Постанова

від 27.07.2011 по справі 2-21/3485.1-2009

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛ ЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2011 року Справа № 2-21/3485.1-2009

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Запла ва Л.М.,

суддів Ворон цової Н.В.,

Тка ченка М.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, О СОБА_1, довіреність № б/н ві д 07.04.09, приватне акціонерне тов ариство "Джемієт";

представник позивача, О СОБА_2, довіреність № 23 від 0 1.04.11, приватне акціонерне това риство "Джемієт";

представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № 4872 від 31.12.10, Фонд державного майн а України;

представник відповідача, н е з'явився, закрите акціоне рне товариство "Джемієт";

представник третьої особи , не з'явився, товариство з о бмеженою відповідальністю "С олюкс";

представник третьої особи , не з'явився, відкрите акці онерне товариство "Біопрепар ат";

представник третьої особи , не з'явився, Акціонерне то вариство "Шаркон-Інко";

представник третьої особи , не з'явився, Комунальне пі дприємство "Ялтинське бюро т ехнічної інвентаризації";

представник третьої особи , не з'явився, Фонд майна Авт ономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну ск аргу приватного акціонер ного товариства "Джемієт" на р ішення господарського суду А втономної Республіки Крим (с уддя Чонгова С.І.) від 27.08.2009 у спра ві № 2-21/3485.1-2009

за позовом приват ного акціонерного товариств а "Джемієт" (вул. Аврори, 28, смт. В осток,Ялта,98600)

Сімферополь, а/с 1461,95000

до закритого акціонерн ого товариства "Джемієт" (вул. 1-го Травня, 2,Алупка,98676)

Фонду державного майна Укр аїни (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)

за участю 3-х осіб: товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Солюкс" (пров. Космічни й, 4-20,Полтава,36034)

відкритого акціонерного т овариства "Біопрепарат" (вул. Самокатна, 4а,Москва, 127000)

Акціонерного товариства "Ш аркон-Інко" (Київський проспе кт, 87, Донецьк, 83000)

Комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної ін вентаризації" (вул. Дзержинсь кого, 4,Ялта,98600)

Фонду майна Автономної Рес публіки Крим (вул. Севастопол ьська, 17,Сімферополь,95015)

про визнання права власнос ті

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-росі йське підприємство у формі а кціонерного товариства закр итого типу «Джемієт»звернул ось до господарського суду А втономної Республіки Крим з позовом до Фонду державного майна України, закритого акц іонерного товариства «Джемі єт»про визнання права власно сті на об' єкт незавершеного будівництва - санаторний ком плекс на 500 місць, розташовани й у смт. Восход міста Ялти Авт ономної Республіки Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки К рим від 27.08.2009 (суддя Чонгова С.І. ) у справі № 2-21/3485.1-2009 у задоволенн і позову приватного акціонер ного товариства "Джемієт" від мовлено.

Рішення господарського су ду першої інстанції мотивова но тим, що позивачем та відкр итим акціонерним товариство м „Біопрепарат” не надано до кументів на підтвердження п рава власності саме на заве ршене будівництво, не надано доказів наявності спільног о рішення органів сторін, уп овноважених розпоряджатися спірним незавершеним будів ництвом.

Не погодившись з постано вленим судовим актом, Спільн е українсько-російське підпр иємство у формі акціонерного товариства закритого типу « Джемієт» звернулось з апеляц ійною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Спільне українсько-російс ьке підприємство у формі акц іонерного товариства закрит ого типу «Джемієт»28.03.2011 р. зміни ло найменування на Приватне акціонерне товариство «Джем ієт». Ухвалою Севастопольськ ого апеляційного господарсь кого суду від 21.06.2011 р. здійснено заміну позивача.

У судове засідання 19.07.2011 пр едставники закритого акціо нерного товариства "Джемієт" , товариства з обмеженою відп овідальністю "Солюкс", відкри того акціонерного товарист ва "Біопрепарат", Акціонерног о товариства "Шаркон-Інко", Ком унального підприємства "Ялти нське бюро технічної інвента ризації", Фонду майна Автоном ної Республіки Крим не з' яв илися, про час та місце розгл яду справи були повідомлені належним чином, про що свідч ить штемпель з відміткою про відправлення ухвали сторон ам про призначення розгляду справи на 19.07.2011.

Комунальним підприємств ом "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" на адресу су ду було надано клопотання пр о розгляд справи у відсутніс ть їхнього представника.

Від Відкритого акціонерно го товариства "Біопрепарат" надійшли пояснення вих. № 2- 1-11/213 від 25.09.2009, в яких воно висловл ює свою незгоду з рішення суд у першої інстанції, вважає, що воно винесено з неправильни м застосуванням норм матеріа льного права та виводи суду н е відповідають фактичним об ставинам справи. Вказує, що ві н ніколи не був підприємство м, союзного підпорядкування, розташованим на території У країнської РСР, яке фінансув алось би з держбюджету СРСР, а є російським підприємством, зареєстрованим у м. Москва і п ісля припинення існування СР СР ніколи не передавався у ве дення Українських органів де ржавного управління, а навпа ки був переданий у ведення Мі нздраву РРФСР, і відповідно, й ого майно ніколи не передава лось Фонду державного майна України в рамках ст. 2 Закону У країни «Про підприємства, ус танови та організації союзно го підпорядкування, розташов аних на території України»ві д 10.09.1991 р. № 1540. Також вказує, що Гол овне Управління «Біопрепар ат», який розпочав будівницт во спірного об' єкту, та всі й ого правонаступники, в тому ч ислі ВАТ «Біопрепарат», завж ди здійснювали свою господар ську діяльність на засадах п овного госпрозрахунку, самоф інансування та самоврядуван ня, включаючи будівництво сп ірного об' єкту. Тобто при вн есені ним внеску у вигляді сп ірного об' єкту незавершено го будівництва у статутний ф онд позивача не було порушен о Закону України «Про підпри ємства, установи та організа ції союзного підпорядкуванн я, розташованих на території України»та Угоди між Україн ою та Російською Федерацією «Про взаємне визнання прав т а регулювання відносин влас ності». Просить при перегляд і справи у апеляційному поря дку врахувати його письмові пояснення та документи, які д о них додаються.

Стаття 22 Господарсь кого процесуального кодексу України зобов'язує сторони д обросовісно користуватись н алежними їм процесуальними п равами. Оскільки явка в судов е засідання представників ст орін - це право, а не обов'язок, с права може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення ци х представників не перешкодж ає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу Укра їни передбачено, що господар ський суд відкладає в межах с троків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справ и, коли за якихось обставин сп ір не може бути вирішено в дан ому засіданні.

Відкладення розгляду спра ви є правом та прерогативою с уду, основною умовою для яког о є не відсутність у судовому засіданні представників сто рін, а неможливість вирішенн я спору у відповідному судов ому засіданні. Зазначена пра вова позиція висловлена у по станові Вищого господарсько го суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-20 08.

Оскільки явка учасників п роцесу обов' язковою не визн авалась, а матеріали справи д остатньо характеризують сп ірні правовідносини, підстав и для відкладення розгляду с прави відсутні.

З врахуванням вищенаве деного судова колегія визнал а за можливе розглянути спра ву у відсутність нез' явивш ихся сторін.

На підставі статт і 101 Господарського процесуал ьного кодексу України, повто рно розглянувши справу, пере віривши наявні матеріали спр ави на предмет правильності юридичної оцінки обставин сп рави та повноти їх встановле ння, проаналізувавши застосу вання судом норм матеріально го та процесуального права, о бговоривши доводи апеляцій ної скарги судова колегія в важає, що апеляційна скарга п ідлягає задоволенню виход ячи з наступного.

Як вбачається з матеріа лів справи, Спільне українсь ко-російське підприємство у формі акціонерного товарист ва закритого типу «Джемієт»( нині Приватне акціонерне тов ариство «Джемієт») створено 29.01.1993. Засновниками товариства виступили Державний концерн «Біопрепарат»(м. Москва) та Ак ціонерне товариство «Шаркон - Інко»(м. Донецьк). Статут поз ивача зареєстрований рішен ням №35 виконавчого комітету Я лтинської міської ради 29.01.1993.

У відповідності зі статтею 2 Установчого договору Спіль ного українсько-російського підприємства, воно створюєт ься для завершення будівницт ва санаторного комплексу Кон церну, перепрофілювання і ст ворення на його базі Бізнес-Ц ентру з готелем на рівні трьо х-чотирьох-зіркового готелю, який внесений у статутний фо нд Акціонерного товариства з акритого типу «Джемієт»як ст атутний внесок Державного ко нцерну «Біопрепарат»за акто м прийому - передачі об'єктів н езавершеного будівництва са наторного комплексу на 500 місц ь у м. Ялта Держконцерну «Біоп репарат»і зареєстрований як іноземна інвестиція в Раді М іністрів Автономної Республ іки Крим згідно «Інформаційн ого повідомлення про іноземн у інвестицію в Україні у відп овідності зі статтею 14 Декрет у Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвес тування»Міністерства Фінан сів Республіки Крим, Реєстра ційний № 1343/110/1 від 09 серпня 1994 рок у.

Судова колегія вважає необ ґрунтованим висновок суду пе ршої інстанції що спірний не завершений будівництвом об' єкт не внесено у статутний фо нд позивача у якості іноземн ої інвестиції Державним конц ерном „Біопрепарат” з підста в, що у інформаційному повідо мленні про іноземну інвестиц ію, зареєстрованому Міністе рством фінансів АР Крим 09.08.1994, н е вказано адресу, опис, ступін ь готовності об' єкта незаве ршеного будівництва. Втім, ре єстрація іноземної інвестиц ії згідно статті 14 Декрету Каб інету Міністрів України „Про режим іноземного інвестуван ня”, чинного на дату внесення і реєстрації інвестиції є не обов' язковою дією, а добров ільною. І сам по собі факт реєс трації у Мінфіні АРК інвести ційного внеску у статутний ф онд і вказане інформаційне п овідомлення дають додаткові гарантії з боку держави іноз емному інвесторові на захист прав на вже внесену іноземну інвестицію. Інформаційне по відомлення викладено у стисл ому форматі і констатує, який вид інвестиції (внесок у стат утний фонд у вигляді незавер шеного будівництва) вже здій снено, вартість внеску у стат утний фонд за згодою засновн иків згідно статутних докуме нтів та розмір частки інозем ного інвестора у статутному фонді товариства у відсотков ому співвідношенні. Даних пр о скасування чи визнання нед ійсною здійсненої 09.08.1994 реєстр ації у Мінфіні АР Крим внесен ої інвестиції або інформацій ного повідомлення про інозем ну інвестицію матеріали спра ви не містять.

Оскільки позивач був створ ений для завершення будівни цтва санаторного комплексу на 500 місць у місті Ялта, то заз начене інформаційне повідо млення засвідчує факт внесен ня Державним концерном «Біоп репарат»у якості внеску у ст атутний фонд позивача спірн ого об' єкту незавершеного б удівництва, а не якогось іншо го.

Також судова колегія вважа є помилковим висновок суду п ершої інстанції, що Державни й концерн „Біопрепарат”, на д ату внесення інвестиції, як ю ридична особа вже не існував . Такий висновок місцевого го сподарського суду ґрунтуєть ся на тому, що інформаційне по відомлення про іноземну інве стицію, зареєстроване Мініс терством фінансів АР Крим 09.08.19 94, підписане 19.07.1994р. за доручення м Державного концерну „Біопр епарат” від 15.07.1994р. генеральним директором Спільного україн сько-російського підприємст ва у формі акціонерного това риства закритого типу „Джемі єт”, тоді як згідно наказу Рос ійського акціонерного товар иства „Біопрепарат” від 29.06.1995 № 22, розпорядження Уряду Росій ської Федерації від 04.02.1994 № 127 Дер жавний концерн „Біопрепарат ” до реєстрації іноземної ін вестиції перетворено у акціо нерне товариство.

Проте, часом внесення інвес тиції слід вважати не дату ре єстрації у Мінфіні вже внесе ної інвестиції, а дату фактич ного внесення за Актом прийм ання-передачі. Внесення інве стиції у статутний фонд пози вача відбулось за актом при ймання-передачі незавершено го будівництва від 27.08.1993, тобто до реорганізації Державного концерну „Біопрепарат” у фо рмі перетворення у акціонерн е товариство.

Наявними у матеріалах спра ви документами підтверджуєт ься, що Державний концерн „Бі опрепарат” не був ліквідован ий, тобто і досі не припинив св оє існування як юридична осо ба, а був реорганізований і ма є правонаступника.

Зокрема 18.05.1994 розпорядженням Державного комітету по упра влінню державним майном Росі йської Федерації № 1099-р прийня те рішення про реорганізацію у формі перетворення Держав ного Концерну „Біопрепарат” у Російське акціонерне това риство відкритого типу „Біоп репарат”.

Таким чином, датою реоргані зації Державного концерну «Б іопрепарат»слід вважати да ту державної реєстрації його правонаступника - Російськ ого акціонерного товариства відкритого типу „Біопрепара т” - 18.07.1994.

Тобто реорганізація відбу лась після внесення внеску у статутний фонд позивача за а ктом приймання-передачі та п ісля видачі довіреності Держ авним концерном „Біопрепара т” Генеральному директору Сп ільного українсько-російськ ого підприємства у формі акц іонерного товариства закрит ого типу „Джемієт” від 15.07.1994, на підставі якої ним було підпи сано інформаційне повідомле ння про іноземну інвестицію.

Правонаступник Державного концерну „Біопрепарат” - Рос ійське акціонерне товариств о відкритого типу „Біопрепар ат” не відкликав а ні довірен ість на реєстрацію іноземної інвестиції, а ні інформаційн е повідомлення, яке подане на реєстрацію у Мінфін АРК та пі дписано з боку іноземного ін вестора представником за дов іреністю 19.07.1994 р.

Факт правонаступництва пі дтверджується Свідоцтвом пр о державну реєстрацію Російс ького акціонерного товарист ва відкритого типу „Біопрепа рат” від 18.07.1994 № 032.870, його Статуто м, затвердженим постановою К абінету Міністрів СРСР від 04.0 4.1991 № 171-50, а також розпорядження м Державного комітету по упр авлінню державним майном Рос ійської Федерації № 1099-р від 18.05. 1994.

Права та обов' язки, які вин икли у результаті дій особи, я кій видана довіреність до то го, як ця особа дізналась чи по винна була дізнатись про її п рипинення, зберігають силу д ля особи що видала довіреніс ть та її правонаступників ві дносно третіх осіб.

У матеріалах справи відсут ні докази, які би свідчили про те, що генеральний директор С пільного українсько-російсь кого підприємства у формі ак ціонерного товариства закри того типу „Джемієт” на дату п одання документів у Мінфін А РК і підписання інформаційно го повідомлення - 19.07.1994 р. знав чи повинен був знати, що за ден ь до цього - 18.07.1994 р. завершився процес державної реєстрації Російського акціонерного то вариства відкритого типу „Бі опрепарат”.

Свідоцтво про державну реє страцію Російського акціоне рного товариства відкритого типу „Біопрепарат” від 18.07.1994 р. є доказом того, що він не міг ц е знати, оскільки сам правона ступник Державного концерну „Біопрепарат” - РАТВТ „Біопр епарат” отримав це свідоцтво і сам дізнався про закінченн я процедури його державної р еєстрації лише 07.09.1994 р. тобто вж е після реєстрації іноземної інвестиції у Мінфіні АРК (на з воротній стороні Свідоцтва є відмітка про його отримання підприємством).

Судова колегія не погоджує ться з висновком суду першої інстанції про те, що Акт прий мання - передачі об' єктів н езавершеного будівництва ві д 27.08.1993 не є доказом внесення вн еску у статутний фонд Спільн ого українсько-російського п ідприємства у формі акціоне рного товариства закритого т ипу „Джемієт” та виникнення у позивача права власності н а спірний об' єкт, а констату є лише передачу незавершеног о будівництва санаторного ко мплексу на 500 місць у м. Ялта Дер жавного концерну «Біопрепар ат»з балансу дирекції санато рію, що будується, на баланс Сп ільного українсько-російськ ого підприємства у формі акц іонерного товариства закрит ого типу „Джемієт”.

Отже, з акту від 27.08.1993 вбачаєт ься, що майно - об' єкт незав ершеного будівництва санато рного комплексу на 500 місць у м . Ялта Держконцерну „Біопреп арат” прийняло Спільне украї нсько-російське підприємств о у формі акціонерного товар иства закритого типу „Джеміє т”, а передав - засновник, Дер жавний концерн „Біопрепарат ”.

Будь-яких інших підстав для передачі вказаного майна ві д Держконцерну „Біопрепарат ” Спільному українсько-росій ському підприємству у формі акціонерного товариства зак ритого типу „Джемієт”, будь я ких інших угод між ними не іс нує. А тому цей акт може свідчи ти лише про виконання статті 8 засновницького договору Сп ільного українсько-російськ ого підприємства у формі акц іонерного товариства закрит ого типу „Джемієт”, де передб ачено, що засновник зобов' я зується внести саме цей об' єкт незавершеного будівницт ва у статутний фонд акціонер ного товариства, а також те що він передається у власність . Виникнення права власності на майно, внесене у статутний фонд товариства, передбачен е також ст. 12 Закону України „П ро господарські товариства” .

З тексту Акту приймання - п ередачі об' єктів незаверш еного будівництва санаторн ого комплексу на 500 місць у м. Ял та Держконцерну «Біопрепара т»від 27.08.1993 вбачається, що у ньо му здійснено опис об' єкту н езавершеного будівництва, що передається, приведена кошт орисна вартість незавершено го будівництва на основі осв оєння коштів по кожній статт і витрат складових частин ко мплексу у розрізі зведеного кошторисного розрахунку в ба зових цінах 1984 р. Вартість неза вершеного будівництва у базо вих цінах 1984 р. складала 12 986 тис.р уб. При перерахунку у ціни ста ном на 01.07.1993 р. на підставі поряд ку, встановленого Постановою Мінінвестстрою України № 7 ві д 06.01.1993 р. з застосуванням відпо відних перехідних індексів, загальна вартість незаверше ного будівництва склала 17 168 531 тис. руб., що при введенні у роз рахунок діючого у 1984р. співвід ношення рубля до долл. США - 0, 68 було еквівалентно 8 930 480 долл. С ША. Згідно п. 3 акту вартість 17 168 531 тис. руб. - це балансова вар тість незавершеного будівни цтва, за якою здійснено списа ння з балансу будівельної ди рекції Держконцерну «Біопре парат»та зарахування на бала нс позивача.

Частиною 2 статті 13 Закону Ук раїни „Про господарськи това риства” встановлено, що грош ова оцінка майнових внесків учасників у статутний фонд т овариства здійснюється за зг одою сторін, тому у акті прийм ання-передачі та у інформаці йному повідомленні про інозе мну інвестицію вказана різна вартість переданого об' єкт у.

У акті приведено балансову вартість, а у інформаційному повідомленні - вартість ста тутного внеску і відсоткове співвідношення частки згідн о домовленості сторін, відоб раженій у засновницькому дог оворі.

У висновку № 116 від 10.05.2011 компле ксної судової економічної та будівельно-технічної експер тизи, проведеної ТОВ «Інстит ут обліку та аудиту», у відпов іді на четверте запитання за значено, що наданими для досл ідження документами підтвер жується внесення у статутний фонд СП «Джемиєт»Державним концерном «Біопрепарат»об' єкту незавершеного будівниц тва за адресою Республіка Кр им, м. Ялта, Масандра, смт. Восхо д, вул. Аврори, 3 (попередня адре са об' єкту) у сумі 87 500 000 карб. При дослідженні зведеного б ухгалтерського регистру за р ахунком 423 «Дооцінка активів» на 31.12.99 р. встановлено, що об' єк т аналітичного обліку «Неза вершене будівництво по вул. А врори,3»відображено у журнал і ордері СП «Джемієт»у сумі 8 137 242,76 грн.

Господарський суд Автоном ної Республіки Крим при розг ляді цієї справи у першій інс танції дійшов до помилкового висновку, що засновник позив ача - Державний концерн „Біо препарат” на момент здійснен ня внеску у статутний фонд по зивача у вигляді спірного об ' єкту незавершеного будівн ицтва був державним об' єдна нням союзного підпорядкуван ня, що фінансувався органами колишнього Союзу РСР, а тому з астосував при вирішенні цьог о спору статтю 8 Угоди між Укра їною та Російською Федераціє ю про взаємне визнання прав т а регулювання відносин власн ості, та дійшов до неправильн ого висновку, що позивач ство рено з порушенням цієї норми , котра встановлює, що об' єкт и незавершеного будівництва , які розташовані на їх терито рії і фінансувалися раніше о рганами колишнього Союзу РСР , за рішенням Сторони місцезн аходження об' єкта можуть пе редаватися в дольову і спіль ну власність Сторони місцезн аходження об' єкта та іншої Сторони, їх юридичних осіб, як і взяли на себе зобов' язанн я в завершенні робіт із створ енням на базі майна цих об' є ктів спільних підприємств. Р ішення з даного приводу пови нне прийматися органами Стор ін, уповноваженими розпорядж атись державним майном. Суд п ершої інстанції зазначив, що на підтвердження права влас ності на спірний об' єкт поз ивач повинен був надати спіл ьне рішення органів сторін, у повноважених розпоряджатис я державним майном.

Судова колегія не згодна з ц им висновком суду першої інс танції з огляду на таке.

Згідно Указу Президента Ро сійської Федерації від 05.12.1991 № 260 „Про невідкладні заходи що до подолання кризової ситуац ії із забезпеченням ліками і медичною технікою” Державни й Концерн „Біопрепарат” був державним об' єднанням не со юзного, а російського підпор ядкування, перебував у відан ні Мінздраву РРФСР, а тому пол оження ст. 8 Угоди між Україною та Російською Федерацією пр о взаємне визнання прав та ре гулювання відносин власност і на нього не розповсюджують ся.

Окрім того, наявні у матеріа лах справи документи свідчат ь про те, що Головне управлінн я «Біопрепарат»при Мінмедбі опромі СРСР, яке розпочинало будівництво спірного об' єк ту незавершеного будівництв а (Наказ Мінмедпрому СРСР від 31.01.1986 № 72 „Про генеральну схему управління медичною та мікр обіологічною промисловістю »), його правонаступник - Конце рн «Біопрепарат» (Наказ Мінм едпрому СРСР від 29.09.1989 р. № 384-а), йо го правонаступник - Державни й концерн «Біопрепарат»(нака з Мінмедпрому СРСР від 13.12.1990 р. № 31-АК, наказ Мінмедпрому СРСР в ід 20.02.91 р. № 71, постанова Кабінету Міністрів СРСР 04.04.1991р. № 171-50, нака з ДК «Біопрепарат»№ 42 від 26.04.1991р ., Статут), його правонаступник Акціонерне товариство відкр итого типу «Біопрепарат»(Ука з Президента РФ № 721 від 01.07.1992 «Пр о організаційні заходи з пер етворення державних підприє мств, добровільних об' єднан ь державних підприємств у ак ціонерні товариства, розпоря дження Державного комітету п о управлінню державним майно м Російської Федерації № 1099-р в ід 18.05.1994 р.), не фінансувались орг анами колишнього Союзу РСР, а здійснювали свою господарсь ку діяльність на засадах пов ного госпрозрахунку, самофін ансування та самоврядування , включаючи будівництво спір ного об' єкту.

Статтю 8 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та рег улювання відносин власності не може бути застосовано при розгляді дійсної справи ще й тому, що ця угода набула чинно сті вже після створення спіл ьного українсько-російськог о підприємства у формі акціо нерного товариства закритог о типу „Джемієт”, нині перейм енованого у Приватне акціоне рне товариство «Джемієт», то бто вже після визначення ста тусу та належності спірного об' єкту незавершеного буді вництва.

Так, позивач зареєстровани й у якості юридичної особи ви конавчим комітетом Ялтинськ ої міської ради народних деп утатів 29.01.1993, а права власності на спірний об' єкт незаверше ного будівництва позивач наб ув з моменту внесення цього н езавершеного будівництва у й ого статутний фонд Державним концерном „Біопрепарат” за Актом приймання-передачі від 27.08.1993. Угода між Україною та Рос ійською Федерацією про взаєм не визнання прав та регулюва ння відносин власності набул а чинності з 08.11.1993.

Вказана Угода між Україною та Російською Федерацією не передбачає, що вона у цілому ч и її стаття 8 мають зворотну си лу у часі, або що статус та нал ежність об' єктів незаверше ного будівництва, які розташ овані на території України, н авіть якби вони і фінансувал ись органами колишнього Союз у РСР, якщо ці об' єкти незав ершеного будівництва на час набрання чинності цією Угодо ю вже мають власника, повинні переглядатись спільними ріш еннями органів сторін.

Навпаки, стаття 2 Угоди між У країною та Російською Федера цією про взаємне визнання пр ав та регулювання відносин в ласності передбачає, що кожн а з Сторін визнає права власн ості іншої Сторони, її громад ян та юридичних осіб по відно шенню до розташованих на її т ериторії підприємств, устано в, організацій та інших об' є ктів (філії, долі, паї, акції та інше майно), які на 1 грудня 1990 ро ку перебували у віданні орга нів державного управління ін шої Сторони, а також були влас ністю інших юридичних та фіз ичних осіб, за винятком об' є ктів, що збудовані з метою лік відації наслідків форс-мажор них обставин.

Станом на 01.12.1990 спірний об' є кт незавершеного будівництв а хоча і був розташований на т ериторії Української Союзно ї Республіки, але був власніс тю юридичної особи, розташов аної на території Російської Союзної Республіки - Концерн у „Біопрепарат” і фінансував ся не за кошти органів колишн ього СРСР, а за кошти вказаног о підприємства, яке перебува ло на повному госпрозрахунку і самофінансуванні.

Більше того, згідно статті 6 Угоди між Україною та Російс ькою Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності, яка набу ла чинності з 08.11.1993 р.: „Сторони д омовились сприяти збереженн ю раніше створених підприємс тв, організацій і товариств з дольовою або спільною формо ю власності Сторін, в тому чис лі акціонерних товариств” .

Судовою колегією при повт орному розгляді цієї справи у апеляційному порядку також було досліджено законність створення позивача, Спільног о українсько-російського пі дприємства у формі акціонерн ого товариства закритого тип у «Джемієт», перейменованого у Приватне акціонерне товар иство «Джемієт», з точки зору дотримання Закону України „ Про підприємства, установи т а організації союзного підпо рядкування, розташованих на території України” від 10.09.1991 № 1 540, оскільки на порушення цьог о закону посилається Фонд Де ржавного майна України у сво їх запереченнях проти позову та апеляційної скарги. При ць ому судова колегія встановил а, що при створенні Спільного українсько-російського під приємства у формі акціонерно го товариства закритого типу «Джемієт»15.01.1993 та внесенні у й ого статутний фонд 27.08.1993 р. спір ного незавершеного будівниц твом санаторію на 500 місць у м. Я лта смт. Восход не було допуще но порушень Закону від 10.09.1991 № 1540 .

Статтею 1 Закону від 10.09.1991 № 1540 в становлено, що майно та фінансові ресурси підприємс тв, установ, організацій та ін ших об' єктів союзного підпо рядкування, розташованих на території України, є державн ою власністю України.

Відповідно до ст. 2 Закону ві д 10.09.1991 р. № 1540 Кабінет Міністрів У країни до 01.12.1991 р. повинен забез печити перехід вказаних підп риємств, установ, організаці й у ведення органів державно го управління. А майно цих під приємств передати Фонду держ авного майна.

У ст.атті 6 Закону від 10.09.1991 № 154 0 зазначено, що всім підприємс твам та організаціям, що підп адають під дію цього закону, з абезпечити безумовне викона ння у 1991 році державного заказ у України.

Проте, станом на дату вступу у силу цього Закону, тобто на 10.09.1991р. спірний об' єкт незавер шеного будівництва перебува в у власності Державного Кон церну „Біопрепарат”, який ні коли не був підприємством, ус тановою організацією союзно го підпорядкування, розташов аним на території України, а б ув російським підприємством , зареєстрованим у м. Москва і ніколи не передавався у веде ння Українських органів держ авного управління і відповід но, його майно ніколи не перед авалось Фонду державного май на України в рамках ст. 2 Закон у від 10.09.1991 р. № 1540.

Отже, засновник позивача, Де ржконцерн „Біопрепарат” не є підприємством, що підпадає п ід дію Закону України „Про пі дприємства, установи та орга нізації союзного підпорядку вання, розташованих на терит орії України” від 10.09.1991 р. № 1540.

У матеріалах справи містят ься листи Фонду майна АР Крим на адресу позивача: вих. №08-06/04 в ід 24.10.1995р., вих. № 02/792 від 12.09.1995р., вих. № 02/117 від 31.10.1995р. в яких Фонд майна А Р Крим повідомив позивача, що спірний об' єкт незавершено го будівництва, який увійшов до статутного фонду позивач а до державної власності не в ідноситься .

Як вбачається з матеріалів справи, а саме реєстраційног о посвідчення БТІ від 15.09.1995 р. (т.1 а.с. 141), довідки БТІ № 9317 від 13.09.1996 р. (т.2 а.с. 157), довідки БТІ № 10112 від 04.08.200 3 р. (т.2 а.с. 158), довідки БТІ № 13674 від 1 3.09.2004 р. (т.3 а.с. 19), довідки БТІ № 1897 ві д 14.09.2009 р. та оціночного акту (т.3 а .с. 68-69) спірний об' єкт значить ся у КП «Ялтинське БТІ»як об' єкт незавершеного будівницт ва, належний позивачеві.

Дослідивши висновок № 116 від 10.05.2011 комплексної судової еко номічної та будівельно-техні чної експертизи, отримані по зивачем дозвільні документи на проектування та будівниц тво спірного об' єкту, докум енти о праві користування зе мельною ділянкою для заверше ння будівництва об' єкту, по зитивні комплексні висновки держекспертизи за результат ами перевірки проектної доку ментації, наявні у справі фот ографії, судова колегія вста новила, що позивач відкрито в олодіє та користується спір ним об' єктом незавершеного будівництва відповідно до м ети, визначеної у його устано вчому договорі, тобто добудо вує санаторний комплекс Кон церну з перепрофілюванням і створенням на його базі Бізн ес-Центру з готелем, отримав д ля цієї мети у користування з емельну ділянку, має всю необ хідну погоджену у встановлен ому чинним законодавством по рядку проектну документацію , дозволи на будівництво.

Частина 2 статті 328 Цивільног о кодексу України презюмує добросовісне (правомірне) в олодіння майном, якщо інше не буде встановлено судом.

Відповідно до статті 392 Циві льного кодексу України, влас ник майна може пред' явити п озов про визнання його права власності, якщо це право оспо рюється або не визнається ін шою особою.

Відповідно до статті 1 Госпо дарського процесуального ко дексу України до господарськ ого суду звертаються особи з а захистом своїх порушених ч и оспорюваних прав і охороню ваних законом інтересів, що к ореспондується із положення ми статті 21 ГПК України, де до п озивачів віднесено осіб, які пред' явили позов або в інте ресах яких пред' явлено позо в саме про захист порушеного права чи охоронюваного зако ном інтересу.

Статтею 20 Господарського ко дексу України встановлено, щ о держава забезпечує захист прав і законних інтересів су б' єктів господарювання та с поживачів. Кожний суб' єкт г осподарювання та споживач ма є право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб' єктів захищаються, зок рема, шляхом визнання наявно сті або відсутності прав.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цив ільного права у разі його пор ушення, невизнання чи оспорю вання, а стаття 16 ЦК України пе редбачає право особи на звер нення до суду за захистом сво го особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Ч астиною 2 цієї статті визначе ні способи захисту цивільних прав та інтересів, у тому числ і шляхом їх визнання.

Системний аналіз наведени х норм дозволяє зробити висн овок, що захисту судом підляг ає цивільне право, яке поруше не, не визнається чи оспорюєт ься.

Юридична зацікавленість п озивача у вирішенні спору су дом, покладає на нього обов' язок довести, що його цивільн і права порушені відповідача ми, не визнаються чи оспорюют ься.

Враховуючи те, що право влас ності на оспорюване майно на буто позивачем правомірно, н езаконність його набуття не встановлена судом, у той час я к відповідачі своїми діями щ одо передачі спірного майна до статутного фонду іншої юр идичної особи (відповідача - З АТ «Джемієт») перешкоджають приватному акціонерному тов ариству «Джемієт»вільно вол одіти, користуватись та розп оряджатись ним, колегія судд ів вважає, що право власності позивача на спірний об' єкт нерухомості порушено відпо відачами та підлягає судовом у захисту. Достатніми доказа ми порушення права власності позивача на спірний незавер шений будівництвом санаторн ий комплекс у смт. Восход, м. Ял та є статутні документи відп овідача - закритого акціоне рного товариства «Джемієт», створеного за участю держави у особі Фонду Державного май на України 04.05.2005, яке має аналог ічну назву, організаційно-пр авову форму та статутну мету створення - завершення буді вництва санаторного комплек су у м. Ялта смт. Восход на базі майна Державного концерну « Біопрепарат», а також містят ь інформацію, що спірний об' єкт нібито переданий у його с татутний фонд.

Факт оспорювання та не визн ання відповідачами права вла сності позивача на внесений у його статутний фонд об' єк ту незавершеного будівництв а підтверджується також наяв ними у матеріалах справи ріш енням господарського суду АР Крим від 30.10.2007 р. у справі № 2-1/11191.2-2007, залишеним без змін постанов ою Севастопольського апеляц ійного господарського суду в ід 18.02.2008, а також постановою Сев астопольського апеляційног о господарського суду від 10.11.20 08 по справі № 2-22/7887.1-2008 (№2-29/3048-2006А). Ці с удові рішення свідчать про н аявність у відповідачів у ці й справі претензій щодо спір ного незавершеного будівниц твом об' єкту та необхідност і позивачу відстоювати і зах ищати своє право власності у судовому порядку.

У справі №2-1/11191.2-2007 Фонд май на АР Крим пред' явив позов д о позивача у дійсній справі, В АТ „Біопрепарат”, АТ „Шаркон -Інко” (за участю третіх осіб: Фонду державного майна Украї ни, Виконкому Ялтинської міс ької ради, державного реєстр атора Виконкому Ялтинської м іської ради) про визнання нед ійсними статутних документі в СП АТЗТ „Джемієт” та скасув ання його державної реєстрац ії. У задоволенні цього позов у було відмовлено у повному о бсязі.

У справі № 2-22/7887.1-2008 (№ 2-29/3048-2006А) від повідач у цій справі - закри те акціонерне товариство „Дж емієт” пред' явив позов до М асандрівської селищної ради (треті особи: СП АТЗТ „Джемієт ”, Фонд майна АРК) про спонукан ня надати в оренду земельну д ілянку, яка знаходилась і зна ходиться у оренді позивача у цій справі - приватного акц іонерного товариства «Джемі єт». У задоволенні цього позо ву також було відмовлено у по вному обсязі.

Цими судовими рішеннями, як і набули законної сили, встан овлений факт правомірної пер едачі до статутного фонду Сп ільного українсько - російс ького підприємства у формі а кціонерного товариства закр итого типу «Джемієт», правон аступником якого є приватне акціонерне товариство «Джем ієт», спірного майна - об' єкт у незавершеного будівництва , розташованого у смт. Восход, м. Ялта.

Зазначені судові рішення п ри розгляді цієї справи не мо жуть бути прийняті судовою к олегією як преюдиціальні, ос кільки склад сторін у цій спр аві та у справах №2-1/11191.2-2007 і № 2-22/7887.1-2008 (№2-29/3048-2006А) відрізняється. В тім, вони розглядаються як пи сьмові докази наряду з іншим и письмовими доказами, наявн ими у матеріалах цієї справи , котрі свідчать на користь пр авомірного володіння позива чем спірним об' єктом нерухо мості.

Судова колегія вважає хибн ими доводи Фонду Державного майна України про пропуск по зивачем трьохрічного строку позовної давності у зв' язк у із наступним.

В обґрунтування заявленог о клопотання про застосуванн я позовної давності Фонд Дер жавного майна України зазнач ав, що строки позовної давнос ті слід відраховувати з часу , коли позивачу стало відомо п ро внесення спірного майна д о статутного фонду іншої юри дичної особи, тобто з моменту оскарження позивачем 11.11.2004 до г осподарського суду АР Крим н аказу Фонду майна АР Крим №1110 в ід 27.09.2004 «Про прийняття рішення по створенню господарського товариства на базі майна нез авершеного будівництвом сан аторного комплексу на 500 місць у м. Ялта».

Проте, предметом спору дано ї справи є визнання за ПАТ «Дж емієт» права власності на ма йно (незавершене будівництво санаторного комплексу на 500 м ісць у м. Ялта, сел. Восход), яке не визнається відповідачами , здебільшого їх дії щодо пере дачі спірного майна до стату тного фонду іншої юридичної особи (ЗАТ «Джемієт»), що поруш ує законні права позивача на володіння, користування та р озпорядження майном, що нале жить йому на праві власності . Отже, відповідно й перебіг ст року позовної давності повин ен відраховуватись з моменту державної реєстрації юридич ної особи (ЗАТ «Джемієт»), до с татутного фонду якого переда не спірне майно, тобто з 04.05.2005 р. П ри цьому, позовна заява СП АТЗ Т «Джемієт»надійшла до госпо дарського суду АР Крим 14.04.2008 р., у зв' язку з чим слід робити ви сновок, що законодавчо встан овлений трирічний строк для звернення до суду з позовом п ро захист порушених прав поз ивачем не пропущений. Крім то го, право власності позивача порушується й іншими діями в ідповідачів, наприклад пред' явленням позову, що розгляда вся у справі № 2-1/11191.2-2007 про визнан ня недійсними установчих док ументів позивача і скасуванн я його державної реєстрації, що свідчить про невизнання і оспорювання права власності позивача на спірний об' єкт і ці порушення права власнос ті мають тривалий характер.

Місцевий господарський су д зазначив, що до введення об' єкту в експлуатацію особа мо же бути лише власником будів ельних матеріалів, які вклад ені у створення об' єкту арх ітектури.

Така правова позиція є поми лковою, оскільки відповідно до частин 2, 3 ст. 331 ЦК України пра во власності на новостворене нерухоме майно (житлові буди нки, будівлі, споруди тощо) вин икає з моменту завершення бу дівництва (створення майна). Я кщо договором або законом пе редбачено прийняття нерухом ого майна до експлуатації, пр аво власності виникає з моме нту його прийняття до експлу атації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідн о до закону підлягає державн ій реєстрації, право власнос ті виникає з моменту державн ої реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважа ється власником матеріалів, обладнання тощо, які були вик ористані в процесі цього буд івництва (створення майна). У р азі необхідності особа, зазн ачена в абзаці першому цієї ч астини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного б удівництва, право власності на який реєструється органом , що здійснює державну реєстр ацію прав на нерухоме майно н а підставі документів, що під тверджують право власності а бо користування земельною ді лянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-к ошторисної документації, а т акож документів, що містять о пис об'єкта незавершеного бу дівництва.

Слід враховувати, що диспоз иція частини 3 міститься у ста тті, яка передбачає набуття п рава власності на новостворе не майно та об'єкти незаверше ного будівництва, а також те, щ о законом передбачено можлив ість укладати договори щодо об'єкта незавершеного будівн ицтва, тобто фактично передб ачається право особи не тіль ки володіти та користуватись , а ще й розпоряджатись об'єкто м незавершеного будівництва , тобто наявна сукупність всі х трьох правомочий власника (ст. 317 ЦК України) щодо об' єкту незавершеного будівництва, який у свою чергу є нерухомою річчю, та не виключений жодни м законом з господарського о бігу, а навпроти може бути об' єктом купівлі-продажу, іпоте ки та інших правочинів.

Стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх о бмежень" передбачає, що рішен ня суду про право власності н а об'єкт незавершеного будів ництва може бути підставою д ля державної реєстрації прав , що посвідчують виникнення, п ерехід, припинення речових п рав на нерухоме майно, обмеже нь цих прав.

В силу статті 392 Цивільного к одексу України власник майна може пред'явити позов про виз нання його права власності, я кщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним докум ента, який засвідчує його пра во власності.

Саме такої правової позиці ї дотримується Вищий господа рський суд України при розгл яді справ про визнання права власності на об' єкти незав ершеного будівництва, зокрем а у Постановах Вищого господ арського суду України від 27.02.20 08 р. у справі № 2-26/10063-2007 та від 12.03.2008 р. у справі № 4/11.

Судовою колегією дослідже но питання наявності у позив ача документів, зазначених у ч. 3 ст. 331 ЦК України на підтверд ження його права власності н а об' єкт незавершеного буді вництва, зокрема надані пози вачем письмові докази. Судом встановлено наявність у поз ивача належним чином оформле них документів на право кори стування земельною ділянкою площею 11 га, наданою для завер шення будівництва спірного о б' єкту: державний акт на пра во постійного користування з емлею (т.1 а.с. 77-78), рішення сесії М асандрівської селищної ради № 25 від 16.09.2004р. (т.1 а.с. 86-87), договір ор енди земельної ділянки між п озивачем і Масандрівською се лищною радою від 14.11.2006 р., зареєс трований у державному земель ному кадастрі 25.06.2007р. за № 04070700011 (т.1 а.с. 79-85).

У висновку № 116 від 10.05.2011 компле ксної судової економічної та будівельно-технічної експер тизи, проведеної ТОВ «Інстит ут обліку та аудиту» зазначе но, що будівельні роботи з доб удови спірного незавершеног о будівництвом санаторного к омплексу на 500 місць у смт. Восх од, м. Ялта з перепрофілювання м під Бізнес-центр з готельни м комплексом (що передбачено установчими документами поз ивача) забезпечено всією нео бхідною проектно-кошторисно ю документацією. Перелік про ектної документації наведен о у дослідницькій частині ек спертизи. Також наявність у п озивача необхідної проектно ї документації підтверджуєт ься наданими ним у матеріали справи позитивними комплекс ними висновками держексперт изи за результатами перевірк и проектної документації (т.2 а .с. 162-185).

Судовою колегією також вст ановлено наявність у позивач а дозвільних документів на б удівництво (т.1 а.с.86-87, т.2 а.с. 159-161).

Докладний опис об' єкту не завершеного будівництва міс титься у висновку № 116 від 10.05.2011 р . комплексної судової економ ічної та будівельно-технічно ї експертизи.

У висновку № 116 від 10.05.2011 р. компл ексної судової економічної т а будівельно-технічної експе ртизи також зазначено, що тех нічний стан об'єкта дослідже ння - незавершеного будівниц твом санаторного комплексу н а 500 місць у місті Ялта, смт. Вос ход, вул. Аврори № 28 (іменованог о по новій проектної докумен тації - «Бізнес-центр з готель ним комплексом в м. Ялта смт. В осход по вул. Аврори, 28, смт. Вос ход, вул. Аврори, 34, смт. Відрадн е, вул. Відрадна, 25 -А») характер изується як задовільний. Сту пінь будівельної готовності становить близько 55% (без урах ування будівель, вже введени х в експлуатацію). Площа забуд ови орієнтовно 5,2 га. Решта тер иторії - орієнтовно 6,54 га буде з айнята парковою та рекреацій ними зонами.

Будівельні ро боти проводить і проводила Т ОВ Фірма «Консоль ЛТД», яку по зивач залучив у якості генпі дрядника. Роботи ведуться ві дповідно до розробленої та п огодженої проектної докумен тації. Перелік виконаних буд івельних робіт наведено у до слідницькій частині. Вартіст ь робіт, які виконувалися поз ивачем на об'єкті з метою його завершення будівництвом з 29.0 1.1993 р., тобто після отримання ни м внеску у статутний фонд у ви гляді незавершеного будівни цтва, на сьогоднішній день ск ладає 82 856 696 грн.

Таким чином, оскільки пози вач є правомірним власником спірного майна, і незаконніс ть його набуття не встановл ена судом, то позов про визна ння права власності на спір не майно обґрунтований та п ідлягає задоволенню.

Враховуючи, що виснов ки господарського суду Авто номної Республіки Крим не ві дповідають встановленим об ставинам справи, то воно підл ягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт2), 104 (пункт3), 105 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скар гу приватного акціонерного т овариства "Джемієт" задоволь нити.

2.Рішення господарсь кого суду Автономної Респуб ліки Крим від 27.08.2009 у справі № 2- 21/3485.1-2009 скасувати.

3. Прийняти нове ріше ння.

Визнати за прив атним акціонерним товарис твом "Джемієт" право власност і на незавершенний будівниц твом санаторний комплекс на 500 місць у місті Ялта, смт.Восто к.

4.Стягнути з закр итого акціонерного товарист ва "Джемієт" (вул. 1-го Травня, 2,Ал упка,98676, ЄДРПОУ 33385741) на користь п риватного акціонерного това риства "Джемієт" (вул. Аврори, 2 8, смт. Восток,Ялта,98600, ЄДРПОУ 19451923, т/р 260070003740 у КРФ АТ "Кредит Банк"(Ук раїна),МФО 324913) судові витрати з оплати державного мита у роз мірі 12500 грн. та витрати на інфо рмаційно-технічне забезпечн ня розгляду справи у розмірі 59 грн.

5.Стягнути з Фонду де ржавного майна України (вул. К утузова, 18/9,Київ 133,01133) на користь приватного акціонерного то вариства "Джемієт" (вул. Аврор и, 28, смт. Восток,Ялта,98600, ЄДРПОУ 19 451923, т/р 260070003740 у КРФ АТ "Кредит Банк "(Україна),МФО 324913) витрати на ін формаційно-технічне забезпе чння розгляду справи у розмі рі 59 грн.

6.Зобов'язати госпо дарський суд Автономної Рес публіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Л.М. Запла ва

Судді Н.В. Воронцова

М.І. Ткаче нко

РОЗСИЛКА:

1.приватне акціонерне товар иство "Джемієт"

(вул. Аврори, 28, смт. Восток,Ял та,98600)

(Сімферополь, а/с 1461,95000)

2. закрите акціонерне товар иство "Джемієт"

(вул. 1-го Травня, 2,Алупка,98676)

3.Фонд державного майна Укр аїни

(вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)

4.товариство з обмеженою ві дповідальністю "Солюкс"

(пров. Космічний, 4-20,Полтава, 36034)

5.відкрите акціонерне тов ариство "Біопрепарат"

(вул. Самокатна, 4а,Москва,127000)

6.Акціонерне товариство "Ша ркон-Інко"

(Київський проспект, 87,Доне цьк,83000)

7.Комунального підприємств а "Ялтинське бюро технічної і нвентаризації" (вул. Дзерж инського, 4,Ялта,98600)

8.Фонд майна Автономної Рес публіки Крим

(вул. Севастопольська, 17,Сім ферополь,95015)