа № 5010/1164/2011-24/31   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Дичковській І. М., за участі представника відповідача Дудіна С. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тріада" 5 812 грн 88 коп. завданої внаслідок ДТП шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

ЗАТ "Страхова Компанія "Провідна" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення в порядку регресу з ТОВ "Торговий дім "Тріада" 5 812 грн 88 коп. завданої внаслідок ДТП шкоди.

Позивач явку повноважного представника в засідання не забезпечив, викладених в ухвалах від 07 і 21 червня, 05 і 26 липня 2011 р. вимог суду не виконав. Із змісту матеріалів справи вбачається, що про час і місце проведення засідання позивач був повідомлений належним чином (а. с. 2, 56, 65, 110).

До початку судового засідання до канцелярії суду факсом надійшло чергове клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення даного спору (а. с. 112). Разом з тим, будь-яких поважних причин своєї неявки в судове засідання та невиконання викладених в згаданих ухвалах вимог суду представник позивача не повідомив.

Згідно вимог ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно вимог ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

За змістом вимог ст. 77 ГПК України, за наявності відповідних обставин господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали справи суд установив, що ухвалою від 07 червня 2011 р. суд порушив провадження по даній справі, а ухвалами від 21 червня, 05 і 26 липня 2011 р. розгляд справи судом відкладався згідно ст. 77 ГПК України, зокрема, у зв'язку із неявкою представника позивача та невиконанням позивачем вимог суду.

Так, із змісту згаданих ухвал господарського суду Івано-Франківської області вбачається, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору суд зобов'язував позивача виконати певні дії, надати ряд документів, необхідних для вирішення спору, а саме оригінали та належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, витяг від державного реєстратора про знаходження позивача та відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків; крім того, суд викликав в засідання повноважного представника позивача.

Разом з тим, в судові засідання, які відбулись 21 червня, 05 і 26 липня, 05 серпня 2011 р. позивач повноважного представника - не направив, витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, - не подав.

За змістом положень п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р., кожен має право на захист й право мати достатньо часу і можливостей для підготовки свого захисту.

Зокрема, неподання позивачем на відповідну вимогу суду витягу від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позбавило суд можливості належним чином виконати вимоги ст. 64 ГПК України в частині повідомлення відповідача про час та місце проведення судових засідань за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За наведених обставин, відповідач у встановленому порядку не отримав позовних матеріалів, ухвал суду й не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань по даній справі, що зумовило істотне порушення його прав.

Крім того, дослідивши матеріали справи суд установив, що позивач не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення даного спору. Що стосується ксерокопій документів, які поштою надійшли до суду від представника позивача, слід зазначити, що вони не відповідають вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України, не є належним чином засвідченими копіями відповідних документів, а тому суд не може розглядати такі ксерокопії як докази по справі.

При цьому суд враховує, що письмові докази, як передбачено у ч. 2 ст. 36 ГПК України, подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. При цьому, необхідно враховувати, що згідно положень п. 5. 27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Так, відсутність в справі належним чином засвідчених копій документів, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, робить неможливим й вирішення цього спору в порядку ст. 75 ГПК України, тобто за наявними в справі матеріалами.

Згідно положень ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Перевіривши матеріали справи суд установив, що передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України двохмісячний строк для вирішення спору закінчується 06 серпня 2011 р.

У своєму клопотанні про продовження строку розгляду даного спору представник позивача не навів будь-яких поважних причин своєї неявки в судове засідання та невиконання усіх згаданих вище вимог суду, як не навів й виняткових випадків, урахувавши які суд міг би обґрунтовано продовжити строк розгляду цього спору на п'ятнадцять днів. Тож, підстав для задоволення зазначеного клопотання суд не вбачає.

Наведене свідчить, що позивач всупереч згаданим вище вимогам ст. 22 ГПК України допустив недобросовісне користування належними йому процесуальними правами, що на переконання суду є неприпустимим.

Згідно зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України вимог, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

позов закритого акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тріада" 5 812 грн 88 коп. завданої внаслідок ДТП шкоди в порядку регресу - залишити без розгляду.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

п. 5 ч. 1 ст. 81