Постанова

від 17.06.2008 по справі 14/75пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/75пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.2008  року                                                            Справа № 14/75пд

        Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                      Іноземцевої Л.В.

суддів                                          Лазненко Л.Л.

            Якушенко Р.Є.

Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.05.2008

при секретарі

судового засідання            Шабадаш Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача          - не прибув;

від відповідача –Москаленко Ю.М., паспорт серії ЕК № 279414 від 31.10.1996,

                        виданий Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області,

                        директор;

від 3-ї особи –Міць М.Г., паспорт серії ЕН № 547821 від 04.11.2006, виданий

                        Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, директор;

                        Гаврилов С.В., дов. б/н від 12.05.2008, адвокат  

Розглянув

апеляційну скаргу                             Державного підприємства „Антрацит”,

                                                    м. Антрацит Луганської області

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                       14.05.2008

у справі                                              № 14/75пд (суддя –Лісовицький Є.А.)

за позовом                                        Державного підприємства „Антрацит”,

                                                    м. Антрацит Луганської області

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„Україна-Схід”, м. Антрацит Луганської області

третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог

на предмет спору на

стороні відповідача                    Товариство з обмеженою відповідальністю

                                                   „Техноторг”, м. Красний Луч Луганської області

про                    визнання договору недійсним

Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.05.2008 у справі № 14/75пд  (суддя Лісовицький Є.А.)  відмовлено у задоволенні  позову Державного підприємства „Антрацит”, м.Антрацит Луганської області до Товариства з обмеженою  відповідальністю „Україна - Схід”, м.Антрацит Луганської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг”, м.Красний Луч Луганської області, про визнання недійсним договору підряду від 16.04.2007 № 56.

Рішення суду з посиланням на статті 638 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), статті 180 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) мотивовано тим, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.  

Між Державним підприємством „Антрацит” та Товариством з обмеженою  відповідальністю „Україна - Схід”  не досягнуто згоди по істотних умовам договору підряду, що  передбачені частинами 4, 5 статті 180 ГК України, статтями 837, 844 ЦК України, у зв'язку з чим між сторонами відсутні договірні стосунки, спірний договір підряду є неукладеним, що унеможливлює визнання його недійсним.

Державне підприємство „Антрацит” (ДП „Антрацит”) - позивач у справі не погодилось з прийнятим рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права,  та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права і інтересу, серед переліку способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Частина 2 статті 16 ЦК України не містить такого способу захисту цивільного права як визнання договору неукладеним.

Судом не прийнято до уваги, що договір може вважатися неукладеним, якщо з наявних документів неможливо зрозуміти, про що саме домовились сторони, досягнуті домовленості неможливо виконати саме через невизначеність умов.

Предметом договору підряду від 16.04.2007 № 56 є виконання робіт по погашенню та ліквідації похилих стволів ВП „Шахта „Комсомольська” ДП „Антрацит”. Розроблення проектної документації, надання вихідних даних здійснюється в процесі виконання укладеного договору. Згідно пункту 3.1 спірного договору обсяг та вартість робіт визначається додатками до договору, які є його невід'ємною частиною. Тобто, укладаючи договір, сторони дійшли згоди з питання ціни договору та передбачали можливість складання кошторису, який визначить ціну укладеного договору у майбутньому. Однак, кошторис так і не був укладений сторонами.

В порушення статті 38 Гірничого Закону України та статті 28 Основ законодавства України про охорону здоров'я відповідачем не виконуються умови, передбачені пунктом 2.6 даного договору.

Таким чином, порушено вимоги частини 1 статті 203 ЦК України відносно того, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

У судове засідання 17.04.2008 апеляційною інстанції позивач не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, клопотань про відкладення справи не заявляв.

Товариство з обмеженою  відповідальністю „Україна - Схід”  (ТОВ „Україна - Схід”) – відповідач у справі проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в:

16.01.2007 сторони у справі підписали договір № 56 за умовами якого ТОВ „України -Схід” –відповідач у справі, за договором виконавець, зобов'язалося виконати за завданням ДП „Антрацит” –позивач у справі, за договором замовник, роботи відповідно до проектної документації по погашенню та ліквідації похилих стволів колишньої шахти 26 „Дружба” на гірничому відводі ВП „Шахта „Комсомольська” ДП „Антрацит” (а. с. 9 - 10).

Відповідно до пункту 3.1 договору обсяг та вартість робіт по договору визначаються додатками до договору, які є його невід'ємною частиною.

Додатки до договору сторонами не складені, обсяги робіт, що підлягають виконанню, їх ціна та проектна документація не узгоджені.

31.03.2008 ДП „Антрацит” подало позов у господарський суд Луганської області до ТОВ „України - Схід” про визнання недійсним договору № 56 від 16.04.2007.

На обґрунтування позовних вимог вказало, що відповідач не подав на затвердження проектну документацію, всупереч умовам договору додатки про обсяг та вартість робіт сторонами не підписані, відповідач не здійснює належних заходів для створення нормальних умов режиму вентиляції, що становить під загрозу життя працівників підприємства і є підставою відповідно до статей 16, 203, 215, 638 ЦК України і статті 180 ГК України для визнання договору недійсним (а. с. 2 –4, 19 - 20).

Рішенням господарського суду від 14.05.2008 у задоволенні позову відмовлено з підстав викладених вище (а. с. 92 - 94).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1статті 628 ЦК України).

За правилами частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Аналогічні правила щодо укладання договорів встановлені ГК України.

Так, частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що  господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір № 56 від 16.04.2007, що оспорюється позивачем, за своєю правовою природою є договором підряду.

Загальні положення про підряд встановлені главою 61 „Підряд” ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, істотними умовами договору підряду є вид робіт, їх обсяг та ціна.

Обставини даної справи свідчать, що по договору № 56 сторони не узгодили ні перелік, ні обсяг, ні вартість робіт, що підлягають виконанню.

Посилання заявника апеляційної скарги на правила статті 843 ЦК України про можливість визначення ціни роботи по договору підряду на підставі рішення суду у даному випадку є неправомірним. Застосувати норму цієї статті неможливо, оскільки сторони взагалі не узгодили які роботи, їх перелік та обсяг повинні виконуватися підрядником та прийматися замовником.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про недійсність договору позивач наводить доводи (відсутність проектної документації, неузгодженість обсягу та вартості робіт) які свідчать про неукладеність договору.

Отже висновок суду, що договір є неукладеним відповідає фактичним обставинам справи і чинному законодавству.

          Доводи скаржника про те, що відповідач порушує норми чинного законодавства, зокрема, Гірничий закон України та Основи законодавства України про охорону здоров'я, не встановлює капітальні бетонні перемички у похилих стволах шахти, що призводить  до самовільного розкриття устів і утечи повітря, з огляду на правила статті 215 ЦК України не є підставою для визнання договору недійсним.

Апеляційна інстанція погоджується з рішенням суду про відмову у задоволенні позову про визнання договору недійсним і зазначає, що статтею 16 ЦК України крім визнання договору недійсним встановлені і інші способи захисту прав та інтересів особи.    

Враховуючи викладене апеляційна скарга Державного підприємства „Антрацит”  задоволенню не підлягає, суд першої інстанції повно і всебічно з”ясував фактичні обставини справи і при постановлені рішення не порушив норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на позивача –заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі № 14/75пд оголошені в судовому засіданні.

Керуючись  ст. ст.  99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний  господарський суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Антрацит” на рішення господарського суду Луганської області від  14.05.2008 у справі № 14/75пд  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2008 у справі № 14/75пд  залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 23.06.2008.

           Головуючий суддя                                                       Л.В. Іноземцева

           Суддя                                                                              Л.Л. Лазненко

           Суддя                                                                              Р.Є. Якушенко