Постанова

від 17.06.2008 по справі 15/552-н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/552-Н

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Київ, в особі Хмельницької філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Хмельницький (далі –ВАТ “Укртелеком”)

на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.11.2007 та

постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 04.03.2008

зі справи  № 15/552-Н

за позовом ВАТ “Укртелеком”

до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький (далі –територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії територіального відділення АМК від 06.07.2007 № 36-р,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –відкрите акціонерне товариство “Подільська телефонна компанія “Мітел”, м. Хмельницький (далі –ВАТ “ПТК “Мітел”).

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.11.2007 (суддя Муха М.Є.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 (колегія суддів у складі: Веденяпін О.А. –головуючий, судді Іоннікова І.А. і Черпак Ю.К.), у позові відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи статті 24 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, статті 4 Закону України “Про природні монополії”, статті 37 Закону України “Про телекомунікації”, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р), Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку (затверджений рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 06.09.2006 № 351, далі - Порядок), статей 1 і 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виходили з необгрунтованості позовних вимог ВАТ “Укртелеком”.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ “Укртелеком” просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій і прийняти нове рішення, яким визнати недійсним розпорядження адміністративної колегії територіального відділення АМК від 06.07.2007 № 36-р (далі –розпорядження № 36-р). Скаргу мотивовано прийняттям цих рішення та постанови з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, в тому числі Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про телекомунікації”, Порядку, названої Методики, а також статті 1 ГПК України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін і третьої особи у судове засідання не з'явилися.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені  будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України ”Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Отже, розгляд даної справи здійснюється за правилами ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними  норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з розпорядженням № 36-р, яке має назву “Про внесення змін і доповнень до переліку суб'єктів природних монополій”:

визнано, що ВАТ “ПТК “Мітел” протягом 2006 року займало монопольне (домінуюче) становище на товарному ринку надання платних послуг місцевого телефонного зв'язку в територіальних межах власних діючих телекомунікаційних мереж в адміністративних межах міст Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Нетішин, Старокостянтинів;

вирішено внести зміни та доповнення до пункту 3 Переліку суб'єктів природних монополій Хмельницької області, затвердженого розпорядженням голови територіального відділення АМК від 28.05.2005 № 10-р, у частині територіальних меж ринку ВАТ “ПТК “Мітел” “та викласти в новій редакції”;

- в оспорюваному розпорядженні зазначено, що його прийнято за результатами розгляду подання другого відділу дослідження розслідувань від 26.06.2007 № 13/86-п щодо внесення змін і доповнень до переліку суб'єктів природних монополій Хмельницької області;

- із змісту оспорюваного розпорядження вбачається, що воно стосується саме ВАТ “ПТК “Мітел” і “є актом індивідуальної дії”; це розпорядження не стосувалося ВАТ “Укртелеком” (в особі його Хмельницької філії) і останньому територіальним відділенням не направлялося;

- наявною у матеріалах справи постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.10.2007 зі справи № 11/1045 за позовом ВАТ “Укртелеком” до ВАТ “ПТК “Мітел” про спонукання до укладення договору про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні в редакції ВАТ “Укртелеком” установлено, що положення наказу Міністерства економіки України від 30.08.2006 № 285, розпорядження територіального відділення АМК від 28.04.2005 № 10-р дають достатньо підстав вважати, що на час виникнення спірних відносин становище ВАТ “ПТК “Мітел” на ринку телекомунікаційних послуг “було специфічним монопольним (домінуючим), яке визначається як природна монополія”.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання про наявність підстав про визнання недійсним розпорядження № 36-р за позовом ВАТ “Укртелеком”.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом  інтересів.

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” зазначено, зокрема, що обов'язковою умовою визнання акта державного чи іншого органу є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі; якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З установленого попередніми судовими інстанціями в даній справі вбачається, що ВАТ “Укртелеком” –позивачем у даній справі не доведено наявності обставин, які свідчили б про порушення його прав та/або охоронюваних законом інтересів у зв'язку з виданням розпорядження              № 36-р.

Посилання скаржника на те, що на підставі цього розпорядження ВАТ “ПТК “Мітел” “вимагає через суд від Позивача застосування розрахункової такси по оплаті послуги доступу до його телекомунікаційної мережі при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку по 0, 015 грн./хв.”, не може вважатися підтвердженням наявності відповідного порушення.

Вищий господарський суд України також бере до уваги правильність посилання суду апеляційної інстанції в розгляді даної справи на приписи Порядку, за якими розрахункові такси за послуги завершення з'єднання на мережах операторів місцевого телефонного зв'язку, які вони отримують від операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку комунікацій, при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку визначаються на договірних засадах (а не згідно з актом державного органу, в даному разі територіального відділення АМК).

Відтак визначених законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.11.2007 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 зі справи № 15/552-Н залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Хмельницької філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” –без задоволення.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов