Рішення

від 02.10.2006 по справі 11/307-06-8332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/307-06-8332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2006 р.Справа  № 11/307-06-8332

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Одеський припортовий завод”.

До відповідача: Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради.

про стягнення  29541,72 грн.

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Середа В.П. (за довіреністю).

від відповідача: Слива Е.С. (за довіреністю).

Суть спору: 18.08.2006 р. за вх. № 10226 Відкрите акціонерне товариство „Одеський  припортовий завод” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 29541,72 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 02.09.2006 р. за вх. № 20662 надав додаткові документи у справі.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. № 20662 від 25.09.2006 р.), та вказує, що заборгованість виникла внаслідок відсутності грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

01.01.2004 р. між сторонами був укладений договір № 25-14 (далі –Договір), відповідно до умов якого „Виконавець” –ВАТ "Одеський припортовий завод" надає комунальні послуги у вигляді прийому та очищення господарсько-побутових стоків Відповідача.  

Згідно до п. 2.1. Договору Відповідач своєчасно повинен був оплачувати надані йому послуги.

Позивач вказує, що в період дії договору з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р. надав Відповідачу послуг на загальну суму 32981,29 грн., про що також свідчить акт звірки заборгованості від 01.11.2005 р.

Відповідач, за надані Позивачем послуги не розрахувався.

Позивач за вих. № 622 від 01.03.2006 р. направив на адресу Відповідача претензію, в якій окрім суми основної заборгованості, нарахував Відповідачу пеню, відповідно до умов договору у розмірі 711,51 грн., а також збитки від інфляції у розмірі 3848,92 грн.

У відповіді на претензію Відповідач заборгованість у розмірі 37541,72 грн. визнав у повному обсязі та зобов'язався оплатити її наступним шляхом: травень 2006 р. –              10000,00 грн., червень 2006 р. –10000,00 грн., липень 2006 р. –10000,00 грн., серпень 2006 р. –7541,72 грн.

Але Відповідач станом на (18.08.2006 р. –дата надходження позовної заяви до суду) заборгованість оплатив лише частково у розмірі 8000,00 грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів Відкритого акціонерного товариства „Одеський припортовий завод”, Позивач просить суд стягнути вказану заборгованість, яка утворилась в результаті неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.1. Договору Позивач надає комунальні послуги у вигляді прийому та очищення господарсько-побутових стоків Відповідача.  

Згідно до п. 2.1. Договору Відповідач своєчасно оплачує надані йому послуги.

У відповідності до п.4.1. Договору строк дії договору № 25-14 від 01.01.2004 р. - до 01.01.2005 р.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. ст. 631 Цивільного кодексу України).

Позивач в період дії договору з 01.01.2004 р. по 01.01.2005 р. надав Відповідачу послуги по на загальну суму 32 981,29 грн., про що свідчать акти звірки оплати, а також акт звірки заборгованості від 01.11.2005 р.

Відповідач, за надані Позивачем послуги,  повинен був здійснювати оплату до 10 числа місяця наступного за звітним (п.3.1. Договору).

У зв'язку з несвоєчасною оплатою Відповідачем наданих йому послуг, Позивач відповідно до 3.3. Договору нарахував Відповідачу пеню у розмір 711,51 грн., та надав її розрахунок, який на думку суду є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,

Позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував Відповідачу збитки від інфляції, які складають - 3848,92 грн.

          Відповідачем 30.06.2006 р. частково була погашена заборгованість у розмірі 8000,00 грн.

Враховуючи, що  на день подачі позовної заяви погашення наявної та визнаної заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за договором, не здійснено, суд доходить висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Одеський припортовий завод” є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 29541,72 грн., так як  в цьому розмірі вони підтверджені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Житлово-комунального господарства Чорноморської селищної ради (67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, буд. № 40, п/р 26003301918 в філії АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328964, код 31790926) на користь Відкритого акціонерного товариства „Одеський припортовий завод” (65000, м. Одеса, Головпоштамт, а/с 304, п/р 26003300000131 в Одеській філії АКБ „Форум”, МФО 388409, код 00206539) –29541,72 грн., 295,42 грн. –держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 06.10.2006 р. в порядку статті 85 ГПК України.