Ухвала

від 03.08.2011 по справі 31/17-2011-1387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/17-2011-1387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"03" серпня 2011 р.№ 31/17-2011-1387

Суддя  РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши матеріали  від 01.08.2011р. за № 4457/2011, за  заявою: Відкритого акціонерного товариства ( надалі ВАТ ) „Чорномортехфлот” ( 65026, м. Одеса, вул.. Польська 18, код ЄДРПОУ 01385479 ) до боржника: Приватного підприємства (надалі –ПП) „Сенсус” (65026, м. Одеса, пров. Чайковського 18, код ЄДРПОУ 26419127);

про визнання  відсутнього боржника банкрутом.

             ВСТАНОВИВ: 01.08.2011р. ВАТ „Чорномортехфлот” звернулося до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ПП „Сенсус”  банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму 235 800 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.

Заява ВАТ „Чорномортехфлот”  про порушення провадження  справи про банкрутство ПП „Сенсус”   у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ)   підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону  (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  

Статтею  93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Заявник - ВАТ „Чорномортехфлот”, у заяві про порушення провадження у справі, в підтвердження відсутності боржника за адресою державної реєстрації посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак в порушення ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заявник не надав передбачених законодавством доказів.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Водночас Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Сенсус” не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором оренди від 30.06.2009 р., додатковою угодою № 1 від 30.06.2010 р., актом звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2011 року, актами до договору оренди : за № 14 від 31.08.2010 р., за № 15 від 30.09.2010 р., за № 16 від 31.10.2010 р., актами про надання послуг : від 30.10.2010 р. за № 7, від 31.12.2010 р. за № 30, від 31.01.2011 р. за № 3, від 28.02.2011 р. за № 38 та визнаної боржником претензії.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

    Відповідно до  Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

    Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Разом з цим, заявником не надано господарському суду відомостей  податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ПП „Сенсус”.

Крім того, заявником не надано господарському суду доказів сплати державного мита в установленому законом порядку та розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України

від 22 квітня 1993 року N 15 з наступними змінами та доповненнями, до поданої до суду заяви повинні бути додані оригінали квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж про сплату державного мита. Відповідно до ч.12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.12.05р. за N 1258, оплата витрат на ІТЗ судового процесу також повинна підтверджуватись оригіналом банківської квитанції.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника,  а тому заява ВАТ „Чорномортехфлот”   підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ)  та п. п. 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п. п.  3, 4, 10  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” ( 65026, м. Одеса, вул.. Польська 18, код ЄДРПОУ 01385479 ) про визнання банкрутом Приватного підприємства „Сенсус” (65026, м. Одеса, пров. Чайковського 18, код ЄДРПОУ 26419127) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження  справи про банкрутство  на 34 аркушах.

Суддя                                                                                 Ровинський О.Ю.