Постанова

від 02.08.2011 по справі 2а/0270/2899/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 серпня 2011 р.           Справа № 2а/0270/2899/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи

за позовом: прокурора Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі  управління Пенсійного фонду України  у Староміському районі м. Вінниці    

до:   колективного підприємства "Водрем"  

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Прокурор  Староміського району м. Вінниці в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України  у Староміському районі м. Вінниці звернувся до суду з адміністративним позовом до  колективного підприємства "Водрем" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що   за КП «Водрем» рахується  заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату пільгової пенсії, призначеної за Списком № 2 громадянину ОСОБА_1  в розмірі 19412,16 грн., яка на момент звернення до суду є непогашеною.

Прокурор та представник позивача у  судове засідання не з'явились, надавши через канцелярію суду заяву, якою позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача  у судове засідання не з'явився, надавши через канцелярію суду заяву, якою просив судовий розгляд здійснити у його відсутності, одночасно зазначивши, що позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи  відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив, що відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 вказаного пункту, пенсії призначаються за нормами зазначеного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, КП «Водрем» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього  Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 р. "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для  платників збору, визначених пунктами 1 та  2  статті  1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з ч. 1 п.п. 6.1 п. 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" № 21-1 від 19.12.2003р. відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за ставкою збору в розмірі 70%  відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році та 80 % у 2010 році.

Пунктом 6.8 цієї ж Інструкції підприємства та організації зобов'язані щомісячно до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно розрахунку ціни позову станом на 25.05.2011 року за період з  листопада 2010 по травень 2011 року  та розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2010 рік та 2011 рік  у відповідача виник обов’язок щодо відшкодування таких сум по гр. ОСОБА_1 в розмірі 19412,16 грн., який підприємством залишився без виконання.

Оцінюючи визнання позову представником відповідача  суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази,  дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва  у суді інтересів  держави  -  наявність  порушень  або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних  дій  (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються  у  відносинах між ними або з державою.

Відповідно до  ст. 60  Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.  

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до УПФ України у Староміському районі м. Вінниці в розмірі 19412,16 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного підприємства "Водрем" ( вул. Складська, 4, м. Вінниця, р/р 26001201991400 АТ "УкрСиббанк" у м. Харкові, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 01381027) заборгованість по пільгових пенсії гр. ОСОБА_1 за списком 2 в сумі 19412,16 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста дванадцять грн. 16 коп.) на рахунок управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці (р/р 256003237400103, МФО 302076 Обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", код 20098426).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя/підпис/          ОСОБА_2

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

02.08.2011