Рішення

від 17.06.2008 по справі 17/59пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/59пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.06.08 р.                                                                                                    Справа № 17/59пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Унітарного підприємства «Укрпромтехсплав», м. Донецьк,

до відповідачів:

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗТРЕЙД», м. Донецьк,

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕНЕРГОСЕКТОР», м. Київ,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТЕХНОВА», м. Київ

про: зобов'язання виконати певні дії та стягнення 401'193,48 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Балтуцька О.М. – довіреність

від відповідачів:

1.           Нєжигай І.О. – довіреність

2.          не з'явився

та третьої особи: не з'явився

Унітарне підприємство «Укрпромтехсплав звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗТРЕЙД» (далі – «відповідач-1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕНЕРГОСЕКТОР» (далі – «відповідач-2») про зобов'язання відповідача-2 підписати акти приймання-передачі поставленого вугілля та стягнення:

- з відповідача-1 – 1'000,00 грн.,

- з відповідача-2 – 400'193,48 грн.

Під час розгляду справи представник позивача усно уточнив позовні вимоги щодо актів, які мають бути підписані відповідачем-2 та просив суд зобов'язати останнього підписати акт № 2 «прийняття-передачі вугілля» від 31.03.2008 року, складений та направлений йому відповідачем-1.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачами умов договорів комісії № 20/08 від „20" серпня 2007р., «поставки вугілля» № 31/4 від 21.09.2007р. та норм Цивільного кодексу (ЦК) України і Господарського кодексу (ГК) України.

Відповідач-1 у своєму відзиві позовні вимоги в частині стягнення з нього 1'000 грн. визнав.

Ухвалою від 23.05.2008р. господарський суд за власної ініціативи залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ТЕХНОВА».

Відповідач-1 та третя особа вимоги суду не виконав. Своїх представників для участі у розгляді справи не направили, хоча про день, час та місце розгляду справи були судом належним чином повідомлений, що підтверджується поштовими картками-повідомленнями про вручення поштової кореспонденції (а.с. 74, 75).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір комісії № 20/08 від 20.08.2007р. (далі – «договір комісії») (а.с. 35-38), за яким відповідач-1, як комісіонер, взяв на себе зобов'язання від свого імені в інтересах та за рахунок позивача продати кам'яне вугілля марки АШ (0-6), а позивач, як комітент, сплатити відповідачу-1 комісійну плату.

Відповідачем-1 на виконання договору комісії з відповідачем-2 був укладений договір поставки вугілля № 31/4 від 21.09.2007р. (далі – «договір поставки») (а.с. 31-34) з додатковою угодою № 1 від 21.09.2007р.

За умовами договору поставки відповідач-1 прийняв на себе зобов'язання поставити відповідачу-2 у вересні 2007р. кам'яне вугілля марки АШ (0-6), в обсязі 1'000,0 тн. Відповідно до п. 4.3 договору поставки та п.2 додаткової угоди №1 від 21.09.2007р. вартість поставленого вугілля повинна розраховуватися по кожному вагону окремо за шкалою в залежності від показників якості (вологості та зольності) вугілля.

На виконання умов договору комісії та договору поставки відповідачу-2 було поставлено чотирнадцять вагонів вугілля, що підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу (а.с.45, 47, 49. 51) та відповідачем-2 не спростовано.

Загальна кількість вугілля поставленого згідно договору поставки складає 958,30 тн.

Якість поставленого вугілля підтверджується посвідченнями якості, виданим відділенням по вугіллязабезпеченню коксохімічних підприємств Української науково-промислової асоціації «УКРКОКС», далі «УНПА «УКРКОКС».

Вартість кожного поставленого вагону вугілля з врахуванням знижок/надбавок за перевищення/зниження вологості чи зольності складає 350'346,68 грн.

Згідно положень п.5.3 договору поставки відповідач-2 повинен був здійснити оплату відповідачу-1 за поставлене вугілля протягом 3-х банківських днів з моменту поставки вугілля.

Також, відповідно до п. 4.4., та 4.2 договору поставки відповідач-2 повинен був сплатити відповідачу-1 вартість залізничного тарифу за доставку вугілля протягом 2-х банківських днів з моменту поставки. Загальний розмір залізничного тарифу з ПДВ за доставку вугілля складає 49'846,80 грн.

На порушення умов договору поставки відповідач-2 вартість отриманого вугілля у повному обсязі не оплатив. Загальна заборгованість відповідача-2 за поставлене угілля та залізничний тариф на момент звернення з позовом складає 400'193,48 грн., з яких 350'346,68 грн. - вартість поставленого вугілля; 49'846,80 грн. залізничний тариф за перевезення цього вугілля. Що підтверджується матеріалами справи та відповідачем-2 належними доказами не спростовано.

Виходячи з доданих до позову документів та – пояснень представників позивача і відповідача-1 відповідач-2 не сплачує вартість вугілля через наявність у нього претензій щодо якості поставленої продукції.

Однак, за таким мотивом відмови погодитись не можна, виходячи з наступного.

За ч. 2 п.4.3 договору поставки «…У випадку, коли показник зольності перевищує 30,0%, вугілля та залізничний тариф на його перевезення оплачуватись не буде, у зв'язку з неможливістю використання такого вугілля у виробничому процесі…» В п.2 додаткової угоди №1 від 21.09.2007р. до договору поставки окрім цієї умови, зазначено, що вугілля та залізничний тариф на його перевезення оплачуватись не буде, і в тому разі якщо вологість поставленого вугілля буде більше за 12,0%. Відповідач-2 відмовився сплатити кошти за поставлене вугілля та залізничний тариф за доставку, мотивуючи це тим, що, начебто, за результатами технічного аналізу Лабораторії вантажоотримувача показники якості поставленого вугілля становлять по зольності більше 30,0%, а по вологі 12,0 %. Зі слів представників позивача та відповідача-1 свою позицію відповідач-2 висказував усно, письмові пояснення надавати відмовився.

Лише 20.12.2007р. відповідачем-1 отримано від відповідача-2 лист № 77/1 який датований 05.10.2007р. та документ під назвою «Аналіз проб палива вугілля» датований теж 05.10.2007р. В цьому листі відповідач-2 повідомляє відповідача-1 про відмову від оплати грошей за поставлене вугілля мотивуючи це тим, що поставлене вугілля є неякісним, та відповідно з ч. 2 п.4.3 договору поставки та п.2 додаткової угоди №1 від 21.09.2007р. до цього договору не підлягає оплаті.

Отриманий від відповідача-2 документ під назвою «Аналіз проб палива вугілля» датований 05.10.2007р., за підписами лаборанта, начальника цеху, інженера хімічної лабораторії, скріплений печаткою для пакетів, за твердженням відповідача 2 і є документом про результати технічного аналізу проб вугілля, який був проведений Лабораторією вантажоотримувача. Показники якості за висновком Лабораторії вантажоотримувача значно відрізняються від показників якості, наданих лабораторією «УНПА «УКРКОКС», та зазначених у посвідченнях про якість. Усі проби, отримані від відповідача-2 були передані на технічний аналіз в лабораторію ТОВ «Інспекторат Україна» (м. Одеса). За висновками цієї лабораторії показники якості поставленого вугілля майже співпадають з показниками якості, зазначеними у посвідченнях якості. Отже, підстав для не оплати отриманої продукції та залізничного тарифу у відповідача-2 відсутні. Іншого останнім е доведено.

Згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима;

Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

Частиною 2 ст. 1016 ЦК України встановлено: «За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.» Отже, за угодами, що укладає комісіонер з третіми особами, набуває права і стає обв'язаним комісіонер, а не комітент. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті: «Уразі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.»

Згідно з встановленим чинним законодавством правилом між Позивачем (Комітентом) та відповідачем-1 (Комісіонером) був укладений договір уступки права вимоги № 02/04-08 від 02.04.2008р. (а.с. 39-40) Зазначеним договором відповідач-1  відступив на користь Позивача право вимоги від відповідача-2 заборгованості, що утворилася внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо сплати за поставлену продукцію за договором поставки, у розмірі 400'193,48 грн. та – 49'846,80 грн. залізничний тариф за перевезення вугілля.

Таким чином, Позивач за змістом договору про уступку права вимоги та норм чинного законодавства України, є правонаступником відповідача-1 в частині права вимоги від відповідача-2 спірної суми, про що відповідач-2 був належним чином повідомлений.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України сторони договору поставки мають право на власний розсуд урегулювати питання щодо порядку приймання-передачі продукції. В разі коли сторони не визначають у договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються положення інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджених постановами Державного арбітражу СРСР від 15.06.65 р. № П-6 і від 25.04.66 р. № П-7.

Так як, в договорі поставки  не встановлено порядку приймання продукції за якістю, застосовуються положення інструкцій „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Державного арбітражу СРСР від 25.04.66 р. № П-7, далі «Інструкція П-7».

У пункті 16 Інструкцій П-7 передбачено, що у разі виявлення під час приймання продукції невідповідності якості, комплектності, маркування, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, креслень, договору чи даних, зазначених у супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання продукції, забезпечити збереження продукції та вжити заходів до запобігання її змішуванню з іншою однорідною продукцією. Частиною 2 пункту 16 Інструкції П-7 передбачено, що для участі у продовженні прийманні продукції одержувач зобов'язаний викликати представника постачальника. Порядок і терміни виклику представника постачальника встановлено пп. 17-20 Інструкції П-7.

Але в порушення п. 16 Інструкції П-7 представник відповідача 1, як постачальника за договором №31/4 від 21.09.2007р., для приймання участі у прийомці не викликався.

Внаслідок порушення відповідачем-2, обов'язку щодо виклику представника постачальника для приймання участі у прийомці порушено і порядок відбору проб.

Порядок відбору проб встановлено п. 26 Інструкції П-7, в якому сказано: «В усіх випадках, стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, другими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, що приймають учать в прийомці продукції по якості зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.» В пункт 27 Інструкції П-7 сказано: «Про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується всіма особами що приймали в цьому участь. Відомості чи здійснювався відбір зразків (проб) потрібно обов'язково вказувати в акті приймання продукції по якості. " Тобто, відбір зразків (проб) здійснюється в процесі приймання продукції за якістю, а приймання за якістю, як вже було зазначено вище проведено з порушенням, встановлених норм. Отже, відбір проб з поставленого вугілля, був проведений з порушенням пп. 26, 27, 16 Інструкції П-7.

Всупереч нормам встановленим Інструкцією П-7, постачальник за договором №31/4 від 21.09.2007р., був позбавлений встановленого нормами чинного закондавства права на приймання участі в прийомці продукції та, як наслідок цього, права приймання участі у відборі проб.

Враховуючи все вищевказане суд вважає, що приймання вугілля за якістю та відбір проб зроблені неналежним чином з порушенням норм діючого законодавства.

На порушення умов договору постачання відповідач-2 безпідставно відмовився від підписання акту № 2 «прийняття-передачі вугілля» від 31.03.2008 року, складений та направлений йому відповідачем-1

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Обов'язок покупця прийняти товар встановлено ст. 689 ЦК України: «Покупець зобов'язаний прийняти товар шляхом вчинення певних дій, необхідних для забезпечення передання та отримання товару, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару, або має право відмовитися від договору купівлі-продажу».

Частиною 3 ст. 1016 ЦК України встановлено, що за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

За умовами договору комісії відповідач-1 прийняв на себе поручительство (делькредере) перед Позивачем за виконання третіми особами зобов'язань за договором, укладеним за рахунок Комітента. Вищевказана відповідальність відповідача-1 за виконання зобов'язань третіми особами обмежується 1'000,00 грн.

У договорі комісії не встановлено строк виконання відповідачем 1 зобов'язань по прийнятому поручительству (делькредере). Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України : «Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.

Боржник повинен виконати таке зобов''язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання». Такою вимогою слід вважати направлений позивачем відповідачу-1 лист №1/01 від 30 січня 2008р. з вимогою про виконання взятого на себе поручительства за Договором Комісії. Підтвердженням отримання вищевказаного листа є відмітка зроблена відповідачем 1 на другому примірнику. Але всупереч нормам чинного законодавства та умовам Договору Комісії, відповідачем-1 не було здійснено ніяких дій, направлених на погашення заборгованості.

Таким чином, з огляду на вищезазначене відповідачем-2 порушені зобов'язання по оплаті грошей за поставлене вугілля в розмірі 400'193,48 грн., а відповідачем-1 – зобов'язання по виконанню взятого на себе за договором комісії поручительства (делькредере) в розмірі 1'000,00 грн.

Судові витрати покласти на відповідачів пропорційно стягнутих з них сум..

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕНЕРГОСЕКТОР» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 34715871; поточний, рахунок № 26002014046001 у ФАКБ «Надра», Київське регіональне відділення, МФО З20564) підписати акт № 2 «прийняття-передачі вугілля» від 31.03.2008 року, складений та направлений йому Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗТРЕЙД».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «ЕНЕРГОСЕКТОР» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 20-А, код ЄДРПОУ 34715871; поточний, рахунок № 26002014046001 у ФАКБ «Надра», Київське регіональне відділення, МФО З20564) на користь Унітарного підприємства «Укрпромтехсплав» (83018, Донецька обл., м. Донецьк пр. Партизанський, 1 «а», код ЄДРПОУ 32885467; поточний рахунок 26001150344171 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 334011) суму заборгованості у розмірі 400'193,48 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 4'001,93 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 117,70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗТРЕЙД» (юридична адреса: 83048, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Університетська, буд.75/5; поштова адреса: 83004, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Університетська, буд.112 офіс 40, код ЄДРПОУ 32991378; поточний рахунок № 26003051702116 в Донецькому РУ «Приватбанк», МФО 335496) на користь Унітарного підприємства «Укрпромтехсплав» (83018, Донецька обл., м. Донецьк пр. Партизанський, 1 «а», код ЄДРПОУ 32885467; поточний рахунок 26001150344171 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 334011) суму заборгованості у розмірі 1'000,00 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 10,00 грн.; на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 0,30 грн.

               Суддя