Рішення

від 10.08.2011 по справі 5004/1374/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/1374/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р.                                   Справа № 5004/1374/11

за позовом    СПП "Великовербчанське"

до відповідача:   ПП"Дімакс-Компані"

про стягнення 17 201 грн. 52 коп.

                                                                                     Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з       

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - сільськогосподарське приватне підприємство «Великовербчанське» просить стягнути з відповідача – приватного підприємства «Дімакс-Компані»  17 201 грн. 52 коп., в т. ч. 15 728 грн. 00 коп. заборгованості по оплаті вартості проданого об'єкта згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2010 року (далі - договір), 768 грн. 10 коп. – пені, 556 грн. 76 коп. інфляційних, 148 грн. 66 коп. 3% річних та судові витрати по справі.

Позивач подав клопотання від 10.08.2011 року про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 15.07.2011 року документів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 20), тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

  ВСТАНОВИВ:

   26 жовтня 2010 року між позивачем - сільськогосподарським приватним підприємством «Великовербчанське» та відповідачем - приватним підприємством «Дімакс-Компані» був укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 174 ГК України  господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 26.10.2010 року.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму  (ст. 655 ЦК України).

Згідно п. п. 1.1., 1.2., 1.3, 2.1 договору позивач  зобов'язувався продати відповідачу згідно протоколу № 1 -Н/В від 26.10.2010 року проведення прилюдних біржових торгів будівлю картоплесховища загальною площею 1250,00 кв. м. (під ліквідацію), що знаходиться за адресою: вул. Колективна, 9, с. В. Вербче, Сарненський р-н., Рівненська область, а відповідач - прийняти вищевказане майно згідно накладної і сплатити за нього 40 000,00 грн. протягом 10 днів від дати підписання договору.

Згідно протоколу № 1 -Н/В про проведення біржових торгів від 26.10.2010 року (а. с. 12) відповідач отримав право на володіння об'єктом (будівля картоплесховища загальною площею 1250,00 кв. м. (під ліквідацію), що знаходиться за адресою: вул. Колективна, 9, с. В. Вербче, Сарненський р-н., Рівненська область) та зобов'язався протягом 10 банківських днів оплатити вартість придбаного на прилюдних біржових торгах майна.

Проте, відповідач розрахунок провів частково, на суму 24 272 грн. 00 коп., пред'явлену йому претензію (а.с.10) від 27.01.2011 року № 228-9/15 залишив без відповіді і задоволення.

Заборгованість відповідача  складає 15 728 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення  оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до п.1 ст.229 ГКУ учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України та іншими законами.

Згідно з п.1 ст.230 ГКУ штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3 ст.549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони у договорі від 26.10.2010 року №б/н сплату відповідачем пені за прострочку платежу не передбачили, тому позовна вимога про стягнення 768 грн. 10 коп. пені задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем  за період з березня 2011 року по червень 2011 року 556 грн. 76 коп. збитків від інфляції та 148 грн. 66 коп.  річних за період з 14.03.2011 року по 06.07.2011 року  підставні і підлягають до стягнення  з відповідача в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі 164  грн. 33 коп. та 225 грн. 45 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Дімакс-Компані», с.Туличів, Турійський р-н., Волинська обл., код 36717289, р/р 26001060514089 в ВГРУ КБ «Приватбанк», МФО 303440 на  користь сільськогосподарського приватного підприємства «Великовербчанське», с.Велике Вербче, Сарненський р-н., Рівненська обл., р/р 26000215569 в ПАТ РБ „Аваль” м. Київ, МФО 380805,код 30715333

- 15 728 грн. 00 коп. основного боргу, 556 грн. 76 коп. збитків від інфляції, 148 грн. 66 коп. річних, 164  грн. 33 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 225 грн. 45 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 16 823 грн. 20 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять три грн. 20 коп.).                      

        3. У позові на суму 768 грн. 10 коп. відмовити.

        4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                    А. М. Кравчук