Постанова

від 18.06.2008 по справі 5020-5/198

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-5/198

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

18 червня 2008 року   Справа № 5020-5/198

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Бастіон Тред" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 20.05.2008 у справі № 5020-5/198

за позовом           Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" (майд. Моряків, 1, м. Євпаторія,97400)

до приватного підприємства "Бастіон Тред" (вул. Чернигівська, 5, м. Севастополь, 99022); (вул. Суворова, 22-А, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в розмірі 1017659,55 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.05.2008 були вжиті заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 1017659,55 грн., що належать  приватному підприємству "Бастіон Тред" на поточному рахунку № 2600901014821 у ВАТ "Кредобанк" відділення № 5 в м. Севастополі, МФО 324913, до розгляду справи по суті.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати.

В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу суду скасувати, як постановлену з порушенням норм матеріального  та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що господарський суд, при прийнятті даної ухвали не перевірив фінансову діяльність підприємства відповідача, його господарську діяльність, а також не дано обґрунтування   накладення арешту на грошові кошти.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Голика В.С.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства "Бастіон Тред" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення  позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити  неможливим виконання рішення господарського суду.

Частина 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу передбачає, що  позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Проте, слід зазначити, що клопотання позивача про накладення арешту не було мотивоване обставинами, які дають підстави для накладення арешту на грошові кошти. Дане клопотання не містить свідчень про те, що під час провадження у справі невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. Не містить таких обставин і ухвала суду першої інстанції, що оскаржується.

Господарський суд не врахував, що умовою  застосування  заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент  пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю  або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Вищенаведене також викладене у роз'ясненнях ВАСУ від 23.08.1994 року за № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”.

Слід зазначити, що суд першої інстанції жодних документів від позивача в обґрунтування заявленого клопотання не витребував, позивачем суду представлені не були.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову”, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має   здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості  і  адекватності  вимог  заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-  наявності зв'язку  між  конкретним  заходом  до  забезпечення позову і предметом позовної вимоги,  зокрема,  чи спроможний такий захід забезпечити  фактичне  виконання  судового  рішення  в  разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-   запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,  що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,  пересвідчитися,  зокрема,  в тому, що між сторонами дійсно виник  спір  та  існує  реальна  загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних  вимог,  дані  про  особу  відповідача,  а  також відповідність виду забезпечення позову, який просить  застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності  слід  враховувати, що  вжиті  заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову,  суд має брати  до уваги  інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть  бути  порушені  у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвала місцевого суду не містить посилань на належні та допустимі засоби доказування, які дозволяють зробити достатньо обґрунтоване припущення того, що грошові кошти відповідача у даній справі можуть зникнути або зменшитися в своєму об'ємі на момент виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду міста Севастополя прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Бастіон Тред" задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 20.05.2008 у справі № 5020-5/198 скасувати.

3.          Справу № 5020-5/198 передати до господарського суду міста Севастополя для розгляду по суті.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                В.С. Голик