Рішення

від 11.10.2006 по справі 14/2792

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/2792

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2006 р. Справа № 14/2792

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.  

за участю представників сторін

від позивача Мацієвська Т.В. дов. № 3955-п_п від 01.09.2005р.

від  1 відповідача не з'явився

від 2 відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" в особі Житомирської філії "ПриватБанк" (м.Житомир)  

до Дочірнього спільного підприємства Відкритого акціонерного товариства "Житомирпиво" (с. Некраші Черняхівського району) та Відкритого акціонерного товариства "Житомирпиво" (м.Житомир)

про стягнення 11891,66 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 11891,66 грн. заборгованості по кредитному договору.

В засіданні суду 19.09.2006р. представник позивача подав заяву про уточнення до позовної заяви, в якій фактично зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача на його користь 7148,14 грн., з яких: 1500,00 грн. заборгованості по кредиту, 5324,37 грн. заборгованість по простроченому кредиту, 9,20 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 314,57 грн. заборгованості по сплаті прострочених відсотків.

Відповідачі заперечень на позовну заяву не надали, своїх представників в засідання суду не направили, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Закритим акціонерним товариством Комерційним Банком "ПриватБанк" в особі Житомирської філії "ПриватБанк" (позивач у справі) та Дочірнім спільним підприємством Відкритого акціонерного товариства "Житомирпиво" (відповідач -1 у справі) договору від 30.05.2005р. за № МК 45-05, позивач надав відповідачу-1 кредит у сумі 17000,00 грн., що підтверджується розпорядженням бухгалтерії позивача від 15.06.2005р. (а.с. 18) та платіжними дорученнями №№ 1,2,3 від 14.06.2005р., №4 від 17.06.2005р.(а.с. 19-21).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позичку (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такий самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно додаткової угоди № 1 від 30.06.2005р. до договору від 30.05.2005р. за № МК 45-05 (а.с. 12), відповідач зобов'язався погасити кредит в сумі й у терміни відповідно до графіка погашення кредиту, а саме: 02.10.2005р. - 1000,00 грн., 02.11.2005р. - 1000,00грн., 02.12.2005р. - 1000,00 грн., 02.01.2006р. - 1000,00 грн., 02.02.2006р. - 1000,00 грн., 02.03.2006р. - 1500,00 грн., 02.04.2006р. - 1500,00 грн., 02.05.2006р. - 1500,00 грн., 02.06.2006р. - 1500,00 грн., 02.07.2006р. - 1500,00 грн., 02.08.2006р. - 1500,00 грн., 02.09.2006р. - 1500,00 грн., 02.10.2006р. - 1500,00 грн., але взяті зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконав.

Пунктом 2.3 даного Договору сторони передбачили, що при настанні якої-небудь з подій, передбачених п.2.3.2. (порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору), банк за своїм розсудом має право змінити умови договору - витребувати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно ст.ст. 212,611,651 Цивільного кодексу України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін користування ним, цілком виконати інші зобов'язання за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на підставі п.2.3.2. кредитного договору, скористався правом скорочення терміну користування наданими кредитними ресурсами у зв'язку порушенням строків повернення кредиту за графіком, що визначений в Додатковій угоді №1 до кредитного Договору, направив відповідачу - 1 09.06.2006р. вимогу (претензію) за №1058 з проханням сплатити заборгованість по закінченню сьомого дня від дати закінчення строку розгляду претензії (а.с.15). Відповідач - 1 вимоги позивача у встановлений строк не виконав.

Відповідачем - 1 не здійснено погашення кредиту на суму 1500,00 грн., чим порушено умови договору.

Крім того, у відповідача - 1 існує заборгованість в сумі 5324,37 грн., яка відповідно до п. 4.9 договору від 30.05.2005р. за № МК 45-05, в зв'язку з непогашенням кредиту в термін, установлений відповідно до графіку, є простроченою.

За користування кредитом відповідачу - 1 позивачем нараховані 17% річних, що згідно уточненого розрахунку складає  314,57 грн.

Відсотки нараховані відповідачу відповідно п. 4.1 договору від 30.05.2005р. за № МК 45-05.

Відповідно до п. 4.3 договору від 30.05.2005р. за № МК 45-05, сплата відсотків за користування кредитом, здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати відсотків є друге число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

Згідно до п. 4.2 вищезазначеного договору, при порушенні відповідачем зобов'язань з погашення кредиту, відповідач сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 44% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сума відсотків за користування кредитом згідно уточненого позивачем розрахунку складає 9,20 грн.

Частиною 1 ст. 199 Господарського кодексу України, передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язаннь, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Для забезпечення договору позики від 30.05.2005р. за № МК 45-05, 30.05.2005р. між Закритим акціонерним товариством Комерційним Банком "ПриватБанк" в особі Житомирської філії "ПриватБанк" (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирпиво" ( відповідач -2) укладено договір поруки № МК 45-05/1.

Пунктом 2 вищезазначеного договору, сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4 договору поруки № МК 45-05/1 від 30.05.2005р., у разі невиконання відповідачем - 1 обов'язків за кредитним договором, відповідач - 1 та відповідач  - 2  відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

09.06.2006р. позивач направив відповідачу - 2 лист за № 1059, в якому повідомив про невиконання відповідачем - 1 своїх зобов'язань по договору позики та встановив термін у п'ять днів, з моменту отримання листа, для сплати заборгованості по кредитному договору. Відповідач - 2, вищезазначені вимоги позивача не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі позов не оспорили, доказів сплати заборгованості позивачу, суду не надали.

Суд задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 7148,14 грн., з яких: 1500,00 грн. заборгованості по кредиту, 5324,37 грн. заборгованість по простроченому кредиту, 9,20 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 314,57 грн. заборгованості по сплаті прострочених відсотків.

Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526,554,1049 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Дочірнього спільного підприємства Відкритого акціонерного товариства "Житомирпиво", Черняхівський район, с. Некраші, вул. 1 Травня, 1, ідентифікаційний код 30776600 та Відкритого акціонерного товариства "Житомирпиво", м.Житомир, вул. Млинова, 26, ідентифікаційний код 00377466 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" в особі Житомирської філії "ПриватБанк", м.Житомир, вул. Гоголівська, 4, ідентифікаційний код 22060563 - 1500,00грн. заборгованості по кредиту, 5324,37 грн. заборгованість по простроченому кредиту, 9,20 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 314,57грн. заборгованості по сплаті прострочених відсотків, 71,48 грн. витрат по сплаті державного мита, 70,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя Костриця О.О.