Постанова

від 10.06.2008 по справі 6/302-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/302-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" червня 2008 р.                                                          Справа №  6/302-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Остапчук А.Ю. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився (Борисюк Г.Я. - представник за довіреністю №21 від 20.08.2007р. був присутній в засіданні суду 29.05.2008р.)

від відповідача: не з'явився (Кондратовець Ю.Г. - представник за довіреністю №500 від 29.05.2008р., Скидан І.Ф. - представник за довіреністю №501 від 29.05.2008р. та Поворознюк Б.М. - представник за довіреністю №262 від 20.03.2008р. були присутні в засіданні суду 29.05.2008р.)

розглянувши апеляційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", м.Хмільник Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "17" вересня 2007 р. у справі № 6/302-07 (суддя Н.Говор)

за позовом приватного підприємства "Віолент", м.Вінниця  

до Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", м.Хмільник Вінницької області

про стягнення 96740,36грн.

та зустрічним позовом Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", м.Хмільник Вінницької області

до приватного підприємства "Віолент", м.Вінниця

про зменшення ціни вартості товару та виконаних робіт в сумі 68667,00грн.,

відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.05.2008р. оголошувалась перерва до 29.05.2008р., а в засіданні суду 29.05.2008р. - до 10.06.2008р.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.09.2007р. у справі №6/302-07 позов приватного підприємства "Віолент" до Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" про стягнення 96740,36грн., з яких 68667,05грн. боргу, 13796,33грн. інфляційних нарахувань, 2403,32грн. - 3-х % річних та 11873,66грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, задоволено частково й стягнуто з відповідача на користь позивача 68667,05грн. боргу, 1185,21грн. 3-х % річних, 10463,60грн. інфляційних нарахувань та 5820,76грн. пені з покладенням на відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в тому числі 861,36грн. витрат з державного мита та 107,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову ПП "Віолент", а також в задоволенні зустрічного позову Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" про зменшення ціни вартості товару та виконаних робіт в сумі 68667,00грн. відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального права, відповідач за первісним позовом - Центральний військовий клінічний санаторій "Хмільник" - звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Центральний військовий клінічний санаторій "Хмільник" зазначив, що висновок господарського суду першої інстанції про те, що Центральний військовий клінічний санаторій "Хмільник" не довів того факту, що                ПП "Віолент" має нести відповідальність за неякісно виконані роботи та що між сторонами не визначено вимог до якості виконаних робіт та гарантійного строку експлуатації котлів, є неправильним, оскільки судом не було враховано, що після виконання підприємством "Віолент" робіт по встановленню водонагрійних котлів, куплених санаторієм у ПП "Віолент" відповідно до накладної №28 від 21.07.2005р., та їх автоматизації, дані котли належним чином не працюють, регулярно виходять з ладу та проводиться їх аварійна зупинка, що підтверджується відповідними актами від 07.01.2006р., 10.01.2005р.,  05.12.2006р., 15.01.2007р., 11.02.2007р., 13.02.2007р.

Як стверджує відповідач за первісним позовом, суд не взяв до уваги норму статті 858 Цивільного кодексу України, де зазначено: якщо робота виконана підрядником із недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни роботи.

Крім того, за твердженням Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", місцевий господарський суд неправильно застосував норму матеріального закону, не з'ясував, з якої причини відбувалась аварійна зупинка котлів - чи по причині їх неналежної якості, чи по причині неналежного їх монтажу та неправильного переведення з парового на водонагрійний режим.

ПП "Віолент" у письмовому відзиві №21/5 від 25.11.207р. на апеляційну скаргу (т.2 а.с.16-18) заперечив проти доводів Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", зазначивши, що твердження останнього не ґрунтуються на належних доказах, а представлені санаторієм акти від 05.12.2006р., 15.01.2007р. та 13.02.2007р., на які він посилається як на підставу підтвердження факту неякісного виконання                 ПП "Віолент" робіт по встановленню котлів, не мають доказової сили, оскільки складені в односторонньому порядку, а акти про незначні недоліки котлів від 07.01.2006р. та 10.01.2005р. позивачем за первісним позовом враховані при виконанні робіт                     в 2006 році. Просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" - без задоволення.

Представник Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, надавши пояснення по суті справи. Рішення суду першої інстанції вважає незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПП  "Віолент", а зустрічний позов задовольнити.

Представник  ПП  "Віолент" заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що доводи Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" не підтверджуються належними доказами. Просить оскаржене рішення господарського суду Вінницької області залишити без  змін, як таке, що відповідає обставинам справи та вимогам законодавства,  а апеляційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2007р. приватне підприємство "Віолент" звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" про стягнення 89124,04грн., з яких 68667,05грн. боргу за виконані ремонтно-налагоджувальні роботи, 11873,66грн. інфляційних нарахувань, 2060,00грн. – 3-х % річних та 11873,66грн. пені за несвоєчасне проведення розрахунків.

Обґрунтовуючи позов, підприємство зазначило, що на підставі договору №8 від 24.06.2005р. і додатку до нього від 03.01.2006р., а також договору від березня 2006 року виконало для санаторію в 2006 році ремонтно-налагоджувальні роботи, які здані по актах №1195-1196-1197 за січень, №1198-1199-1200 за лютий, №1204-05-06 за квітень, №1204-1205-1206 за серпень 2006 року, однак, всупереч пункту 2.3 договору №8, яким передбачено, що розрахунок за виконані і здані роботи санаторій повинен провести не пізніше семи банківських днів після підписання акту виконаних робіт, відповідач розрахунки проводив несвоєчасно і не в повному обсязі, в результаті чого у нього утворилася заборгованість перед ПП "Віолент" в сумі 68667,05грн., на яку нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії договору №8 від 24.06.2005р.; додатку від 03.01.2006р. до договору №8; договору від березня 2006 року; актів приймання виконаних підрядних робіт №01/1,№01/2, №1195-1196-1197 за січень 2006р, №1198-1199-1200 за лютий 2006 року, №1204-1205-1206 за квітень 2006 року, №1204-1205-1206 за серпень 2006 року, тощо (т.1 а.с.10-38).

Заявою №11 від 06.08.2007р. (т.1 а.с.39) позивач збільшив розмір позовних вимог на 2265,99грн., в тому числі 1922,67грн. інфляційних нарахувань за травень і червень 2007 року й 343,32грн. – 3-х % річних за цих два місяці.

В заяві від 17.09.2007р. (т.1 а.с.148) позивач за первісним позовом уточнив періоди нарахування пені, інфляційних та 3-х % річних, відповідно, з 01.10.2006р. по 01.08.2007р., з 01.05.2007р. по 30.07.2007р., з 01.01.2007р. по 30.07.2007р.  

16.08.2007р. Центральний військовий клінічний санаторій "Хмільник" звернулось із зустрічним позовом до приватного підприємства "Віолент" про зменшення ціни вартості двох придбаних котлів неналежної якості та ціни виконаної з недоліками роботи по їх встановленню і автоматизації в сумі 68667грн. (т.1 а.с.57-59).

Мотивуючи зустрічний позов, ЦВКС "Хмільник" зазначив, що 25.06.2005р. між ним та ПП "Віолент" було укладено договір №8/120, відповідно до якого ПП "Віолент" за наслідками виграного тендеру виконало встановлення водогрійних котлів Е-1,6/0,9, хімвоочистки ВПУ-2,5, димової труби, внутрішніх і зовнішніх газопроводів, об'язки котлів, автоматизацію, після чого було складено акти приймання виконаних підрядних робіт  №№01/1 та 01/2 за січень 2006 року, однак, після виконання робіт по встановленню водонагрійних котлів та їх автоматизації дані котли з вини ПП "Віолент", яке неналежним чином виконало роботи, не працюють, регулярно виходять із ладу та проводиться їх аварійна зупинка, що підтверджується актами від 07.01.2006р., 10.01.2006р., 05.12.2006р., 15.01.2007р., 11.02.2007р., 13.02.2007р.

Посилаючись на ст.857 Цивільного кодексу України, де вказано, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання їх замовникові, ст.678 ЦК України, згідно з якою покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни, а також ст.858 ЦК України, якою встановлено, що у разі, якщо робота виконана підрядником із недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни роботи, ЦВКС "Хмільник" ставить питання про зменшення ціни придбаних двох котлів неналежної якості та зменшення ціни виконаної з недоліками роботи по їх встановленню і автоматизації.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.08.2007р. (т.1 а.с.82) зустрічний позов ПП "Віолент" було прийнято до провадження з призначенням його розгляду спільно із первісним позовом.

На підтвердження доводів, викладених у зустрічному позові, ЦВКС "Хмільник" надав копії договору №8/120 від 25.06.2005р.; актів приймання виконаних підрядних робіт №№01/1,01/2 за січень 2006 року; локального кошторису №4-1-1 на пусконалагоджувальні роботи; акту на по вузлове приймання обладнання; актів від 07.01.2006р., 05.12.2006р., 15.01.2007р., 13.02.2007р.; дефектного акту від 10.01.2005р., тощо (т.1 а.с.60- 74,81).

ПП "Віолент" у запереченнях №11 від 29.08.2007р. на зустрічну позовну заяву (т.1 а.с.83-84) та доповненні до заперечень від 17.09.2007р. (т.1 а.с.139-141) проти зустрічного позову заперечило, зазначивши, що зустрічний позов не пов'язаний з первісним,  а також, вказуючи, що при укладанні договору №8, на підставі якого виконувались роботи, розбіжностей по вартості робіт і цінах не виникало, у зв'язку з чим, після підписання договору та виконання підприємством "Віолент" для санаторію робіт вимога останнього про зменшення вартості робіт на суму 68667,05грн. не підлягає задоволенню.

Стверджує, що договір №8 не встановлює зобов'язань ПП "Віолент" про передачу котлів санаторію, а зобов'язує санаторій передати безкоштовно підприємству "Віолент" для виконання останнім робіт основні та допоміжні матеріальні цінності, в тому числі водонагрійні котли. Представлені санаторієм акти від 05.12.2006р., 17.01.2007р. та 13.02.2007р. підприємство "Віолент" просило до уваги не брати, оскільки вони складені в односторонньому порядку та не мають доказової сили.  

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області позов приватного підприємства "Віолент" до Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" Міністерства оборони України задоволено частково й стягнуто з санаторію на користь ПП "Віолент" 68667,05грн. боргу, 1185,21грн. – 3-х % річних, 10463,60грн. інфляційних нарахувань, 5820,76грн. пені, 861,36грн. витрат з держмита та 107,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду погоджується не в повному обсязі й вважає, що оскаржене рішення господарського суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з відповідача за первісним позовом суми боргу, інфляційних нарахувань, 3-х % річних, пені та судових витрат.

При цьому, колегією суддів враховується наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2005р. між приватним підприємством "Віолент" та ЦВКС "Хмільник" було укладено договір №8 (т.1 а.с.10-11), відповідно до якого ПП "Віолент" (за договором "підрядник") зобов'язалось виконати у відповідності до із затвердженою проектною кошторисною документацією, переданою замовником,  роботи, а саме: встановлення водонагрійних котлів  Е-1,6/0,9, хімвоочистки ВПУ-2,5, димової труби, внутрішніх і зовнішніх газопроводів та трубопроводів обв'язки котлів, автоматизація, а ЦВКС "Хмільник" (за договором "замовник"), в свою чергу, – прийняти роботи, безкоштовно передати підряднику основні та допоміжні матеріали згідно проектно-кошторисної документації, необхідні для виконання робіт.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість всіх доручених робіт складає згідно доданих кошторисів 294809грн.

Сторони договору погодили, що замовник перераховує аванс в сумі до 50% від вартості робіт підряднику, після чого підрядник приступає до виконання робіт                        (п.2.2 договору №8 від 24.06.2005р.).

Остаточний розрахунок проводиться не пізніше 7 банківських днів після підписання акту виконаних робіт (п.2.3 договору).

Термін дії договору визначається з дня його підписання і діє до закінчення робіт (п.6.2 договору).

03.01.2006р. ПП "Віолент" та ЦВКС "Хмільник" уклали додаток до договору №8 від 24.06.2006р. (т.1 а.с.12), в п.п 2.1, 2.2 погодили, що вартість всіх робіт згідно тендеру складає 260000,00грн., а згідно проектно-кошторисної документації – 279647,00грн.

В пункті 3.1 додатку до договору вказано, що у зв'язку з відсутністю коштів на поточний ремонт за 2005 рік виконано робіт на суму 92900грн., а залишок невиконаних робіт на суму 186747грн. буде виконаний за період з січня по червень 2006 року.

Перерахування коштів, як встановлено сторонами в п.3.3 додатку до договору №8, здійснюватиметься на основі актів приймання виконаних робіт.

В березні 2006 року сторони уклали також договір (т.1 а.с.13-14), згідно якого  ПП "Віолент" зобов'язалось виконати для ЦВКС "Хмільник" у відповідності до переданої останнім та затвердженої проектно-кошторисної документації режимно-налагоджувальні роботи газифікованої котельні по вул.1 Травня у м.Хмільнику, інвентаризацію шкідливих викидів.

Остаточний розрахунок, згідно п.2.3 договору від березня 2006 року, проводиться не пізніше 60 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Термін строку виконаних робіт закінчується 20.04.2006р.

Пунктами 4.2 договору №8 від 24.06.2005р. та договору від березня 2006 року передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за виконані роботи замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день затримки платежу.

Стаття 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом                    (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої  суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом                                 (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Як вказувалося вище, приватним підприємством "Віолент" у позовній заяві зазначено, що на підставі договору №8 від 24.06.2005р. і додатку до нього, а також договору від березня 2006 року Центральному військовому клінічному санаторію "Хмільник" у 2006 році було виконано ремонтно-налагоджувальні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних робіт №1195-1196-1197 (за січень 2006р.), №1198-1199-1200 (за лютий 2006р.), №1204-05-06 (за квітень 2006р.),                 №1204-1205-1206 (за серпень 2006р.), однак, санаторій розрахунки проводив несвоєчасно, з порушенням своїх зобов'язань і не в повній мірі, у зв'язку з чим станом на 01.06.2007р. залишок заборгованості санаторію перед підприємством "Віолент" за виконані роботи складає 68667,05грн.

Із наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт, на які посилається ПП "Віолент" в обґрунтування свого позову, вбачається, що загальна вартість виконаних робіт становить 162516,89грн., а не 390831грн.65коп., як встановив місцевий господарський суд.

Так, вартість підрядних робіт, виконаних приватним підприємством "Віолент" згідно договору №8 від 24.06.2005р. та додатку до нього від 03.01.2006р. становить 146498,00грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт №01/1 за січень 2006р. на суму 8370,00грн., №01/2 за січень 2006р. на суму 11453,00грн., №1195-1196-1197 за січень 2006р. на суму 30938,00грн.,  №1198-1199-1200 за лютий 2006р. на суму 95737,00грн. (т.1 а.с.15-33).

Вартість підрядних робіт, виконаних на підставі договору від березня 2006 року становить 16018,89грн., про що свідчать акти №1204-1205-1206 за квітень 2006р. на суму 5100,00грн. та №1204-1205-1206 за серпень 2006р. на суму 10918,89грн.                        (т.1 а.с.34-37).

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ЦВКС "Хмільник" оплатив виконані роботи на суму 322164,00грн., в т.ч. у 2005 році на суму 176064грн. та у 2006 році на суму 146100грн., однак, докази на підтвердження цього факту місцевим господарським судом  не досліджувались.  

Наявними у матеріалах справи копіями виписок з особового рахунку санаторію "Хмільник", а також платіжних доручень №533 від 01.03.2006р. на суму 20000,00грн., №627 від 10.03.2006р. на суму 20000,00грн., №1040 від 13.04.2006р. на суму 10000,00грн., №1555 від 08.06.2006р. на суму 5100,00грн., №1607 від 13.06.2006р. на суму 6000,00грн., №1703 від 19.06.2006р. на суму 6000,00грн. №2331 від 04.08.2006р. на суму 5000,00грн., №2502 від 17.08.2006р. на суму 20000,00грн., №3076 від 04.10.2006р. на суму 10000,00грн., №3381 від 27.10.2006р. на суму 15000,00грн., №3130 від 12.10.2006р. на суму 7000,00грн., №3662 від 17.11.2006р. на суму 10000,00грн.                      (т.2 а.с.59-65,67-78), які залучені до матеріалів справи апеляційним господарським судом та в яких містяться посилання на зазначені вище акти приймання виконаних робіт, стверджується, що військовий санаторій "Хмільник" станом на 17.11.2006р. сплатив підприємству "Віолент" 134100,00грн.

Таким чином, заборгованість ЦВКС "Хмільник" перед ПП "Віолент" за виконані згідно актів №01/1, №01/2, №1195-1196-1197, №1198-1199-1200, №1204-1205-1206 підрядні роботи становить 28416,89грн. (162516,89грн.-134100,00грн.), а не 68667,05грн., як помилково встановив господарський суд Вінницької області.  

Факт несвоєчасного проведення санаторієм розрахунків за виконані                          ПП "Віолент" підрядні роботи підтверджується відповідями ЦВКС "Хмільник" №1029 від 08.09.2006р., №1293 від 29.12.2006р. на претензії підприємства (т.2 а.с.53,55).  

Докази на підтвердження того, що на день звернення ПП "Віолент" з позовом до суду Центральний військовий клінічний санаторій "Хмільник" сплатив підприємству борг в сумі 28416,89грн., в матеріалах справи відсутні, а тому, вказану суму слід стягнути з санаторію на користь ПП "Віолент".

Крім суми основного боргу ПП "Віолент" просило стягнути 13796,33грн. інфляційних нарахувань за період з 01.05.2006р. по 30.07.2007р., 2403,32грн. 3-х % річних за період з 01.01.2007р. по 30.07.2007р., 11873,66грн. пені за період з 01.10.2006р. по 01.08.2007р.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на підставі ст.ст.611,625 Цивільного кодексу України , в т.ч. 1185грн.21коп. річних за період з 01.01.2007р. по 30.07.2007р., 10463грн.60коп. інфляційних нарахувань за період з 01.05.2006р. по 30.07.2007р., 5820грн.76коп. пені за період з 01.10.2006р. по 01.04.2007р. з урахуванням вимог               ст.232 Господарського кодексу України.

Проте, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду погоджується не в повному обсязі та вважає, що з санаторію на користь ПП "Віолент" підлягає стягненню 6129,04грн. інфляційних нарахувань, 492,82грн. 3-х % річних та 487,32грн. пені.

Так, позивач нараховував інфляційні, виходячи з суми боргу 141848,16грн. станом на травень 2006р. При цьому, позивач не розмежував заборгованість по  договору №8 від 24.06.2005р. та договору від березня 2006 року й включив в дану суму заборгованість санаторію по актах №1204-1205-1206, які складені на виконання договору від березня 2006 року.

Однак, беручи до уваги, що санаторієм, починаючи з 01.03.2006р. згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень №533 від 01.03.2006р., №627 від 10.03.2006р., №1040 від 13.04.2006р., №1555 від 08.06.2006р., №1607 від 13.06.2006р., №1703 від 19.06.2006р., №2331 від 04.08.2006р., №2502 від 17.08.2006р., №3381 від 27.10.2006р., №3130 від 12.10.2006р., №3662 від 17.11.2006р.  (т.2 а.с.67-74,76-78), здійснювались часткові платежі по актах №01/1, №01/2, №1195-1196-1197, №1198-1199-1200, складених на виконання договору №8, та згідно платіжного доручення  №3076 від 04.10.2006р.(т.2 а.с.75) платіж по актах №1204-1205-1206, складених на виконання договору від березня 2006 року, розрахунок інфляційних нарахувань за період з травня 2006 року по липень 2007 року слід здійснювати, виходячи з суми боргу 96498грн. (по договору №8 від 24.06.2005р.) та з суми боргу 5100грн. (по договору від березня 2006 року) з врахуванням змін сум заборгованості у відповідний місяць цього періоду.

Оскільки останній платіж по сплаті заборгованості по договорах №8 від 24.06.2005р. та від березня 2006 року санаторієм було здійснено 17.11.2006р. і саме з цього часу борг в сумі 28416,89грн. не змінювався, розмір 3-х % річних з 01.01.2007р. по 30.07.2007р. становить 492,82грн.

Стосовно вимоги ПП "Віолент" про стягнення з ЦВКС "Хмільник" пені в сумі 11873,66грн. за період з 01.10.2006р. по 01.08.2007р., слід вказати наступне.

Як зазначалося вище, пунктами договору №8 від 24.06.2005р. та договору від березня 2006 року сторони передбачили відповідальність санаторію за несвоєчасне проведення розрахунків за виконані ПП "Віолент" роботи у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

З врахуванням того, що пунктом 2.3 договору №8 від 24.06.2005р. встановлено строк оплати виконаних підрядником (ПП "Віолент") робіт не пізніше 7-ми банківських днів після підписання акту виконаних робіт, а також того, що представники сторін в судовому засіданні пояснили, що акти приймання виконаних робіт підписувались обома сторонами в кінці відповідного місяця, в якому вони були складені, - строк оплати по актах №01/1, №01/2, №1195-1196-1197 за січень 2006р. та №1198-1199-1200 за лютий 2006р., складених на виконання договору №8 від 24.06.2005р., настав, відповідно, 09.02.2006р. та 10.03.2006р., а прострочення платежу настало, відповідно, з 10.02.2006р. та 11.03.2006р.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

Таким чином, період, з якого мала бути нарахована пеня, по договору №8 від 24.06.2005р. становить з 10.02.2006р. по 10.08.2006р. (акти №01/1, №01/2, №1195-1196-1197 за січень 2006р.) та з 11.03.2006р. по 11.09.2006р. (акт №1198-1199-1200 за лютий 2006р.).

Позивач же за первісним позовом нарахував пеню за період з 01.10.2006р. по 01.08.2007р.

Отже, пеня по договору №8 від 24.06.2005р. нарахована за межами шестимісячного строку, передбаченого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Що стосується пені за несвоєчасне виконання санаторієм зобов'язань по договору від березня 2006 року, то з врахуванням пункту 2.3 договору, де сторони встановили, що остаточний розрахунок проводиться не пізніше 60-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт, строк оплати по актах №1204-1205-1206 за квітень та серпень 2006 року настав, відповідно, з 26.07.2006р. та 23.11.2006р., а прострочення платежу настало, відповідно, з 27.07.2006р. по 27.01.2007р. та з 24.11.2006р. по 24.05.2007р.

Позивач, як вказувалося вище, нараховував пеню з 01.10.2006р. по 01.08.2007р.

Таким чином, беручи до уваги положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, пеня за прострочення платежів по договору від березня 2006 року підлягає стягненню за період з 01.10.2006р. по 24.05.2007р. й розмір пені з врахуванням того, що прострочення платежу по акту №1204-1205-1206 за квітень 2006р. на суму 5100,00грн. настав 27.07.2006р., а санаторій перерахував підприємству "Віолент" кошти згідно платіжного доручення №3076 лише 04.10.2006р., то за 3 дні прострочення платежу (з 01.10.2006р. по 04.10.206р.) розмір пені, виходячи з суми 5100,00грн. (вартість виконаних по акту за квітень робіт) складає 7,13грн., а по акту №1204-1205-1206 за серпень 2006 року – за 182 дні прострочення, виходячи з суми 6018,89грн. (5100,00грн. (вартість робіт по акту за квітень 2006р.) – 10000,00грн. (оплата коштів по пл.дорученю №3076 від 04.10.2006р.) - 10918,89грн. (вартість робіт по акту за серпень 2006 року) = 6018,89грн.), - 480,19грн.

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з військового санаторію "Хмільник" на користь ПП "Віолент" становить 487,32грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області в частині стягнення з ЦВКС "Хмільник" на користь ПП "Віолент" основного боргу, інфляційних нарахувань, 3-х % річних, пені, а також, відповідно, судових витрат, які стягнуто пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягає зміні.

З Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" на користь приватного підприємства "Віолент" слід стягнути 28416,89грн. боргу, 6129,04грн. інфляційних нарахувань, 492,82грн. – 3-х % річних, 487,32грн. пені, а також 355,26грн. витрат з державного мита й 43,33грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні зустрічного позову ЦВКС "Хмільник" до ПП "Віолент" про зменшення ціни вартості двох котлів та зменшення вартості виконаних по їх встановлення та автоматизації робіт в сумі 68667грн.

ЦВКС "Хмільник" стверджує, що суд першої інстанції не з'ясував, з якої причини відбувалася аварійна зупинка котлів: у зв'язку з їх неналежною якістю, чи у зв'язку з неналежним їх монтажем ПП "Віолент", хоча, в силу ст.33 ГПК України, довести це мав позивач за зустрічним позовом.

Однак, доказів на підтвердження того, що котли водогрійні Е 1,6-0,9, придбані ЦВКС "Хмільник" у ПП "Віолент" по накладній №28 від 21.07.2005р. (т.1 а.с.143), на момент їх придбання не відповідали вимогам якості, в матеріалах даної справи відсутні.

Договір купівлі-продажу котлів, в якому були б визначені умови щодо якості товару (котлів) та гарантійного строку якості товару, сторонами не укладався.

У договорах №8 від 24.06.2005р. і додатку до нього від 03.01.2006р. та №8/120 від 25.06.2005р., на який посилається ЦВКС "Хмільник", не визначено вимог до якості виконаних робіт та гарантійного строку експлуатації котлів.

Відповідно до ст.858 Цивільного кодексу України  робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

В акті від 07.01.2006р. (т.1 а.с.70), складеному за участю представників                   ПП "Віолент" та ЦВКС "Хмільник", на який посилається позивач за зустрічним позовом, засвідчено виявлені недоліки в експлуатації котла Е 1,6-0,9 №2 та запропоновано скласти дефектний акт, згідно якого провести ремонт котлів Е 1,6-0,9 №1 та №2 з подальшим технічним оглядом і випробуванням.

В дефектному акті від 10.01.2006р. (т.1 а.с.71), також складеному за участю представників сторін у справі, зазначено, що виявлені недоліки в роботі котла, спричинені неправильним його переведенням з парового у водонагрійний режим, непроведенням до монтажу котла механічної чистки від накипу, усунені.

На момент прийняття робіт по актах №01/1, №01/2, №1195-1196-1197 за січень 2006 року, №1198-1199-1200 за лютий 2006 року, №1204-1205-1206 за квітень та серпень 2006 року будь-яких письмових зауважень з приводу виконаних підприємством "Віолент" підрядних робіт ЦВКС "Хмільник" не висловлювало.

Актом "Про прийняття відремонтованої котельні та готовність її до експлуатації і пред'явлення державній приймальній комісії" робочої комісії, призначеної 23.10.2006р. Центральним військовим клінічним санаторієм "Хмільник" (т.1 а.с.85-86) й до складу якої увійшли представники санаторію, ПП "Віолент", ГІП "Агропромметал", відділу Держнаглядохоронпраці по Західному оперативному  командуванню, було встановлено, що котли знаходяться в справному технічному стані, робочі параметри згідно технічної характеристики та відповідають режимним нормам, котли можуть бути допущені до експлуатації.

Таким чином, на момент передання робіт замовникові згідно актів виконана робота відповідала вимогам, що звичайно ставляться.

Акти від 05.12.2006р., 15.01.2007р., 11.02.2007р., 13.02.2007р. (т.1 а.с.72-74,81) складені представниками ЦВКС "Хмільник" в односторонньому порядку, а тому, як правильно відмітив господарський суд першої інстанції, не можуть бути належними доказами.

За таких обставин ЦВКС "Хмільник", всупереч правилам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка покладає на сторони обов'язок доказування і подання доказів в обґрунтування своїх вимог і заперечень, не довів, що ПП "Віолент" має нести відповідальність за неякісно виконані роботи.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області в частині стягнення з ЦВКС "Хмільник" на користь ПП "Віолент" основного боргу, інфляційних нарахувань, 3-х % річних, пені та судових витрат слід змінити, а в частині відмови в задоволенні зустрічному позові - залишити без змін.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.2007р. у справі №6/302-07 змінити в частині стягнення з Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник"  основного боргу, інфляційних нарахувань, 3-х % річних, пені та судових витрат.

Викласти абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.2007р. у справі №6/302-07 в наступній редакції:

"Стягнути з Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" Міністерства оборони України (м.Хмільник Вінницької області, вул.1 Травня,39, код ЄДРПОУ 08482599) на користь приватного підприємства "Віолент" (м.Вінниця, пр.Юності,22, кв.101, код ЄДРПОУ 30247565) 28416грн.89коп. боргу, 492грн.82коп. 3-х % річних, 6129грн.04коп. інфляційних нарахувань, 487грн.32коп. пені, 355грн.26коп. витрат з держмита, 43грн.33коп.  витрат на  інформаційно –технічне  забезпечення  судового процесу.".

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 17.09.2007р. у справі №6/302-07 залишити без змін.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №6/302-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам

4 -  в наряд