Рішення

від 03.08.2011 по справі 5015/3006/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/3006/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.11                                                                                           Справа№ 5015/3006/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лев-Транс”, м.Львів

до відповідача : Приватного підприємства “Техбудкомплект”, м.Львів

про: стягнення 26252грн. 59коп.

                                                                                                        Суддя  Гоменюк З.П.

                                                               Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від  відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством “Лев-Транс” до Приватного підприємства “Техбудкомплект” про стягнення 24000грн. 00коп. основного боргу, 983грн. 00коп. інфляційних втрат, 205грн. 88коп. 3% відсотків річних та 1063грн. 71коп. пені.

Ухвалою суду від 06.06.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.06.2011р. З метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 17.06.2011р. розгляд справи відкладено на 03.08.2011р.

В судове засідання 03.08.2011р. позивач явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання 03.08.2011р. також явку повноважного представника не забезпечив, однак направив суду лист від 01.08.2011р. №02/08, яким повідомив суд про те, що відповідно до платіжних доручень №№ 218 від 14.06.2011р., 240 від 29.06.2011р.,262 від 19.07.2011р. позивачу перераховано 12000грн. 00коп. У листі від 15.06.2011р. №01/06 відповідачем було визнано суму боргу в розмірі 24000грн. 00коп.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд  встановив:

Відповідно до договору №04/01/10-02 перевезення вантажів та експедиційні послуги, укладеного між ПП “Техбудкомплект” (замовник) та ПП “Лев-Транс” (експедитор-перевізник) позивачем відповідно до заявок №2235р від 22.11.2010р., №2236р від 23.11.2010р., №2242р від 25.11.2010р., №2257р від 07.12.2010р., № 2268р від 16.12.2010р., № 2271р від 21.12.2010р.   надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 24000грн. 00коп.

Факт виконання транспортного перевезення підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт ( надання послуг) №№ 0У-2235р від 24.11.2010р., 0У-2236р від 29.11.2010р., 0У-2242р від 29.11.2010р., 0У-2257р від 10.12.2010р., 0У-2268р від 22.12.2010р. та 0У-2271р від 23.12.2010р. на загальну суму 24000грн. 00коп. та товарно-транспортними накладними ААК №0034 від 23.11.2010р., ААК б/н від 23.11.2010р., ААК №0035 від 26.11.2010р., ААК №0034 від 08.12.2010р., ААК №0037 від 18.12.2010р.,  ААК  №0038 від 22.12.2010р. з відмітками відповідача про отримання вантажу.

Відповідно до умов п.3.3 договору, оплата замовником здійснюється шляхом перерахування належних  сум на розрахунковий рахунок експедитора-перевізника протягом 10 банківських днів з моменту отримання  оригінальних документів: рахунок, товарно-транспортна накладна або CMR, податкова накладна, акт виконаних робіт, якщо інше не передбачено у заявці. п. 12 заявок передбачено, що оплата здійснюється протягом 5-10 банківських днів після одержання належним чином оформлених оригіналів документів.

Однак, відповідачем своїх зобов”язань належним чином в не виконано, станом на час звернення позовом до суду відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2010р. по 31.12.2010р. заборгованість відповідача становила 24000грн. 00коп. Враховуючи сплату відповідачем протягом 14.06.2011р.- 19.07.2011р. частини основного боргу в розмірі 12000грн. 00коп., станом на час прийняття рішення становить 12000грн. 00коп.

 Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України  та аналогічними нормами ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.4.4.2 договору та ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 01.01.2011р. по 30.04.2011р. становить 1063грн. 71коп.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

 Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 983грн. 00коп. інфляційних втрат за період з січня 2011р. по квітень 2011р. включно та 205грн. 88коп. 3 % річних за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку про те що  вона обгрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

       Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 12000грн. 00коп. основного боргу, 983грн. 00коп. інфляційних втрат, 205грн. 88коп. 3% відсотків річних та 1063грн. 71коп. пені. В частині стягнення 12000грн. 00коп. основного боргу – провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 22, 526, 509, 530, 625, 610, 614, 629, 909  ЦК України, ст.ст.193,            229-231, 343, 307 ГК України,  ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

                                                          ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Техбудкомплект”, м.Львів, вул.Я.Гашека, 17/52 (ідентифікаційний код 32800526) на користь Приватного підприємства”Лев-Транс”, м.Львів, вул.Грінченка, 14/3 (ідентифікаційний код 34904292) 12000грн. 00коп. основного боргу, 983грн. 00коп. інфляційних втрат, 205грн. 88коп. 3% відсотків річних, 1063грн. 71коп. пені, 263грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

    3. В частині стягнення 12000грн. 00коп. основного боргу –провадження у справі припинити.

          Суддя                                                                                   Гоменюк З.П.