Постанова

від 11.07.2006 по справі 18/260-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/260-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11.07.06                                                      м. Київ                                     18/260-А       

За позовом:          Державного управління екології та природних ресурсів в

Хмельницькій області;

До:                    ТОВ „Карат –Енерго”;

Про:                    стягнення 4 531,94 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Голдзіцька Ю.К., представник, довіреність б/н від 22.05.2006 р.;

                              Дзюблюк П.П., представник, довіреність б/н від 22.06.2006 р.;

Від відповідача:          Баканов І.Г., представник, довіреність №25/01-06-01 від 25.01.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2006 р. відкрите провадження у адміністративній справі №18/260-а, попереднє судове засідання призначене на 24.05.2006р.

У справі були оголошені перерви: з 24.05.2006 р. до 29.06.2006 р., з 29.06.2006 р. до 11.07.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2006 р. закінчене підготовче провадження у даній справі та початий судовий розгляд даної справи по суті.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 45 131,94 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданих письмових запереченнях на позовну заяву, а представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що відповідач, як власник ЦМК Мартинківської ГЕС, відповідно до законодавства вносив і вносить збори за спеціальне використання водних ресурсів та мав відповідний дозвіл №00715 на спеціальне водокористування. Відповідач зазначає про те, що з боку останнього відсутні порушення обов'язків відповідно до статті 55 Водного кодексу України, а позовну заяву позивача вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

В результаті проведеної позивачем 25.10.2005 р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Мартинківської ГЕС було встановлено, що власником цілісного майнового комплексу Мартинківської ГЕС є ТОВ „Карат –Енерго”.

Вищезазначеною перевіркою також встановлено, що відповідачем порушено вимоги статей 44, 48, 49, 50 Водного кодексу України та на останнього накладений штраф у розмірі 45 131,94 грн., в якості шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу України.

Вищезазначені обставини підтверджуються актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства б/н, складеним Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області 25.10.2005 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства (частина 1 статті 42 Водного кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 43 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

19.11.2002 р. Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області виданий дозвіл №000715 на спеціальне водокористування. У вказаному дозволі зазначено, що водокористувачем є ВАТ „Сатанівський цукровий завод”.

Станом на день слухання справи у судовому засіданні право власності на цілісний майновий комплекс Мартинківської гідроелектростанції належить відповідачеві, що підтверджується договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 23.04.2004р. та актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу Мартинківської гідроелектростанції згідно з договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 23.04.2004 р., укладеними між ТОВ „Інтер –Континенталь” та відповідачем.

Частиною 1, 2 статті 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

- державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним.

Пунктом 4 частини 1 статті 55 Водного кодексу України визначено, що право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам.

Матеріали справи свідчать про те, що дозвіл на спеціальне водокористування №001388 виданий відповідачеві лише 16.12.2005 р., що свідчить про порушення відповідачем статті 55 Водного кодексу України.

Частиною 1 статті 110 Водного кодексу України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Як визначено пунктом 7 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин).

Частиною 1 статті 111 Водного кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Розрахунок розміру відшкодування збитків у сумі 45 131,94 грн. здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №37 від 18.05.1995 р.

Як визначено частиною 1 статті 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 94, 98, 158, 161 –163, розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, господарський суд,—

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карат –Енерго” (інд. 01021, м. Київ, пров. Мар”яненка, 7, кв. 11, код ЄДРПОУ 32208879) на користь Державного управління екології та природних ресурсів в Хмельницькій області (інд. 29001, м. Хмельницький, вул. І.Франка, 2/2, поточний рахунок №35216001000052 в УДК у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЄДРПОУ 05524127) 45 131 (сорок п'ять тисяч сто тридцять одна) грн. 94 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карат –Енерго” (інд. 01021, м. Київ, пров. Мар”яненка, 7, кв. 11, код ЄДРПОУ 32208879) в дохід Державного бюджету України 03 (три) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяО.В. Мандриченко