Постанова

від 09.06.2008 по справі 14/45

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/45

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.06.2008  року                                                            Справа № 14/45

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

головуючого:                                        Перлова Д.Ю.,

суддів                                                  Лазненко Л.Л.,

Якушенко Р.Є.,

при секретарі

судового засідання                               Михайличенко Д.В.,

за участю

представників сторін:

від позивача                                         Александрова Д.А., дов. від 22.02.08 № 115,  

від відповідача                               Крижня Р.Г., дов. від 06.06.08 № 301/6,  

розглянувши  

апеляційну скаргу                              Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

на рішення

господарського суду                              Луганської області

від                                                  25.04.08

у справі                                               № 14/45 (суддя –Лісовицький Є.А.)

за позовом                                         Відкритого акціонерного товариства „Будкомплект”,

                                                            м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача                               Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради,

м. Сєвєродонецьк Луганської області

про                                                   стягнення 4 994 грн. 14 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Відкрите акціонерне товариство „Будкомплект”, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ВАТ „Будкомплект”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 22.02.08 № 114 до відповідача -  Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ВКБ Сєвєродонецької міської ради) про стягнення суми боргу у розмірі 4 994 грн. 14 коп. за матеріальні цінності передані для будівництва Свято-Христо-Різдвяного храму.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі № 14/45 зазначений позов був задоволений повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 4 994 грн. 14 коп.

Рішення мотивоване наступним.

Відповідач прийняв передані матеріальні цінності від позивача, що підтверджується наданими накладними, рахунками та визнано сторонами. У акті звірення від 04.02.02 сторони відобразили дану суму як борг відповідача перед позивачем. Аналогічно вказано і у акті звірення станом на 01.11.07.

Отже сторони визначили дану суму як оплатне надходження матеріальних цінностей від позивача на користь відповідача. Тому твердження відповідача про благодійність даного надходження оцінюється судом критично.

Строк виконання зобов'язання минув 21.11.07 і саме з цієї дати розпочав течію строк позовної давності, тому твердження відповідача про його сплив є безпідставними.

Кошти не сплачені. За таких підстав, позовні вимоги про стягнення 4 994 грн. 14 коп. боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач –Відділ капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.05.08 № 210/6, якою просить скасувати повністю рішення господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі № 14/45, та прийняти нове рішення на користь Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Відповідач вважається неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. З цих причин відповідач не може розрахуватися з кредитором. На підставі цього Сєвєродонецької міською радою було прийнято рішення від 28.03.02 № 1078 „Про надання в 2002 р. пільги по сплаті податку на землю підприємствам міста”. В даний перелік підприємств також ввійшов ВАТ „Будкомплект”, тому є підстави вважати, що позивач скористався даною послугою і борг було зараховано, як податок на землю.

У відповідності до ст. 253 ГК України строк позовної давності починається з події, яка повинна неминуче наступити. В цьому випадку подією є надання акту звіряння в 2002 році позивачем відповідачу, ним ВАТ „Будкомплект” підтверджує своє знання про борг. Сплив позовної давності по бухгалтерським документам почався 04.02.02, тобто з моменту настання події –підписання акту звіряння, тому кредиторська заборгованість з минулим строком позовної давності була списана.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.05.08 у справі № 14/45 для розгляду апеляційної скарги Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради від 08.05.08 на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі № 14/45, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Бородіна Л.І. –суддя –головуючий, судді –Лазненко Л.Л., Якушенко Р.Є.

У зв'язку з виходом судді Перлова Д.Ю., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.08 у справі № 14/45 здійснено заміну, а саме: виключити із складу колегії головуючого суддю Бородіну Л.І. та введено до складу колегії головуючого суддю Перлова Д.Ю.

Сторони Луганським апеляційними господарським судом належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення від 19.05.08 про вручення поштового відправлення № 03834910 ВАТ „Будкомплект”; повідомлення від 19.05.08 про вручення поштового відправлення № 03834929 Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради).

Відзивом від 02.06.08 № 188 позивач по справі –ВАТ „Будкомплект” відхилив доводи апеляційної скарги та вважає рішення суду, що оскаржується, законним та обґрунтованим.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 08.05.08 у справі № 210/6 Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі № 14/45 слід залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з накладних та рахунків,  позивач у 1999-2000 роках неодноразово передавав відповідачу, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності для будівництва Свято –Христо –Різдвяного храму та частково розрахувався за них, решта –у сумі 4 994 грн. 14 коп. залишилася неоплаченою, що не заперечується сторонами.

Заперечень щодо порядку нарахування та суми заборгованості у сторін не має, що вони підтвердили безпосередньо у судовому засіданні.   

Строк (термін) сплати відповідачем за товарно –матеріальні цінності сторонами не був встановлений.

Сторони неодноразово проводили звіряння взаємних розрахунків. У акті від 04.02.02 сторонами була визначена сума заборгованості 4 994,45 грн. на користь позивача, а у акті без дати сторонами була визначена сума 4 994,14 грн., як заборгованість відповідача на 01.11.07 з минулим терміном позовної давності.  

Таким чином, сторони визначили суму 4 994,14 грн. як оплатне надходження матеріальних цінностей від позивача на користь відповідача, тому ця сума не може вважатися благодійним надходженням.

Згідно п. 4 Перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Розглянувши подані сторонами докази та проаналізувавши зазначені норми права судова колегія дійшла висновку, що сторони фактично вступили у правовідношення, згідно якого відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити отримані цінності.

Статтею 526 Цивільною кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач підтвердив наявність заборгованості відповідача на 01.11.07 у сумі 4 994,14 грн. та звернувся до відповідача з листом від 14.11.07 № 372 (а.с. 19) з проханням перерахувати зазначену суму заборгованості на його поточний рахунок. Зазначений лист був отриманий відповідачем 14.11.07, про що свідчить надпис на ньому із зазначенням вхідного номеру 235 та дати його отримання.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що строк виконання зобов'язання минув 21.11.07 і саме з цієї дати розпочав течію строк позовної давності.

У подальшому позивач направив на адресу відповідача претензію від 29.11.07 № 323 (а.с. 64) на сплату 4 994 грн. 14 коп. боргу. Листом від 29.12.07 № 4966 (а.с. 12) відповідач відмовив у задоволенні цієї претензії.

Борг на час розгляду справи сплачений не був.

Відповідач наказом від 22.10.07 № 53 створив інвентаризаційну комісію, яка виявила кредиторську заборгованість з минулим терміном позовної давності за виконані роботи та товарно –матеріальні цінності, що виникла в період з 1999 -2001р.р., серед якої і заборгованість перед ВАТ „Будкомплект” у сумі 4 994,14 грн., яку вона вирішила списати, як безнадійну для погашення. Актом від 10.11.07 (10.12.07) відповідачем було здійснено списання 4 994,14 грн. кредиторської заборгованості перед ВАТ „Будкомплект”.  

Слід зазначити, що відповідач помилково визначив строк позовної давності щодо спірного зобов'язання, оскільки це є прерогативою суду, та помилково списав кредиторську заборгованість у сумі 4 994,14 грн. перед ВАТ „Будкомплект”.

Відповідач у апеляційній скарзі зазначив, що Сєвєродонецької міською радою було прийняте рішення від 28.03.02 № 1078 „Про надання в 2002 р. пільги по сплаті податку за землю підприємствам міста”. В даний перелік підприємств також увійшло ВАТ „Будкомплект”, тому є підстави вважати, що позивач скористався даною послугою і борг було зараховано, як податок на землю.

Статтею 12 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.92 № 2535-ХІІ (із відповідними змінами та доповненнями), на яку посилається відповідач у своєму рішенні від 28.03.02 № 1078 передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів. 

Судова колегія зазначає що пільги з податку на землю не можуть бути зараховані у якості оплати суми боргу за надані товарно –матеріальні цінності, оскільки, за своєю юридичною природою пільги - це переваги, додаткові права, що надаються певним категоріям громадян або організаціям, підприємствам, регіонам, тому не можуть вважатися послугами або платою.  

Крім того, відповідно до рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьк від 11.06.01 № 32/24-075 про розстрочення сплати податкового боргу, серед якого і борг з земельного податку у сумі 18 032,21 грн., між Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку та ВАТ „Будкомплект” було укладено договір № 32/24-076 про розстрочення сплати податкового боргу під проценти на період з 11.06.01 по 20.11.04. Як вбачається з листа ДПІ у м. Сєвєродонецьк від 28.05.08 № 9896/15-206 пільги по земельному податку ВАТ „Будкомплект” у розрахунку земельного податку за 2002 рік не декларувало. Податок на землю за 2002 рік по коду 13050100 ВАТ „Будкомплект” сплатило повністю.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

          Згідно з вимогами п.п. “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.93 „Про державне мито” (далі –Декрет) за подання до суду апеляційної інстанції апеляційних скарг на рішення господарських судів, розмір державного мита складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Тобто державне мито за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду повинно складати 51 грн. 00 коп.  

Відповідачем при зверненні до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 08.05.08 було сплачене державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. платіжним дорученням від 08.05.08 № 337.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає за необхідне повернути частково з Державного бюджету України відповідачу - Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради, помилково сплачене державне мито у сумі 51 грн. 00 коп. при зверненні з апеляційною скаргою від 08.05.08 у справі № 14/45 до Луганського апеляційного господарського суду, перераховане платіжним дорученням від 08.05.08 № 337 (знаходиться в матеріалах справи).  

Відповідачем також були помилково перераховані витрати у сумі 118 грн. 00 коп. на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у Луганському апеляційному господарському суду, платіжним дорученням від 08.05.08 № 338, сплата яких не передбачена діючим законодавством України.

З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне вилучити з матеріалів справи і видати відповідачу - Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради разом з постановою оригінал платіжного доручення від 08.05.08 № 338 на суму 118 грн. 00 коп.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 51 грн. 00 коп. по апеляційній скарзі покладається на відповідача - Відділ капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області, заявника апеляційної скарги.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 47, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу від 08.05.08 № 210/6 Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі № 14/45 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 25.04.08 у справі № 14/45 залишити без змін.

3.          Повернути частково з Державного бюджету України Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, просп. Радянський, 54”а”, ідентифікаційний код 04011443, помилково сплачене державне мито у сумі 51 грн. 00 коп. при зверненні з апеляційною скаргою від 08.05.08 у справі № 14/45 до Луганського апеляційного господарського суду, перераховане платіжним дорученням від 08.05.08 № 337 (знаходиться в матеріалах справи).  Підставою для повернення є зазначена постанова, скріплена гербовою печаткою суду.

4.          Вилучити з матеріалів справи і видати Відділу капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради разом з постановою оригінал платіжного доручення від 08.05.08 № 338 на суму 118 грн. 00 коп.  

5.          Державне мито по апеляційній скарзі у сумі 51 грн. 00 коп. покласти на Відділ капітального будівництва Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області, заявника апеляційної скарги.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуючий                                                                             Д.Ю. Перлов                      

              Суддя                                                                                                 Л.Л. Лазненко

   Суддя                                                                                        Р.Є. Якушенко