Рішення

від 03.08.2011 по справі 5019/1470/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/1470/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"03" серпня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/1470/11

за позовом          Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго"  

до відповідача   Спільне підприємство Заготівельно-торгове-виробниче підприємство       

про стягнення 3 303 грн. 75 коп.

                                                                                                              Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  :  Манжаюк Д.Л.

Від відповідача :  не з'явився    

СУТЬ СПОРУ:     Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Спільного підприємства Заготівельно-торгове-виробниче підприємство про стягнення 3 303 грн. 75 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію.

В судовому засіданні представник позивача  підтримав позовні вимоги повністю. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, вимог не заперечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.42). Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання  скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Крім цього, ухвалою суду від 12.07.2011 р. явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників органу прокуратури та позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2010 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ "АЕС Рівнеобленерго") (Постачальник) та Спільним підприємством Заготівельно-торгове-виробниче підприємство (Споживач) укладено Договір №141 про постачання  електричної енергії  (далі - Договір) (арк.с.6-21). Відповідно до предмету Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з сумарною приєднаною потужністю 100 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.  Точка продажу електричної енергії: визначається відповідно до Додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

За умовами пунктів 2.2., 2.3. Договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару : в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.  Споживач в свою чергу зобов'язувався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок, які передбачені додатками №1,2,8 до цього Договору. Повідомляти та погоджувати всі зміни стосовно нормального режиму роботи підприємства; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".   

Згідно п.3.  Додатку №4 до Договору на постачання електричної енергії розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника з рахунка Споживача.

Відповідно до п.2 Додатку №4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 11 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) Постачальником. Після зняття показів засобів обліку Споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає Постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин) визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

За умовами п.8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові  рахунки Постачальника в терміни визначені додатком №4 Договору "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.10.4. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору Постачальник за період з січня 2011 р. по березень 2011 р. здійснив постачання електричної енергії Споживачу на загальну суму 6 741 грн. 31 коп. Для оплати отриманої електроенергії відповідачу було виставлено рахунки (арк.с.24-29).  

Свої зобов'язання щодо оплати вартості електроенергії відповідач належним чином та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у Спільного підприємства Заготівельно-торгове-виробниче підприємство утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 3 303 грн. 75 коп. (розрахунок заборгованості на арк.с. 22).

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №41 від 07.04.2011 р. з вимогою оплатити борг (арк.с.23). Відповідь на дану претензію у матеріалах справи відсутня.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст.275 ГК України.)

За умовами частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На вимогу ухвали суду від 12.07.2011 р. доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Таким чином вимоги позивача ґрунтуються на законодавстві та договорі, стверджуються матеріалами справи, тому підлягають задоволенню повністю в сумі стягнення з відповідача 3303 грн. 75 коп.  боргу.

На відповідача покладаються судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій – доведення спору до господарського суду.     

Керуючись ст. ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.  

2. Стягнути з Спільного підприємства Заготівельно-торгове-виробниче підприємство (35600, Рівненська область, смт.Зарічне, вул. Привокзальна, 3, код ЄДРПОУ 30032728) на користь Публічного акціонерного товариства “АЕС Рівнеобленерго” (33000, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.71, код ЄДРПОУ 05424874) заборгованість за використану електроенергію у сумі 3 303 грн. 75 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

   Суддя                                                                Бережнюк В.В.

повне рішення підписано 08 серпня 2011 року