Рішення

від 14.04.2008 по справі 13/24пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.08                                                                                

Справа № 13/24пн.

За позовом Стаханово-Алчевського

міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі

Первомайської міської ради м. Первомайськ

до приватного підприємця ОСОБА_1м.

Первомайськ Луганська область.

про зобов'язання оформлення

правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко

В.Ю.  Прокурор Кострицька М.В. посв. №

167 від 20.12.2006 р.

Від позивача

Кордюкова Ж.І. дов. № 9 від

08.01.2008 р.

Від відповідача

Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

прокурор звернувся з позовом в якому просить суд зобов'язати відповідача

оформити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою по

АДРЕСА_1загальною площею 0,2 га під нежилу будівлю, яка використовується під

гараж.

Прокурор та позивач позовні вимоги

підтримали.

Учасників судового процесу було

належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому

судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі

необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності

учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не

прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове

засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце

проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно

положень ст. 75 Господарського  процесуального

кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено

встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання

фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших

процесуальних дій. 

Тому направлення кореспонденції на

адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є

належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення

учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію відносинам  сторін і

виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми,

яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового

процесу, суд   

ВСТАНОВИВ,

що відповідач є власником 27/100 часток майнового комплексу розташованого за

адресоюАДРЕСА_1(будівля профілакторію Ж-1, Ж1 -1, Ж2-1) загальною площею 1930,5

м2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом

Первомайського міського нотаріального округу від 26.06.2006 р., що

підтверджується листом Первомайського міського госпрозрахункового бюро

технічної інвентаризації  від 29.02.2008

р. № 232.

Відповідач використовує земельну

ділянку площею 0,2 га без належних правовстановлюючих документів, що

підтверджується наявними у матеріалах справи актами перевірки дотримання вимог

земельного законодавства складеними Управлінням з контролю за використанням та

охороною земель у Луганській області.

Прокурор звернувся з позовом в якому

просить суд зобов'язати відповідача оформити правовстановлюючі документи на

користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1загальною площею 0,2 га під нежилу

будівлю, яка використовується під гараж.

Зазначені вимоги прокурор та позивач

обґрунтовують посилаючись зокрема на те, що відповідно до ст. 125 Земельного

кодексу України користування земельною ділянкою можливо лише після одержання

власником або користувачем земельною ділянкою документа, що посвідчує право

власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної

реєстрації. В наслідок того, що відповідач не звертався з заявою про надання

йому в оренду спірної земельної ділянки, рішення позивачем про надання

земельної ділянки відповідачу не приймалося, договір оренди укладений не був, в

наслідок чого  відповідач використовує

земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів.

Відповідач заперечень проти позову,

або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини

справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про

необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34

Господарського  процесуального кодексу

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у

господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші

особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення

поданими суду доказами.

Заявник не визначив, які саме

правовстановлюючі документи на його думку зобов'язаний оформити відповідач: чи

на право власності на земельну ділянку, чи на право оренди земельної ділянки,

оскільки відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України відповідач може

набути  як право власності так і право

користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 126 Земельного

кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним

актом, право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно

до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України

правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не

може бути примушений робити те, що  не

передбачено  законодавством.

Заявником не надано суду доказів

наявності у відповідача -фізичної особи підприємця повноважень щодо оформлення

державного акту на право власності на землю, або договору оренди землі.

За таких обставин заявником невірно

обраний спосіб захисту порушеного права.

З врахуванням викладеного в

задоволенні позову слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат

не вирішується оскільки заявник звільнений від їх сплати.

Керуючись ст. 44,49, 82-85  Господарського процесуального кодексу

України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити

повністю.

За згодою сторін у судовому засіданні

була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                

Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту

рішення

16.04.2008 р.