Постанова

від 06.03.2008 по справі 2а-1655/2008

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1655/08

(2а-4726/07)        

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний

суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2008 року, м. Харків                                                           

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Маймуліної А.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Рабкін В.М., Савицька М.В.

Відповідача:

Гузенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний

позов ЗАТ „Агротон” до Куп'янська ОДПІ у Харківської області про визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач,

ЗАТ „Агротон”, звернувся до Харківського адміністративного суду з

адміністративним позовом, в якому просить суд визнати ><недійсними

><податкове ><повідомлення ><- ><рішення ><№ ><0001262310/0 ><від ><30.11.2007р. ><та ><рішення ><№ ><001252310 ><про ><застосування ><штрафних ><(фінансових) ><санкцій ><від ><><

><відповідача ><витрати ><по

><сплаті ><державного

><мита ><у

><розмірі ><3,40

><гривень.

Свою позицію

позивач обґрунтовує тим,

що, <<по-перше, ><в ><ході ><документальної ><перевірки ><встановлено,

><що ><сума ><податкового ><кредиту, ><вказана

><у ><деклараціях ><по ><ПДВ ><за ><2006 ><та ><2007 ><рік, ><відповідає

><даним ><реєстру

><податкових ><накладних ><по ><придбанню

><ТМЦ ><і

><наявності ><податкових ><накладних><;> <по-друге, ><податкові ><накладні ><перевірені

><та ><відповідають

><вимогам ><порядку

><заповнення ><податкових ><накладних ><згідно

><з ><Наказом ><ДПАУ ><№165

><від ><30.05.97

><р.><, ><що ><підтверджено ><актом ><перевірки;> <по-третє, ><згідно

з ><п.7.2.3 ><ст.7 ><Закону

><України ><№168/97-ВР

><«Про ><податок

><на ><додану ><вартість» ><із ><змінами

><та ><доповненнями

><для ><операцій,

><котрі ><обкладаються

><і ><котрі ><звільнені ><від ><обкладення

><ПДВ, ><складаються

><окремі ><податкові

><накладні, ><але

><підприємство ><получало ><податкові

><накладні ><від

><постачальників ><зі ><ставкою

><20% ><;

><по-четверте, ><ст.3 ><Закону ><України

><№168/97-ВР ><«Про ><податок

><на ><додану ><вартість»» ><із ><змінами ><та ><доповненнями ><дає ><вичерпний

><перелік ><об'єктів

><оподаткування ><та ><операцій, ><що ><не ><є ><об'єктом ><оподаткування, ><а ><п.3.1.1. ><ст. 3 ><цього ><закону ><наголошує ><на ><тому, ><що ><«об'єктом ><оподаткування ><є ><операції ><платників ><податку

><з ><поставки ><товарів ><та

><послуг, ><місце

><надання ><яких

><знаходиться ><на ><митній

><території ><України».> <Крім ><того, позивач вважає, що ><п.1.32 ><Закону

><України ><№ ><334/94-ВР ><від

><28.12.1994 ><р. ><«Про ><оподаткування

><прибутку ><підприємств»

><із ><змінами ><та ><доповненнями ><наголошує: ><« ><Господарська ><діяльність ><- ><будь-яка  ><діяльність

><особи, ><направлена

><на ><отримання ><доходу ><в ><грошовій, ><матеріальній

><або> <нематеріальній

><формах, ><у ><разі ><коли

><безпосередня ><участь ><такої

><особи ><в ><організації ><такої> <діяльності ><є ><регулярною, ><постійною ><та ><суттєвою. ><Під

><безпосередньою ><участю ><слід

><розуміти> <зазначену ><діяльність

><особи ><через

><свої ><постійні

><представництва, ><філіали, ><відділення,

><інші> <відокремлені ><підрозділи, ><а ><також ><через ><довірену

><особу, ><агента

><або ><будь-яку ><іншу ><особу,

><яка> <><діє ><від ><імені ><та

><на ><користь ><першої ><особи.».

Позивач стверджує, що к><уплені ><у ><2006-2007 ><році ><ТМЦ>< ><є ><типовими ><для

><><><підприємства. ><Вони >< >< >< ><поступали ><в ><розпорядження ><підприємства, ><відображалися ><в ><обліку ><та ><зберігалися ><на ><складі ><підприємства, комірники ><відповідали ><за ><їх ><збереження.> <><Надлишки ><не ><використаних ><ТМЦ ><><підприємство ><реалізовувало ><саме ><з ><метою ><отримання> <><доходу.

Твердження відповідача про порушення позивачем п.1 ст.3

Закону України „Про застосування реєстраторів ><розрахункових ><операцій ><у ><сфері ><торгівлі,> <><громадського ><харчування ><та ><послуг» ><№ ><265/95-ВР ><від ><06.07.1995 ><р. позивач вважає необґрунтованим,

оскільки, на його думку, реалізація неліквідних основних фондів, які

використовувались підприємством, може проводитись через касу підприємства в

установленому порядку. В підтвердження своєї позиції позивач посилається на

роз'яснення з цього питання, наведені у листі ДПА України № ><10413/6/23-2119 ><від ><18.11.2004

><р. ><

            Відповідач

надав суду відзив на позов, в якому виклав свою позицію щодо обставин справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного

позову, посилаючись на порушення позивачем п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України

„Про податок на додану вартість”, а саме - у разі, коли товари (роботи,

послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в

оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту

включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або

придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в

оподатковуваних операціях звітного періоду. Однак, позивач включив до

податкового кредиту суми ПДВ по придбаним ТМЦ, які було реалізовано покупцям за

ціною, що нижче ціни їх придбання і різницю, яка не була використана в

господарській діяльності підприємства, включив до складу податкового кредиту.

При цьому відповідач вважає, що реалізація позивачем ТМЦ за ціною, що нижче їх

придбання суперечить п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку

підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, відповідно до якої „господарська

діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в

грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі, коли безпосередня

участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та

суттєвою”. На думку відповідача термін „доход” у визначенні „господарської

діяльності” згідно зі ст.142 Господарського кодексу України ототожнюється з

„прибутком”, а при реалізації покупних товарно-матеріальних цінностей за ціною

нижче придбання позивачем прибутку не отримано. На цій підставі позивачу

донараховано податок на додану вартість в розмірі 2092,00 грн. та відповідно до

п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181 нараховано штрафні санкції в

розмірі 50% донарахованої суми, а саме 1046,00 грн.

            Крім

того, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги ст.3 Закону України „Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” в частині, відповідно до якої суб'єкти підприємницької

діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або

безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,

жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції

на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у

встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори

розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів,

що підтверджують виконання розрахункових операцій.  Однак, позивач здійснював реалізацію

товарно-матеріальних цінностей, які не є продукцією власного виробництва, а

виступають в ролі товарів, без застосування РРО на суму 2500,00 грн. -

реалізовано автомобіль ГАЗ-2410. За зазначене порушення до позивача застосовано

штрафну санкцію в розмірі 12500,00 грн. В підтвердження своєї позиції

відповідач посилається на роз'яснення ДПА України, наведене у листі №

14109/7/23-8017 від 26.07.2006 р.

            При

розгляді матеріалів справи судом встановлено, що ЗАТ ><„Агротон"><реалізувало>реерррр ><згідно ><податкової ><накладної ><№ ><29 ><від ><17.08.2006р. ><><придбало ><у ><КФГ ><”””””Вікторія" ><ячмінь ><в ><кількості ><61,260т ><по ><ціні ><416,67 ><грн./т - ><на ><суму ><30630 ><грн., ><в ><ттт. ><ч. ><ПДВ> -<><>< 5105,00 ><грн. ><Ячмінь

><в ><кількості ><11,260 ><т ><було ><використано

><на ><годівлю ><птиці ><і ><ПДВ ><в ><сумі ><938

><грн. ><включено

><до ><складу ><декларації ><№ ><1 ><(тваринництво), ><а ><50 т ><ячменя ><було

><реалізовано ><ПППППП ><”””Продімпекс" ><по ><ціні ><225 ><грн/т ><на ><су><сумусуму 13500 ><грн., ><в ><т.ч. ><ПДВ

><2250 ><грн.

><Різниця ><ППППППДВ ><в ><сумі ><1917

><грн. ><була

><включена ><до

><складу ><податкового

><кредиту ><декларації

><№ ><3.

<ЗЗЗЗгідно ><податкової ><накладної ><№ ><113 ><від ><14.03.2006р. ><підприємство ><придбало ><у ><ТТТТТТОВ ><”””Тріада-КМБ" ><корма ><(жмих ><соєвий) ><в ><кількості ><10 ><т ><по ><ціні ><1558,33 ><грн./т ><на ><суму ><111111818700,00 ><грн., ><в ><т. ><ч. ><ПДВ ><- ><3116,67 ><грн.> <Корма ><в ><кількості ><6,1 ><т.

><було ><використано

><на ><корм ><птиці ><і ><ПДВ ><в ><сумі ><1901

><грн. ><включено

><до ><складу ><декларації ><№ ><1 ><(тваринництво), ><а ><3,900

т ><кормів ><було ><реалізовано ><ДП ><ДАК ><„Хліб ><України'" ><по ><ціні ><1333,33 ><грн/т ><на ><суму ><6240 ><грн. ><в ><т.ч. ><ПДВ ><1040 ><грн. ><Різниця

><ПДВ ><в ><сумі ><175

><грн. ><була

><включена ><до ><складу ><податкового ><кредиту ><декларації ><№3.

Крім того,

позивач реалізував неліквідні основні засоби - автомобіль «ГАЗ-2410» - в

порушення п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”Крім того, , а саме - без застосування

реєстраторів  розрахункових операцій.

Відповідачем

проведено виїзну планову перевірку позивача>< ><з>< ><питань ><><><><><дотримання >< ><вимог >< ><податкового,>< ><валютного>< ><та ><іншого> <закзаконодавства ><за ><період ><з ><01.01.2006р. ><по ><30.06.2007р., результати якої оформлено актом

перевірки ><№ ><1661/23-31542013 ><від ><23.11.2007 ><р.> <(((надалі ><за ><текстом ><- ><Акт ><перевірки).

За результатами проведеної перевірки відповідачем

донараховано податок на додану вартість в розмірі 2092,00 грн. та штрафні

санкції в розмірі 1046,00 грн. (податкове ><повідомлення ><><><- ><><><рішення ><><><><№№№ 0001262310/0 ><><від >><><30.11.2007р.) ><><><та>< штрафні санкції в розмірі 12500,00 (><рішення >< >< ><№ >< >< ><001252310  від   

..........       від 30.11.2007 р.).

Дослідивши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов

висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з такого.

Правовідносини у

сфері визначення платників податку на 

додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, перелік

неоподатковуваних та звільнених від оподаткування   операцій, особливості оподаткування

експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,  порядок 

обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначається Законом

України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР.

Не погоджуючись з проведеними дыямиНеККККВВВідповідно ><до ><п.п. ><7.4.1 ><п.7.4

><ст. ><7 ><Закону

><№ 168 ><податковий ><кредит ><звітного ><періоду ><складається ><із ><сум ><податків ><нарахованих ><(сплачених) ><платником ><податків ><протягом ><такого ><звітного ><періоду ><з ><метою ><їх ><подальшого ><використання ><в ><оподатковуваних ><операціях ><у

><межах ><господарської ><діяльності ><платника

><податку.>

<Відповідно ><до

><п. ><1.32

><ст. ><1

><Закону ><України

><від ><28.12.1994р.

><№ ><334/94-ВР ><„Про ><оподаткування ><прибутку ><підприємств” ><із ><змінами ><і ><доповненнями ><(далі ><по ><тексту - ><Закон ><№334) ><...господарська ><діяльність ><- ><будь ><яка ><діяльність

><особи, ><направлена

><на ><отримання

><ддддоходу ><в ><грошовій, ><матеріальній ><або ><нематеріальних

><формах, ><у ><разі ><коли

><безпосередня ><участ><ь ><такої ><особи

><в ><організації ><такої ><діяльності

><є ><регулярною, ><постійною ><та

><суттєвою...".

Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України № 168

- у разі,  коли  товари (роботи,  послуги), виготовлені та/або придбані,

частково використовуються в оподатковуваних операціях,  а 

частково - ні,  до   суми  

податкового   кредиту включається та

частка сплаченого  (нарахованого) податку

при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці  використання таких  товарів 

(робіт,  послуг)   в оподатковуваних   операціях звітного періоду.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України № 168

оподатковувана операція - це операція, яка підлягає оподаткуванню податком на

додану вартість.

Відповідач не навів суду докази того, що ТМЦ не

використовувались у оподатковуваних операціях.

Реалізація ТМЦ за ціною, що нижче ціни їх придбання не є

належним доказом цього факту.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України № 168

- об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та

послуг, місце надання яких

знаходиться  на

митній території України,  в тому числі

операції з передачі  права  власності  

на   об'єкти   застави  

позичальнику (кредитору)  для

погашення заборгованості заставодавця,  а

також з передачі об'єкта фінансового 

лізингу  у користування

лізингоотримувачу (орендарю).

Зазначеною нормою не передбачено в якості кваліфікуючої

ознаки оподатковуваної операції ціну продажу, має значення лише сам факт поставки

(продажу) товарів.

Таким

чином, операції з продажу позивачем ТМЦ є оподатковуваними операціями, а тому

позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану

вартість, сплачений при їх продажу.

Посилання відповідача на той факт, що від господарських операції

щодо реалізації ТМЦ позивач не отримав доходу (прибутку), а, отже, операція

збиткова, що не дає права позивачу на включення ПДВ з неї до складу податкового

кредиту - необґрунтоване, зважаючи на таке.

<Відповідно ><до

><п. ><1.32

><ст. ><1

><Закону ><України

><від ><28.12.1994р.

><№ ><334/94-ВР ><„Про ><оподаткування ><прибутку ><підприємств” ><із ><змінами ><і ><доповненнями ><(далі ><по ><текст) ><Закон ><№334) ><...господарська ><діяльність ><- ><будь ><яка ><діяльність

><особи, ><направлена

><на ><отримання

><дддддддоходу ><в ><грошовій, ><матеріальній ><або ><нематеріальних

><формах, ><у ><разі ><коли

><безпосередня ><участ><ь ><такої ><особи

><в ><організації ><такої ><діяльності

><є ><регулярною, ><постійною ><та

><суттєвою...".>

<ЗгідноЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗЗгідно з ст. 142 Господарського ><кодексу ><України п><рибуток (доход) суб'єкта 

господарювання є показником фінансових результатів його господарської

діяльності, що визначається   шляхом  зменшення 

суми  валового  доходу 

суб'єкта господарювання за певний період на суму  валових 

витрат  та  суму амортизаційних відрахувань.

Таким чином, Таким чином, діючим законодавством встановлено визначення

не прибутковості чи збитковості однієї господарської операції, а господарської

діяльності в цілому.

Як свідчитьЯк свідчить аналіз фінансово-господарської діяльності

суб'єкта господарювання, проведений відповідачем та зафіксований у акті перевірки

№ 1661/23-31542013 від 23.11.2007 р. - 

за підсумками 2006 року підприємство спрацювало рентабельно (13,3%) та

отримало прибуток в сумі 742900 грн.

Інших порушень діючого законодавства зі сторони позивача

відповідачем не надано.

Законом, який

визначає правові принципи застосування реєстраторів розрахункових операцій в

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, є Закон України „Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг”.

            Відповідно

до ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (надалі - Закон України про

РРО) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними  особами 

-  суб'єктами  підприємницької  діяльності або юридичними особами  (їх 

філіями,  відділеннями,  іншими відокремленими  підрозділами) 

(далі  -  суб'єкти 

підприємницької діяльності), 

які  здійснюють  операції з розрахунків у готівковій та/або  в 

безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних  чеків, 

жетонів  тощо)  при 

продажу  товарів  (наданні послуг)  у 

сфері  торгівлі, громадського

харчування та послуг, а також уповноваженими банками  та суб'єктами 

підприємницької діяльності, які 

виконують  операції  купівлі-продажу іноземної валюти.

            Відповідно

до абз.4 ст.2 Закону України про РРО розрахункова операція  - 

приймання  від  покупця 

готівкових коштів,  платіжних

карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг),

видача готівкових коштів за повернутий покупцем 

товар (ненадану   послугу), а у

разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного

розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги)

банком  покупця або, у разі повернення

товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо

перерахування коштів у банк покупця.

            Відповідно

до п.12 ст.9 Закону України про РРО 

реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не

застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з  розрахунків у готівковій формі не

здійснюються (оптова торгівля тощо).

            Як

свідчать матеріали справи, автомобіль ГАЗ-2410 реалізовано громадянину ОСОБА_1

на підставі договору купівлі-продажу № А-440 від 20.05.2006 року,

зареєстрованого на Товарній біржі „Веста”. Відповідно до умов договору

автомобіль передано покупцю негайно. Від покупця отримано грошові кошти в сумі

2500,00 грн. та оприбутковано у касі підприємства відповідно до прибуткового

касового ордеру № 131 від 20.05.2006 р.

            Таким

чином, судом встановлено, що операція по розрахункам за придбаний автомобіль в

готівковій формі здійснювалась не в місці отримання товару.

            Оскільки

реалізація позивачем автомобіля є разовою господарською операцією по продажу основного

засобу в місці, яке не передбачене ні для отримання товару, ні для оптової та

роздрібної торгівлі, суд погоджується з позивачем щодо неправомірності

застосування до нього штрафних санкцій за порушення Закону України про РРО.

Крім того, суд

вважає за необхідне зазначити, що штрафні санкції передбачені Законом України про РРО, ><за ><своєю ><суттю ><є ><адміністративно-господарськими ><санкціями, ><як ><такі, ><що ><відповідають ><визначенню ><ч.1 ><ст.238 ><ГК ><України. ><З ><огляду ><на ><що, ><такі ><санкції ><можуть ><застосовуватися ><лише ><протягом ><строків, ><встановлених ><ст.250 ><цього ><Кодексу.

Відповідно до ст.250 Господарського

кодексу України адміністративно-господарські     санкції можуть бути застосовані до

суб'єкта господарювання протягом 

шести  місяців  з дня 

виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим

суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської

діяльності, крім випадків,  передбачених

законом.

            Як

свідчать матеріали справи, позивачем реалізовано автомобіль 20.05.2006 року,

перевірка підприємства здійснена 23.11.2007 р., штрафні санкції за порушення

норм Закону України про РРО застосовані до позивача відповідно до рішення від

30.11.2007 р., тобто після

сплину одного року, а тому підстав для їх

застосування у відповідача не було.

            На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.

94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити

в повному обсязі.

       Визнати недійсними податкове

повідомлення-рішення № 0001262310/0 від 30.11.2007 р. та рішення № 001252310

про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2007 р.

        Стягнути з Державного бюджету України

на користь ЗАТ „Агротон” (63705, Х/О, Куп'янський район, с. Кіндрашівка, код

ОКПО 31542013) судовий збір  у розмірі

3,40 грн.            

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про

апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному

обсязі.

Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги

одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга

може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

 Постанова набирає

законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне

оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не

була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення

цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 11.03.2008 р.

           Суддя

                                                                                                Я.В.П'янова