Рішення

від 08.08.2011 по справі 10/17-2008-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/17-2008-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2011 р.Справа  № 10/17-2008-2011

за позовом Приватного підприємства «Колос»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретейл Груп»

про стягнення 1912,28 грн.  

                                                                                                                  Суддя   Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача:  не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ПП «Колос»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Ретейл Груп»  1912,28  грн., з яких, 1766,03 грн. –основний борг за  товар, що поставлений позивачем товар на підставі укладеного з відповідачем договору від 01.10.2010р. та 146,25 грн. - пеня, що нарахована відповідачу з 02.11.2010р. по 17.05.2011р. за порушення строків оплати товару. Також у позові ПП «Колос»просить суд з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на грошові кошти відповідача на  розрахунковому рахунку, який належать відповідачу на суму позову та судових витрат.

Під час розгляду справи позивачем на вимогу суду здійснений розрахунок пені відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України, який залучений судом до справи 25.07.2011р., та згідно з яким розмір пені, яка нарахована відповідачу з 02.11.2010р. по 03.05.2011р. за 182 дні прострочення становить 136,49 грн.

Ухвалою від 25.07.2011р. строк вирішення спору у даній справі продовжений господарським судом на 15днів до 09.08.2011р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача та розгляд даної справи відкладено на 08.08.2011р.  

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвалу суду про продовження строку вирішення спору та відкладення  розгляду справи на 08.08.2011р. відповідач одержав 03.08.2011р., а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, з огляду також на те, що 09.08.2011р. закінчується двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який встановлений вимогами ст.69 ГПК України, та який у зв'язку із задоволенням клопотання позивача продовжений господарським судом на 15 днів.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  суд встановив:

                   01.10.2010р. між ПП «Колос»(постачальник, позивач) і ТОВ «Ретейл Груп»  (покупець, відповідач) укладений договір, згідно з яким позивач зобов'язується постачати, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати м'ясні та ковбасні вироби (надалі –товар), за асортиментом та цінами  згідно накладних, які є невід'ємними частинами цього договору, на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами п.2.3. договору відповідач  розраховується за товар, що постачається за даним договором, в безготівковому порядку або іншим чином, що незаборонений законодавством, на протязі 14 календарних днів з дня поставки товару.

           Відповідно до умов п.2.4. договору прийняття товару по накладній, що підписана директором, або уповноваженою особою є підставою щодо узгодження асортименту, кількості та ціни товару, строку  поставки і не може бути підставою для виникнення суперечок в зв'язку з цим.

                  Згідно з умовами п. 2.4 договору сторони повинні не менш ніж 1 раз в квартал проводити звіряння взаєморозрахунків. Сторона, що вважає за потрібне провести звіряння, повинна надіслати два екземпляри Акту поштою, або через представника. Інша сторона повинна звіритись та підписати Акт на протязі 5 днів з моменту  його отримання.

          Відповідно до умов п.7.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару  відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача  пеню, що обчислюється від вартості несвоєчасно оплачених товарів за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

          Згідно з умовами п.8.2. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до кінця поточного року.  Якщо до закінчення строку жодна із сторін письмово не заявить про його закінчення або зміну, то  договір вважається продовженим на наступний календарний рік і т.д., але не більше 3-х років.

          Також  відповідачем підписано лист, згідно з яким останній просить позивача відпускати м'ясо-ковбасні та молочні вироби без довіреності у відповідності до п.13 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 «Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання цінностей». При цьому в даному відповідач повідомив позивачу прізвища та примірники підпису осіб, які уповноважені відповідачем на приймання товарно-матеріальних цінностей.

           Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1766,03 грн., що підтверджується видатковою  № 9525 від 19.10.2010р., товарно-транспортною накладною серії 10-КК № 9525 від 19.10.2011р. , які підписані та засвідчені  печаткою відповідача.  В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар  у встановлений договором строк не розрахувався, а 01.01.2011р.  між сторонами  проведено звірку взаємних розрахунків за результатами якої складений і підписаний відповідний акт звірки, згідно з яким станом на 31.12.2010р.  сальдо на користь позивача становить 1766,03 грн.

           В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про оплату боргу, але    відповідач  відповіді на лист-вимогу не надав та за поставлений позивачем товар не розрахувався,  що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

           Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову,   виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

           Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким, позивач зобов'язується постачати, а відповідач приймати та оплачувати м'ясні та ковбасні вироби на протязі 14 календарних днів з дня поставки товару.

Також судом встановлено, що на виконання умов цього договору позивач 19.10.2010р. поставив відповідачу товару на суму 1766,03 грн., що  підтверджується видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, та жодним чином не заперечується відповідачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що за товар, який позивач поставив відповідачу 19.10.2010р. на суму 1766,03 грн., відповідач не розрахувався, як у строк,  що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, так і в подальшому після підписання між сторонами акту звірки розрахунків, згідно з яким борг відповідача станом на 01.01.2011р. становить 1766,03 грн.  При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують наявність  цього боргу відповідач не надав і до суду.

          Згідно з вимогами  ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

                   Як вище встановлено господарським судом, в укладеному між сторонами договорі передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару  відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача  пеню, що обчислюється від вартості несвоєчасно оплачених товарів за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.

          Між тим, господарським судом встановлено, що розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким нарахування пені відповідачу здійснено  02.11.2010р. по 17.05.2011р. на суму боргу 1766,03 грн., не відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

На вимогу суду позивачем здійснений розрахунок пені відповідно до вимог ч.6 ст.232 ГК України, який залучений судом до справи 25.07.2011р., та згідно з яким розмір пені, яка нарахована відповідачу з 02.11.2010р. по 03.05.2011р. за 182 дні прострочення становить 136,49 грн.

З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість  і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1766,03 грн. та пені в сумі 136,49 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Клопотання позивача про забезпечення позову відхилено господарським судом, як таке, що жодним чином не обґрунтовано позивачем.

          Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст. 44, 49,  ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства «Колос» задовольнити частково.  

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретейл Груп»(65055, м. Одеса, вул. Нежданової, буд.25, код ЄДРПОУ 37280038, р/р 26007060722909 в ПАО КБ «Приватбанк», МФО 328704) на користь Приватного підприємства «Колос»(58000, м. Чернівці, площа Театральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 14257808, р/р 26003000254281 в ПАТ «Укрсоцбанк, МФО 300023)  основний борг в сумі 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 03 коп., пеню в сумі 136 (сто тридцять шість) грн. 49 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 101 (сто одна) грн. 48 коп.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 80 коп.   

3. В решті позовних вимог відмовити.

   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

  Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено і підписано 09 серпня 2011 року.