Рішення

від 08.08.2011 по справі 2015-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2015-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

08.08.2011Справа №5002-15/2015-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса, 228, ідентифікаційний код 25167451)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (96053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17а, ідентифікаційний код 34700645)

Про стягнення 15 313,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» звернулося до господарського  суду АР Крим з позовом до Товариства  з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» про стягнення 13 113,98 грн. основного боргу, 1 665,48 грн. інфляційних втрат та 533,54 грн. 3% річних.

Відповідач явку свого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» укладено|ув'язнений| договір поставки №52/0402  (далі – Договір, а.с.10-15).

Згідно пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується поставити товар згідно заявки покупця, а покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його.

Відповідно до пункту 5.6 Договору, оплата поставленого товару здійснюється покупцем на протязі 21 календарного дня.

Так, за весь період дії договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 33 646,89 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарними накладними (а.с.16-33).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар у розмірі 13 113,98 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №52/0402  від 10.07.2008 щодо оплати вартості товару, поставленого за накладною №17/01-С від 29.10.2009 на суму 13 113,98 грн., отже дана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано, в той час, як відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 665,48 грн. інфляційних втрат та 533,54 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 665,48 грн. інфляційних втрат та 533,54 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського  процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (96053,                  АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17а, ідентифікаційний код 34700645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» (39000, Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса, 228, ідентифікаційний код 25167451) 13113,98 грн. основного боргу, 1665,48 грн. інфляційних втрат, 533,54 грн. 3% річних, 153,13 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування|  законної сили.

       Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10.08.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.