Постанова

від 24.06.2008 по справі 31/7-08-1070

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/7-08-1070

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" червня 2008 р. Справа № 31/7-08-1070

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого :                Михайлова М.В.

Суддів:                             Тофана В.М.,

                                         Журавльова О.О.

При секретарі:                Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

від позивача:  Команов В.В., за довіреністю;

від відповідача:  Слюсар М.М., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року

у справі № 31/7-08-1070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, вул. Левченко - 1

до Державного підприємства "Одеська залізниця", м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19

про стягнення 1914 грн. 20 коп.,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 1914,20 грн.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року по справі №31/7-08-1070 (суддя Лєсогоров В.М) позов задоволено.

Рішення господарського суду  мотивоване  тим, що з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту видачі вантажу відповідальність за збереження вантажу несе залізниця, оскільки на станцію призначення вантаж прибув з ознаками втрати у дорозі, то з Одеської залізниці на користь позивача підлягають стягненню збитки завдані нестачею вантажу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням господарського суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення  господарського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року по справі №31/7-08-1070 частково та прийняти нове рішення, яким в частині стягнення з Одеської залізниці суми 564,18 грн. відмовити позивачу, на підставі ст. 114 Статуту залізниць.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до залізничної накладної № 50021622 від 31.10.2007 року позивач відправив на адресу Одеського порту вантаж сталі в упаковці в кількості 46 150 кг. нетто (70750 кг. брутто). Вантаж завантажений засобами відправника, розміщений та закріплений відповідно до технічних умов правильно. Залізниця призначення - Одеська залізниця. Є переуступний напис порту на користь позивача.   

Відповідно до комерційного акту серії БК № 039211/153/4420 від 05.11.2007 року Одеської залізниці щодо вказаної залізничної накладної, вантаж перевозився на відкритому рухомому складі, вагон технічно справний, вантаж завантажений засобами відправника. За документами значиться сталь в упаковці в кількості 46 150 кг. нетто (70750 кг. брутто). В дійсності виявлено вантаж сталь в упаковці в кількості 45 450 кг. нетто (70050 кг. брутто).  Нестача вантажу 700 кг. В акті зазначено, що 1 пачка укручена нестандартною ув`язкою з проволоки діаметром 6 мм. Ця пачка маркована білою фарбою.

З копії акту загальної форми № 5340 від 02.11.2007 року убачається, що виявлена розірвана пачка. Розірвані всі окантовані стрічки , збитий демонтажний кожух, є вільний доступ до вантажу. На пачку накладений демонтажний кожух, пачка ув`язана в одну нитку 6 мм. Пачка промаркована білою фарбою.

Таким чином суд першої інстанції правильно встановив, що з вказаних актів вбачається, що під час залізничного перевезення невідомі особи мали доступ до вантажу, внаслідок якого розірвали всі окантовуючи стрічки, збили демонтажний кожух пачки зі сталлю і утворили недостачу вантажу в кількості 700 кг. В подальшому працівники залізниці на цю пачку наклали демонтажний кожух, ув`язали в одну нитку 6 мм., промаркували пачку білою фарбою.

З матеріалів справи вбачається, що ціна сталі складає 570 доларів США за 1 тону (2 878 грн. 50 коп. по курсу 5,05 НБУ).

В даному випадку суд першої інстанції правильно встановив, що до залізничного перевезення залізниця відправлення прийняла без зауважень вантаж сталі в упаковці в кількості 46 150 кг. нетто (70750 кг. брутто).

Вантаж був завантажений у вагон відкритого рухомого складу технічно справний засобами вантажовідправника.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту видачі вантажу відповідальність за збереження вантажу несе залізниця.

На станцію призначення вантаж прибув з ознаками втрати у дорозі.

Нестача вантажу без урахуванням норм нестачі склала 700 кг.

Збитки розраховуються з урахуванням ціни сталі 2 878 грн. 50 коп. за 1 тону і складають 2 014 грн. 95 коп. Позивач вимагав стягнення 1 914 грн. 20 коп., що є його правом.

З огляду на вищевикладене апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано покладено відповідальність за недостачу вантажу на залізницю, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, якими перевізник (Одеська залізниця) довів би відсутність своєї вини в частковій недостачі вантажу.

Відповідно до ст. 308, 310, 314 ГК України - Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Відповідальність  перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Перевізник несе  відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у  разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі  вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості недостачі маси вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі – продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

При цьому, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (ч.2 ст.114 Статуту залізниць України.).

В силу вимог п.27 Правил  видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5083, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Висновок суду першої інстанції про те, що сталь сортова не відноситься до таких вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, не відповідає матеріалам справи та є неправильним виходячи з наступного.

Так, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. по справі №11-26/71-07-1426 за позовом Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"- металургійний завод" до Одеської залізниці встановлено і підтверджено поясненнями експерта Одеського НДІСЕ з дослідження металів те, що сталь сортова не має природних властивостей до зменшення маси при перевезенні.

Разом з тим, в зазначеній постанові вказано, що із змісту ч.2 п.27 Правил видачі вантажів випливає, що норма недостачі, яка вказана у відсотках від маси вантажу, складається із суми двох показників: 1) норми природної втрати, 2) граничного розходження визначення маси нетто.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд встановив, що незважаючи на те, що сталь сортова не має природних властивостей до зменшення маси при перевезенні, недостача маси сталі сортової в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, оскільки, як зазначалося вище, норма недостачі складається із суми двох показників, а не тільки з норми природної втрати.

Зазначений висновок апеляційного господарського суду підтвердив Вищий господарський суд України у своїй постанові від 27.03.2008р. по справі №11-26/71-07-1426.

Відповідно до ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими,  не доводяться  при  розгляді  справи.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правильно визначив масу недостачі вантажу, але не врахував норми втрати, яка складається із природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги розрахунок наданий представником відповідача в судовому засіданні 17.06.2008 року, оскільки він має арифметичні помилки.

Таким чином кількість і вартість відправленого вантажу позивачем належним чином підтверджено Специфікацією №112SF від 13.06.2007р. (а.с. 16, а.с.-24), що є додатком до контракту № 12EXP/025-07 від 21.11.2006 року, згідно з якою вартість 1 тони сталі сортової становить 570,00 доларів США (без ПДВ, Курс НБУ за 1 долар США –5,05 грн. ). Таким чином вартість 1 кг сталі сортової становить 0,570 доларів США (без ПДВ).   Недостача вантажу згідно з комерційним актом становить 700 кг, а із врахуванням норми недостачі 0,5% маси вантажу (230,75 кг), недостача вантажу становить 469,25 кг.

Таким чином розмір вартості недостачі вантажу, який підлягає до стягнення з відповідача становить 1350,74 грн. (469,25 кг х 0,570 х 5,05 = 1350,74 грн.)

В своїй апеляційній скарзі Державне підприємство "Одеська залізниця" просить відмовити в позові в частині стягнення з Одеської залізниці суми 564 грн. 18 коп., але згідно розрахунків апеляційного господарського суду Відкритому акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" слід відмовити в позові в частині стягнення з Одеської залізниці суми 563, 46 грн.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства "Одеська залізниця" підлягає частковому  задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 15 квітня  2008 року - зміні.  

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки вантаж є експортним до нього застосовується 0 ставка по ПДВ.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про податок на додану вартість" -  6.1. Об'єкти оподаткування,  визначені статтею 3 цього Закону, за  винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. 6.1.1. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). 6.2. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

ЗУ "Про податок на додану вартість" не передбачає застосування ПДВ до зниклої частини експортного вантажу під час перевезення.

Таким чином  суд першої інстанції правильно не застосовував ПДВ на зниклу частину вантажу.

В силу вимог ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З  урахуванням  наведеного, дослідивши  доводи апеляційної  скарги, перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  відповідність  висновків,  викладених  у рішенні  господарського  суду  обставинам  справи,  колегія  суддів  дійшла  до  висновку,  що  апеляційна  скарга підлягає  частковому задоволенню,  рішення  господарського  суду  зміні, позов -  частковому задоволенню.  

                      Керуючись ст. ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд -

                                               ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця", м.Одеса,  на рішення господарського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року у справі № 31/7-08-1070  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 15 квітня 2008 року у справі № 31/7-08-1070 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

"Позов Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити частково.

Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19,

р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-Банк" в м. Одесі, МФО 328801,

ОКПО 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко –1, р/р 26002301510044 в філії "Іллічівське Головне віділення ПІБ м. Маріуполя", МФО 334442, ОКПО 00191129) 1350 (тисяча триста п'ятдесят) грн. 74 коп. боргу, 72 (сімдесят дві) грн. 42 коп. держмита та 83 (вісімдесят три) грн. 78коп. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити".

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко –1, р/р 26002301510044 в філії "Іллічівське Головне віділення ПІБ м. Маріуполя", МФО 334442, ОКПО 00191129)  на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19,

р/р 26003000001 в Одеській філії АБ "Експрес-Банк" в м. Одесі, МФО 328801,

ОКПО 01071315) 50 (п'ятдесят) грн. 93 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                                                   М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                    В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                         О.О. Журавльов