Постанова

від 11.05.2011 по справі 32/639

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2011 № 32/639

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Іванен ко Ю.Г.

суддів: Лосєва А.М.

Разіної Т.І.

при секретарі: Сем енович А.В.

за участю представників

від позивача: не з' я вилися;

від відповідача: ОСОБ А_1 - дов. №1394 від 24.06.2010р.;

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Відкрит ого акціонерного товариства «Державний ощадний банк

Україн и»

на рішення Господар ського суду міста Києва

від 11.03.2011 року

у справі №32/639 (судд я Хрипун О.О.)

за позовом Управлі ння виконавчої дирекції Фонд у соціального страхування ві д

нещасни х випадків на виробництві т а професійних захворювань

України у місті Києві

до Відкрит ого акціонерного товариства «Державний ощадний банк

України »

про стягнен ня 613,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського су ду міста Києва звернулося з п озовом Управління виконавчо ї дирекції Фонду соціального страхування від нещасних ви падків на виробництві та про фесійних захворювань Україн и у місті Києві до Відкритого акціонерного товариства «Де ржавний ощадний банк України » про стягнення 613,03 грн.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 11.03.2011 року п озовні вимоги задоволено, зо бов' язано відповідача спис ати грошові кошти в сумі 613,03 гр н. з рахунку ОСОБА_2. № НОМ ЕР_1, відкритий в Дніпровськ ому відділенні № 7989/0394 у місті Ки єві Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадн ий банк України”, та перераху вати їх на користь позивача.

Не погодившись з рішенням с уду, відповідач звернувся до Київського апеляційного гос подарського суду з апеляційн ою скаргою, в якій просив скас увати рішення Господарськог о суду міста Києва від 11.03.2011р. у с праві №32/639 та прийняти нове, як им в задоволення позовних ви мог відмовити.

Свою апеляційну скаргу від повідач обґрунтовував тим, щ о судом першої інстанції неп равильно застосовано норми м атеріального права ст.ст. 509, 1066, 1068 Цивільного кодексу України , оскільки умовами укладеног о договору та чинним законод авством передбачений обов'яз ок банка вчиняти дії, в тому чи слі списувати кошти на вимог у клієнта (уповноваженої осо би). Кошти на рахунку є власніс тю клієнта і саме він, а після його смерті спадкоємці, мают ь право на розпорядження ним и, банк не має право на розпоря дження коштами, що надходять на рахунки його клієнтів.

Також, відповідач наголошу вав на тому, що між позивачем т а відповідачем немає догові рних відносин. Натомість, чин ним законодавством Україн и не надано повноважень банківським установам розп оряджатись рахунками клієнт ів в разі їх смерті.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 22.04.2011р. апеляційну скаргу від повідача було прийнято до пр овадження та призначено до р озгляду в судовому засіданні на 11.05.2011р.

Представник відповід ача в судовому засіданні 11.05.2011 р оку надав суду усні поясненн я по суті спору, в яких просив суд задовольнити апеляційну скаргу, з викладених в ній під став, скасувати рішення Госп одарського суду міста Києва у справі №32/639 від 11.03.2011р. та прийня ти нове рішення, яким відмови ти в задоволенні позовних ви мог.

В судове засідання апеляці йної інстанції представник п озивача не з' явився, про ден ь, час та місце розгляду справ и повідомлялися належним чин ом, про поважність не з' явле ння в судове засідання, суд не повідомили, будь-яких клопот ань з цього приводу до суду не надходило.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про д еякі питання практики застос ування Господарського проце суального кодексу України”).

Крім того, в інформаці йному листі Вищого господарс ького суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практи ки застосування норм Господа рського процесуального коде ксу України, порушені у допов ідних записках про роботу го сподарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазн ачено, що відповідно до пункт у 2 частини другої статті 54 Гос подарського процесуального кодексу України позовна зая ва повинна містити, зокрема, м ісцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Ци вільного кодексу України міс цезнаходженням юридичної ос оби є адреса органу або особи , які відповідно до установчи х документів юридичної особи чи закону виступають від її і мені.

У пункті 11 інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України від 15.03.2007р. № 01-8/12 3 “Про деякі питання практики застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у 2006 році” заз начено, що до повноважень гос подарських судів не віднесен о установлення фактичного мі сцезнаходження юридичних ос іб або місця проживання фізи чних осіб - учасників судовог о процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Т ому відповідні процесуальні документи надсилаються госп одарським судом згідно з пош товими реквізитами учасникі в судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно із згадан ою статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

Враховуючи вищевикладене та те, що явка представників с торін у судові засідання не б ула визнана судом обов' язко вою, апеляційний суд визнав з а можливе розпочати розгляд справи у відсутність предста вника позивача.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, дослідивши д окази, проаналізувавши на пі дставі встановлених фактичн их обставин справи правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм законодавст ва, колегія встановила насту пне.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу Укра їни апеляційний господарськ ий суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, кори стується правами наданими су ду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господар ського процесуального кодек су України у процесі перегля ду справи апеляційний Госпо дарський суд за наявними у сп раві і додатково поданими до казами повторно розглядає сп раву, також, апеляційний госп одарський суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґ рунтованість рішення господ арського суду у повному обся зі.

Так, 20.03.2007 постановою Управл іння виконавчої дирекції Фон ду соціального страхування в ід нещасних випадків на виро бництві та професійних захв орювань України у місті Києв і № 01/20п8 про призначення перера хованої щомісячної страхово ї виплати, ОСОБА_2. признач ено страхову виплату потерпі лому на виробництві, що компе нсує відповідну частину втра ченого заробітку в розмірі 133, 83 грн.

09.07.2001 ОСОБА_2. звернулася д о Позивача з заявою, в якій про сила належні їй страхові вип лати перераховувати на її по точний рахунок № НОМЕР_1, я кий відкрито у Відкритому ак ціонерному товаристві «Держ авний ощадний банк України». На виконання вказаної заяви Позивачем здійснювались стр ахові виплати на зазначений рахунок потерпілого.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. по мерла, що підтверджується св ідоцтвом про смерть від 14.03.2007, н алежно засвідчена копія яког о додана до матеріалів справ и.

Постановою Управління вик онавчої дирекції Фонду соціа льного страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві № 01/20-3 від 27.07.2007 ОСОБА_2. припинено випл ату щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної вт рати професійної працездатн ості, що компенсує відповідн у частину втраченого заробіт ку в розмірі 133,83 грн.

За твердженням Позивача, Ві дділенням Фонду на особистий рахунок ОСОБА_2. в Банку п ісля її смерті були зайво пер ераховані грошові кошти в су мі 613,03 грн., однак Відповідач не повернув Позивачу страхові виплати, які були перерахова ні Позивачем після смерті гр омадянки ОСОБА_2.

Як вбачається з виписки по р ахунку ОСОБА_2., що наданий Відповідачем станом на дату розгляду справи в суді першо ї інстанції грошові кошти зн яті в повному обсязі.

Місцевий господарський су д задовольнив позовні вимоги повністю, зазначивши про їх о бґрунтованість та підтвердж еність належними доказами. З а результатами розгляду спра ви суд першої інстанції дійш ов висновку про те, що слід зо бов' язати відповідача спис ати грошові кошти в сумі 613,03 гр н. з рахунку ОСОБА_2. № НОМ ЕР_1, відкритий в Дніпровськ ому відділенні № 7989/0394 у місті Ки єві Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадн ий банк України”, та перераху вати їх на користь позивача

Апеляційний господарський суд не погоджується з виснов ками місцевого господарсько го суду, вважає їх такими, що н е відповідають фактичним обс тавинам справи, з наступних п ідстав.

Відповідно до ст.509 Цивільн ого кодексу України зобов'яз анням є правовідношення, в як ому одна сторона (боржник) зоб ов'язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов'язку .

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного к одексу України зобов'язання виникають з підстав, встанов лених статтею 11 цього Кодексу .

Статтею 11 Цивільного кодекс у України передбачено, що цив ільні права та обов'язки вини кають із дій осіб, що передбач ені актами цивільного законо давства, а також із дій осіб, щ о не передбачені цими актами , але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. П ідставами виникнення цивіль них прав та обов'язків є, зокре ма, договори та інші правочин и; інші юридичні факти.

Відповідно до ст.1066 Цивільно го кодексу України за догово ром банківського рахунка бан к зобов'язується приймати і з араховувати на рахунок, відк ритий клієнтові (володільцев і рахунка), грошові кошти, що й ому надходять, виконувати ро зпорядження клієнта про пере рахування і видачу відповідн их сум з рахунка та проведенн я інших операцій за рахунком .

За змістом ч. 1-3 ст.1068 Цивільно го кодексу України банк зобо в'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені дл я рахунків даного виду закон ом, банківськими правилами т а звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено дог овором банківського рахунка . Банк зобов'язаний зарахуват и грошові кошти, що надійшли н а рахунок клієнта, в день надх одження до банку відповідног о розрахункового документа, якщо інший строк не встановл ений договором банківського рахунка або законом. Банк зоб ов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахув ати з його рахунка грошові ко шти в день надходження до бан ку відповідного розрахунков ого документа, якщо інший стр ок не передбачений договором банківського рахунка або за коном.

Відповідно до п.2.2. договору б анк зобов'язується прийняти від клієнта кошти в сумі, зазн аченій в п.2.1. та видати клієнту ощадну книжку або магнітну к артку; забезпечити зберіганн я і повернення суми коштів, як і знаходяться на рахунку та н арахованих відсотків, обумов лених п.3.2. цього договору на пе ршу вимогу клієнта готівкою або в безготівковій формі, зб ерігати таємницю операцій по рахунку клієнта.

Більш того, частиною 1 статт і 19 Конституції України перед бачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на заса дах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роби ти те, що не передбачено закон одавством.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є за необхідне зазначити, що р ішення суду як підстава спис ання коштів, що встановлена с т.1071 ЦК України є наслідком роз гляду вимоги щодо захисту пр ав стягувача, яка повинна бут и адресована особі, на яку пок ладено обов'язок списати кош ти.

В даному випадку це є спадко ємці застрахованого, за наяв ністю таких, або відповідна т ериторіальна громада (ст.1277 Ци вільного кодексу України).

Умовами укладеного догово ру та чинним законодавством передбачений обов'язок банка вчиняти дії, в тому числі спис увати кошти на вимогу клієнт а (уповноваженої особи). Кошти на рахунку є власністю клієн та і саме він, а після його сме рті спадкоємці, мають право н а розпорядження ними, банк не має право на розпорядження к оштами, що надходять на рахун ки його клієнтів.

Крім того, чинним законода вством України не надано повноважень банківським установам розпоряджатись р ахунками клієнтів в разі їх с мерті.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду вважа є за необхідне звернути уваг у на те, що оскільки, відкрите акціонерне товариство «Держ авний ощадний банк України» не має прав на кошти, що знаход яться на рахунку, відкритому застрахованою ОСОБА_2. і ч инним законодавством не покл адається на відповідача обов 'язок списання коштів з особо вого рахунку застрахованої о соби в разі її смерті, тому від сутні правові підстави для з адоволення вимог про зобов'я зання відповідача списати гр ошові кошти з рахунку.

Також, позивачем не надано д оказів на підтвердження того , що відповідач зобов'язаний с писати кошти з належного зас трахованій особі рахунку.

Відповідно до ст.1 ГПК Украї ни підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності (далі по текст у - підприємства та організац ії) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчіст ю господарських справ за зах истом своїх порушених або ос порюваних прав і охоронювани х законом інтересів, а також д ля вжиття передбачених цим К одексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушен ням.

Апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що у ві дповідача існував обов'язок вчиняти дії на вимогу позива ча.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуальн ого кодексу України, доказам и у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господ арський суд у визначеному за коном порядку встановлює ная вність чи відсутність обстав ин, на яких ґрунтуються вимог и і заперечення сторін, а тако ж інші обставини, які мають зн ачення для правильного виріш ення господарського спору.

Кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень. Обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Підсумовуючи вищевикладен е, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги в ідповідача знайшли своє підт вердження під час розгляду д аної справи.

Судом апеляційної інстанц ії було встановлено, що під ча с прийняття оскаржуваного рі шення місцевим господарськи м судом неповно з' ясовано о бставини, які мають значення для справи, а саме не виникнен ня у відповідача обов' язку списати кошти з належного за страхованій особі рахунку, щ о в свою чергу свідчить про не вірне застосування норм мате ріального, а також процесуал ьного права.

Відповідно до ст. 104 Господар ського процесуального кодек су України, підставами для ск асування або зміни рішення м ісцевого господарського суд у є:

1) неповне з'ясування обстав ин, що мають значення для спра ви;

2) недоведеність обставин, щ о мають значення для справи, я кі місцевий господарський су д визнав встановленими;

3) невідповідність висновкі в, викладених у рішенні місце вого господарського суду, об ставинам справи;

4)порушення або неправильне застосування норм матеріаль ного чи процесуального права .

За результатами розгляду с прави суд апеляційної інстан ції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповіда ча підлягає задоволенню, а Рі шення Господарського суду мі ста Києва від 11.03.2011р. у справі №32/ 639 підлягає скасуванню повніс тю з прийняттям нового рішен ня про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господ арського процесуального код ексу України, стороні, на кори сть якої відбулося рішення, г осподарський суд відшкодову є мито за рахунок другої стор они і в тому разі, коли друга с торона звільнена від сплати державного мита.

Таким чином, судові витрати за апеляційну скаргу поклад аються на позивача, а саме: у с умі 51,00 грн. - державне мито за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню ві дповідачу за рахунок позивач а.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 Госп одарського процесуального к одексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Від критого акціонерного товари ства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

2. Рішення Господарського су ду міста Києва від 11.03.2011р. у спра ві №32/639 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яки м в задоволенні позовних вим ог відмовити.

4. Стягнути з Управлін ня виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб ництві та професійних захво рювань України у місті Києві (03113, м. Київ, пров. Артилерійськи й, 7-9; код 25884905) на користь Відкрит ого акціонерного товариства “Державний ощадний банк Укр аїни” (01023, м. Київ, вул. Госпіталь на, 12-Г; код 00032129) 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському с уду міста Києва видати наказ .

7. Матеріали справи №32/639 повер нути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до касацій ної інстанції у встановленом у законом порядку.

Головуючий суддя Іваненко Ю.Г.

Судді Лосєв А.М.

Разі на Т.І.

17.05.11 (відправлено)