Постанова

від 10.08.2011 по справі б29/173-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "10" серпня 2011 р.                                                                                    

Справа № Б29/173-10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. –головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Коробенка Г.П.,

розглянувши касаційну скаргу

Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

на постанову

та ухвалу

від 07.06.2011 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від  18.04.2011 р. господарського суду Дніпропетровської області

у справі

№ Б29/173-10 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою

товариства  з обмеженою відповідальністю "Проектбудрем", м. Дніпропетровськ

до

товариства  з обмеженою відповідальністю "Метсервис", м. Дніпропетровськ

про

визнання банкрутом

в судовому засіданні взяв участь представник:

ТОВ "Проектбудрем"

Коврига О.І., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року порушено провадження у справі № Б29/173-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Метсервис" (далі –Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Проектбудрем" (далі –Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від  31.01.2011 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено  арбітражного керуючого Чикильдіну С.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року (суддя - Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства, ухвалено ліквідувати юридичну особу –Товариство, а провадження у справі припинено.

Не погодившись з цією ухвалою суду першої інстанції, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська (далі - Інспекція, ДПІ) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Дніпропетровської області від 18.04.2011 року та прийняти нове рішення, яким поновити ліквідаційну процедуру.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року (головуючий суддя –Вечірко І.О., судді: Виноградник О.М., Джихур О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року –без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 року, а справу направити на новий розгляд до сулу першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 41 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 25 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права  та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 106 цього ж кодексу апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок заявлення кредиторами вимог та набуття статусу кредитора  у справі, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, визначені положеннями ст.ст. 11, 14, 15 Закону про банкрутство, відповідно до яких у справі про банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою банкрутства, особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора –сторони у справі про банкрутство лише після прийняття ухвали підготовчого засідання, у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника у встановлений після публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство боржника тридцятиденний термін та визнання цих вимог судом із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

Так, як встановив суд апеляційної інстанції, 09.09.2010 року в газеті "Урядовий кур'єр" №166 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства, а 16.02.2010 року в газеті "Голос України" № 29 (5029) –оголошення про визнання Боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (т. 1 а.с. 58, 88). Тобто, двічі в офіційних друкованих органах здійснювалась публікація оголошення щодо провадження у справі про банкрутство Товариства, тоді, як вказав суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Інспекція ні у встановлений законодавством термін (ст. 14 Закону про банкрутство), ні взагалі з кредиторськими вимогами до Товариства у даній справі про банкрутство не зверталась.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, як вбачається з матеріалів справи, Інспекції було відомо про порушення справи про банкрутство Боржника ще 02.08.2010 року, про що свідчить подане клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т. 1 а.с. 38), тобто до публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства.

Проте скаржником, починаючи з 02.08.2010 року, не було вчинено жодних дій щодо звернення з вимогами до Боржника і лише в апеляційній скарзі (тобто через дев`ять місяців) Інспекція вказала про необхідність проведення податкової перевірки, не надавши докази на підтвердження її проведення. Крім цього, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України Інспекцією не були надані докази на підтвердження обставин, викладених в апеляційній та касаційній скаргах –щодо подання після прийняття постанови про визнання Товариства банкрутом декларації останнього про доходи фізичних осіб за підписом директора, а не ліквідатора Боржника.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства –щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція ні на момент прийняття оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали, ні взагалі у справі не набула статусу кредитора Боржника, у зв'язку з чим вона, відповідно, не була стороною у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі відповідно до положень ст.ст. 91, 106 ГПК України.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції, здійснивши апеляційне провадження та розгляд по суті апеляційної скарги Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року, припустився порушень, зокрема, вимог ст.ст. 91, 106 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року - припиненню.

Дійшовши викладеного висновку, касаційні вимоги про скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 106, 1115, 1117, 1119 –11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська задовольнити частково.

2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р.  у справі № Б29/173-10 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення (ухвалу): "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2011 року у справі № Б29/173-10."

Головуючий                                                                    Б.М. Поляков

         Судді                                                                                 В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                    Г.П. Коробенко

Постанову виготовлено та підписано 11.08.2011 року.