Постанова

від 15.07.2011 по справі 2а-9270/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 15 липня 2011 року                      № 2а-9270/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Шкребтій І.П. за участю представників сторін:

від позивача: Козак В.А. ,

від відповідача: Онищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

до     Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікна Старт»

про   стягнення податкового боргу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача до державного бюджету заборгованість в сумі 6 438,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи законодавство про оподаткування, яке було чинне на момент виникнення боргу, заборгував до бюджету 6 438,13  грн.

Відповідач в судовому засіданні проти наявності податкового боргу не заперечував, проте, доказів сплати даного боргу не надав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікна Старт»(далі - відповідач) зареєстроване Оболонською районною у м.Києві державною адміністрацією 10.12.2003р. та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Оболонському районі м.Києва, код ЄДРПОУ 32772215.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідача обліковується заборгованість:

з податку на прибуток в сумі 5474,97 грн., що виникла на підставі самостійно визначеного податкового зобов’язання згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2009р. на суму 5500,00 грн., згідно облікової картки у товариства на початок звітного періоду існувала переплата у розмірі 25.03 грн.;

з податку на додану вартість в сумі 761,06 грн., що виникла на підставі самостійно визначеного податкового зобов’язання згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009р. на суму 4400,00 грн., податкового повідомлення –рішення № 0003131502/0 від 19.02.2010р. на суму 495,17 грн., згідно облікової картки у товариства на початок звітного періоду існувала переплата у розмірі 4134,11 грн.;

з комунального податку в сумі 202,10 грн., яка виникла на підставі податкових розрахунків комунального податку, зокрема, за 2 квартал 2010року на суму 61,20 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 59,50 грн., за 4 квартал 2010року на суму 56,10 грн.; податкового повідомлення –рішення № 0016471503/0 від 05.11.2010р. на суму 38,25 грн.; податкового повідомлення –рішення № 0016481503/0 від 05.11.2010р. на суму 12,58 грн.; податкового повідомлення –рішення № 0016461503/0 від 05.11.2010р. на суму 9,97 грн.; податкового повідомлення –рішення № 0016451503 від 05.11.2010р. на суму 7,65 грн.; згідно облікової картки у товариства на початок звітного періоду існувала переплата у розмірі 43,15 грн.

Суми податкових зобов'язань із комунального податку задекларовані платником податку у податкових розрахунках комунального податку самостійно, а отже є узгодженими.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо зазначених декларацій, а також доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у апеляційному чи судовому порядку суду не надано.

Сума податкового зобов’язання, визначена зазначеними податковими деклараціями та  податковим повідомленням - рішеннями, відповідачем не сплачена.

За таких обставин позивачем, відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачеві виставлено податкову вимогу № 1/4488 від 03.12.2009р., яка вручена представнику відповідача 19.08.2010р., про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

У відповідності до п.п. «б»п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону, до відповідача було направлено другу податкову вимогу № 2/2415 від 20.09.2010р., яка надіслана рекомендованим листом та вручена відповідачу 06.10.2010р., про що свідчить підпис уповноваженої особи.

Проте, сума заборгованості на день розгляду спору залишається несплаченою.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 –VI, податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Дані податкові зобов'язання з податку на додану вартість були узгоджені самостійно, оскільки згідно з п.56.11 ст. 56 Кодексу, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.57.1. ст.57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Кодексу, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.5.41  ст.41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з пп. 20.1.18. п.20.1 ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, податкові вимоги були вручені боржнику, в порядку встановленому п. 6.4. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Зокрема суд відзначає, що відповідач в судовому засідання визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до ст. 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва  задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вікна Старт" (м.Київ, вул. Лайоша Гавро, 2б, кв. 14, ідент.код 32772215) на користь Державного бюджету України 5474 (п'ять  тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 97 коп. податку на прибуток, 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 6 коп. податку на додану вартість, 202 (двісті дві) грн. 10 коп. комунального податку.  

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів  за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян