Постанова

від 19.06.2008 по справі 30/161-07-4799

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/161-07-4799

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" червня 2008 р. Справа № 30/161-07-4799

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: О.О. Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача –К.В. Новошинська

від відповідача —А.О. Кощенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ТОВ "Ексіт-од"

на рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2008 р.

у справі № 30/161-07-4799

за позовом Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка"

до ТОВ "Ексіт-од"

про стягнення 138489,45грн.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.06.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

          В червні 2007 р. Одеська обласна спілка споживчих товариств "Облспоживспілка" звернулась до господарського суду з позовом та уточненнями до нього про стягнення з ТОВ "Ексіт-од" неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в розмірі 151057,20 грн., з яких 131888,62 грн. - неустойка та 19168,58 грн. вартість несплачених комунальних послуг на підставі ст. ст. 762, 782, 785 Цивільного кодексу України.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2008 р. (суддя Рога Н.В.) позов задоволено в частині стягнення з ТОВ "Ексіт-од" неустойки в сумі 131888,62 грн., в іншій частині позову відмовлено.

          Судове рішення мотивовано тим, що за договорами здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004 р. позивач передав в оренду відповідачу приміщення. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 р. у справі № 30/30-07-686, яка набрала законної сили, та матеріалами справи підтверджено факт розірвання вищевказаних договорів з 26.02.2007 р. ТОВ "Ексіт-од" звільнило об'єкти оренди 22.09.2007 р., що ним не заперечувалось. Позивач на підставі ст. 785 ЦК України розрахував неустойку, виходячи з подвійного розміру орендної плати за кожен місяць та заборгованості за комунальні послуги за кожен місяць. З таким розрахунком неустойки суд не погодився, оскільки заборгованість по оплаті вартості комунальних платежів не входить до плати за користування приміщенням і не може бути стягнута з відповідача на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

          ТОВ "Ексіт-од", не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме статті 43 та пункту 6 частини першої статті 65 ГПК України, оскільки не було відповідним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази. При цьому скаржник зазначив, що матеріали справи містять платіжні доручення, які свідчать про перерахування на рахунки Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" орендної плати та комунальних платежів за період з червня по вересень 2007 р. і жоден платіж, окрім останнього не повертався на підставі закінчення строку дії договору. Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Стаття 764 ЦК України встановлює, що, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку дії договору, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається продовженим на строк, який був раніше встановлений договором. Позивач приймав платежі і повернув лише один - № 287 від 21.09.2007 р. на підставі закінчення строку дії договору, що свідчить про виконання сторонами умов договору протягом 2007 року, тобто про його поновлення на новий строк в порядку ст. 764 ЦК України. До того ж, беручи до уваги положення частини першої статті 549 ЦК України та наявні в матеріалах справи платіжні доручення за 2007 рік, які свідчать про належне виконання ТОВ "Ексіт-од" своїх зобов'язань, підстав для задоволення господарським судом Одеської області позовних вимог не було взагалі.

          Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

          01 вересня 2004 р. між Одеською обласною спілкою споживчих товариств "Облспоживспілка" (орендодавець) та ТОВ "Ексіт-од" (орендар) укладені договори здачі в операційну оренду основних засобів, згідно яких орендодавець передає, а орендар приймає в операційну оренду основні засоби: кабінети площею 512,9 кв.м, та підвальні приміщення площею 293 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 18. Термін дії договорів –з 01.09.2004 р. до 31.08.2005 р. У той же день сторони підписали акти приймання-передачі основних засобів в операційну оренду.

          За умовами вказаних договорів передача основних засобів в операційну оренду не спричиняє передачу орендареві права власності на це майно. Власником орендованих основних засобів залишається орендодавець, а орендар користується ними протягом терміну оренди без права суборенди і без права на приватизацію (п. 2.2). Передача основних засобів в операційну оренду та їх повернення здійснюється за актом приймання-передачі основних засобів в операційну оренду (п. 2.3). Основні засоби вважаються поверненими орендодавцю з операційної оренди з часу підписання сторонами акта приймання-передачі основних засобів з операційної оренди (п. 2.4).

          За умовами розділів 3 зазначених договорів орендна плата становить 27 грн. за 1 кв.м першого поверху та 12 грн. за 1 кв.м. підвального приміщення в місяць з поквартальним перерахунком орендної плати на індекс інфляції. Вартість комунальних та інших послуг відшкодовується щомісяця орендарем у сумі фактичних витрат орендодавця за діючими цінами і тарифами за розрахунком орендодавця.

          Відповідно до п. 4.1.2 договорів орендар зобов'язався своєчасно, не пізніше 10 числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату, а оплату комунальних послуг та інших платежів здійснювати у 3-денний термін після отримання рахунка орендодавця.

          3а невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договорами операційної оренди сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України (п. 5.1).

          Договори можуть бути розірваними достроково на вимогу однієї із сторін або за рішенням суду у випадках, передбачених законодавством України (п. 6.3). Дія договорів операційної оренди припиняється внаслідок закінчення терміну їх дії, загибелі об'єкта оренди, дострокового їх розірвання, банкрутства орендаря; продажу об'єктів оренди; невиконання будь-якою стороною умов цих договорів (п. 6.4).

          Згідно п. 6.5. договорів у випадку відсутності заяви однієї з сторін про припинення договорів після закінчення цього терміну протягом одного місяця вони вважаються продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договорами.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2007р. у справі № 30/30-07-686, яка набрала законної сили, підтверджено факт розірвання договорів здачі в операційну оренду основних засобів від 01.09.2004 р. у зв'язку із відмовою наймодавця від зазначених договорів. Згідно ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Отже, виходячи з матеріалів справи, датою розірвання договорів слід вважати 26.02.2007 р.

          Датою звільнення ТОВ "Ексіт-од" спірних приміщень є 22.09.2007 р., що останнім не заперечувалось.

          Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути річ у стані, у якому вона була передана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який був обумовлений у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Згідно п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Таким чином, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача неустойки за неповернення об'єкту оренди є обґрунтованим.

          В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача погодився з висновком місцевого суду про безпідставність вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги, оскільки оплата вартості комунальних платежів не входить до плати за користування приміщенням, то ж не може бути стягнута на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

          Твердження скаржника про продовження дії договорів оренди згідно ст. 764 ЦК України необґрунтовані, оскільки договори визнані розірваними в судовому порядку. Діючим законодавством не передбачено поновлення дії договорів у випадку сплати орендарем орендної плати за фактичне користування приміщеннями.

          Посилання відповідача на платіжні доручення як на доказ  перерахування на рахунки Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" орендної плати по вересень 2007 р. не оспорюються позивачем, який вимагає сплати неустойки за порушення зобов'язання, а відповідно до п. 1 ст. 552 ЦК України сплата неустойки не звільняє боржника (орендаря) від виконання свого обов'язку в натурі (сплати орендної плати).

          З урахуванням вищезазначеного, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2008 р. у справі № 30/161-07-4799 залишити без змін, а апеляційну скаргу —без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко