Постанова

від 01.07.2008 по справі 25/126-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/126-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2008                                                                                   Справа № 25/126-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.  (доповідач)    

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.

          За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 17.06.2008 року:

від позивача:  Моськіна С.М. представник, довіреність №б/н  від 20.05.08;

від відповідача:  Максименко С.М. головний спеціаліст, довіреність №4/11-548  від 27.12.07;

від третьої особи:  Попов О.О. представник, довіреність №13771  від 21.11.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 року у справі № 25/126-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю експериментального ательє "Троянда", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 року (суддя Чередко А. Є.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю експериментального ательє "Троянда": визнано за позивачем право власності на нежитлову будівлю ательє літ. А-3, загальною площею 1921,7 м2, а саме приміщення позначені 7-9; 15-17 –254,6 м2; приміщення 1 позначені 2; 3; 10; 12 –206,7 м2; приміщення  4 позначені 1-5 –121,3 м2; 1-3 приміщення 2 –16,7 м2; позначені 2, 8, 10, 11, 12, 16, 17 –122,8 м2; приміщення 3 позначені 2, 3, 4, 22, 23 –183,3 м2; розташовану за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 17-А, що підлягає реєстрації в Комунальному  підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»без актів вводу в експлуатацію. Повернуто позивачу з державного бюджету надмірно сплачене держмито у сумі 501,39 грн. за платіжним дорученням № 364 від 07.11.2007 року.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 року скасувати, а позивачу у позові відмовити. Третя особа, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», вважає, що твердження позивача про те, що нібито переобладнані приміщення не потребують введення в експлуатацію, є невірним. Третя особа зазначає, що відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування»експлуатація неприйнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється. Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1569 від 24.10.1996 року «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»визначено, що усі об'єкти, закінчені будівництвом, підлягають обов'язковому введенню в експлуатацію затвердженими актами державних приймальних (технічних) комісій.

Позивач та відповідач відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2008 року  було прийнято до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 17.06.2008 року, 17.06.2008 року оголошувалась перерва до 01.07.2008 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд  дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав:

На підставі договору купівлі-продажу № 81/6 від 10.06.1994 року позивач придбав цілісний майновий комплекс загальною площею 1694,0 м2, що розташований в м. Дніпропетровську по вул. Косіора, 15-А.

В подальшому розпорядженням міського голови № 395 від 15.05.2007 року будівлі ательє по вул. Косіора була присвоєна адреса: вул. Косіора, 17-А.

11.06.1996 року Дніпропетровською міською радою позивачу був виданий Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований  в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 000371, згідно з яким позивачу надано у постійне користування 0,1121 га для фактичного розміщення ательє.

20.04.2007 року Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»було виготовлено технічний паспорт, з якого вбачається, що внаслідок самовільного переобладнання загальна площа будинку по вул. Косіора, 17-А становить 1921,7 м2.

Позивач просив визнати за ним право власності на нежитлову будівлю ательє літ. А-3, загальною площею 1921,7 м2, а саме приміщення позначені 7-9; 15-17 –254,6 м2; приміщення 1 позначені 2; 3; 10; 12 –206,7 м2; приміщення  4 позначені 1-5 –121,3 м2; 1-3 приміщення 2 –16,7 м2; позначені 2, 8, 10, 11, 12, 16, 17 –122,8 м2; приміщення 3 позначені 2, 3, 4, 22, 23 –183,3 м2; розташовану за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 17-А, що підлягає реєстрації в Комунальному  підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»без актів вводу в експлуатацію.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пункт 4 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

В силу пункту 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Доказів порушення позивачем, який здійснив самочинне будівництво, прав інших осіб, суду не надано.

Власник земельної ділянки –Дніпропетровська міська рада не заперечує проти визнання права власності.

Згідно з технічним висновком про стан будівельних конструкцій споруди № 17А літ. А-3 по вул. Косіора в м. Дніпропетровську, виконаному Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорнобиль-захист»конструкції будівлі № 17 А літ. А-3 по вул. Косіора в м. Дніпропетровську в цей час знаходяться в задовільному стані, забезпечують існуючі постійні і тимчасові навантаження, експлуатація приміщень можлива при дотриманні норм та правил, які відносяться до конструктивних рішень і придатне до експлуатації.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд обґрунтовано послався на норми статті 182 Цивільного кодексу України та Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 із змінами і доповненнями.

З урахуванням викладеного передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення відсутні.

          Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 року у справі № 25/126-08 залишити без змін.                    

          Головуючий суддя                                                    Л. О. Лотоцька

          Суддя                                                                           Р. М. Бахмат

          Суддя                                                                           О. С. Євстигнєєв