Рішення

від 26.07.2011 по справі 5015/2510/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/2510/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26.07.11                                                                                 Справа № 5015/2510/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Клаптюка В.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Галпродукт”, м. Львів про стягнення 389765 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Сведбанк”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Галпродукт”, м. Львів про стягнення 389765 грн. 20 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 12.05.2011 р. призначив розгляд справи на 30.05.2011р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 15.06.2011р., 29.06.2011р., 11.07.2011 р., 26.07.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між АКБ “ТАС-Комерцбанк” (правонаступником якого є позивач) та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 400000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становить 240000 грн. 00 коп. по кредиту, 101673 грн. 12 коп. по сплаті процентів, 600 грн. 00 коп. заборгованості по комісії, 47492 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача подав заяву про застосування наслідків пропуску позовної давності щодо стягнення пені.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 26.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11 жовтня 2007 р. між АКБ “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк” (позивач) та ТзОВ “Компанія “Галпродукт” (відповідач) було укладено кредитний договір №019-Г/К.

За цим договором банк (позивач) має право надати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору №019-Г/К від 11.10.2007 р. розмір кредиту становить 400000 грн. 00 коп.

Строк користування кредитом: з 11 жовтня 2007 р. по 10 жовтня 2008 р. включно (п. 1.3. договору).

Згідно п. 1.4. плата за користування кредитом у вигляді процентів становить 19% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу обумовлену суму грошових коштів, що підтверджується випискою по особовому рахунку від 11.10.2007  р.

23 липня 2008 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору №019-Г/К від 11.10.2007 р., якою плату за користування кредитом у вигляді процентів встановили в розмірі 20% річних.

Відповідно до п. 3.3. кредитного договору №019-Г/К від 11.10.2007 р. проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно до 10 числа (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредиту.

За проведення розрахунків позичальника та перевірку документів за кредитною операцією позичальник сплачує банку щомісячно комісію в розмірі 50 грн. 00 коп. без ПДВ (п. 7.5. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії по кредитному договору №019-Г/К від 11.10.2007 р. виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 240000 грн. 00 коп. по кредиту, 101673 грн. 12 коп. заборгованості по сплаті процентів, 600 грн. 00 коп. –по комісії.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору №019-Г/К від 11.10.2007 р., у випадку ненадходження на рахунок банку суми кредиту та процентів за користування ним в строк, визначений п.п. 1.3., 3.3., 3.4., 4.1., 8.1. та 8.2. цього договору, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано за період з 11.10.2008 р. по 10.04.2009р. 47492 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, сплати процентів та комісії.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Представник відповідача подав заяву про застосування річного строку позовної давності, встановленого для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не наведено поважності причин пропущення строку позовної давності щодо вимоги про стягнення неустойки.

Оскільки представником позивача не було наведено поважних причин пропущення позовної давності, відповідачем заявлено про застосування позовної давності, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків пропуску позовної давності щодо вимоги про стягнення пені. Враховуючи те, що позовна заява була подана позивачем 10.05.2011 р., позовна давність по вимозі про стягнення пені розпочинає свій перебіг з 10.05.2010 р. Як вбачається з розрахунку пені, долученого до позовної заяви, позивачем нараховано пеню по 10.04.2009 р. Таким чином, пеня за несвоєчасне повернення кредиту, сплати процентів та комісії в розмірі 47492 грн. 08 коп., задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 240000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 101673 грн. 12 коп. заборгованості по сплаті процентів, 600 грн. 00 коп. комісії. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Галпродукт”, м. Львів, вул. Лінкольна, 37/38 (ідентифікаційний код 23969100) на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м. Київ, вул. Петлюри, будинок 30 (ідентифікаційний код 19356840) 240000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 101673 грн. 12 коп. заборгованості по сплаті процентів, 600 грн. 00 коп. комісії, 3422 грн. 52 коп. державного мита, 207 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.