Постанова

від 12.06.2008 по справі 7108-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7108-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.2008Справа №2-19/7108-2007А

За позовом – Комунального підприємства «Комунальник», м.Євпаторія АР Крим

До відповідача – Відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим, м.Сімферополь АР Крим

Про визнання недійсним рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Дулімова В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача –  не з'явився

Від відповідача – Матвієнко Ю.Г., представник, довіреність № 6 від 09.01.2008 р.; Бугайов С.М., представник, довіреність № 4 від 09.01.2008 р.

Суть спору:

Позивач заявив позов про визнання недійсним рішення відповідача. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу неправомірно донарахована сума пені та штрафних санкцій.

Відповідач надав заперечення на позов, відповідно яким позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

У процесі розгляду справи по справі призначалася судово-бухгалтерська експертиза.

Провадження по справі здійснювалося відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Представники сторін відмовилися від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представника відповідача він давав пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи представнику відповідача були роз'яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам'ятки про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

08.11.2006 р. Відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АР Крим прийнято рішення № 06-4/07-913 про застосування і зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображені у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про обов'язкове державне соціальне страхування, відповідно якому нарахована пеня у розмірі 186,00 грн.; не прийняти до заліку витрати у розмірі 627,03 грн.; застосований штраф за несвоєчасність сплати страхових внесків у розмірі 2222,34 грн.; застосований штраф за нарахування порядку витрат страхових внесків у розмірі 313,52 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду АРК з позовними вимогами до відповідача про скасування рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №06-06-4/07-913  від 08.11.2006 р.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.

Нарахування і сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється відповідно до Законів України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та „Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

Відповідно до ст.30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” страхувальник-працедавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки працедавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі неповної сплати страхових внесків страхувальник платить суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків, штраф і пеню. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

КП «Комунальник» є платником єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва № 342 від 16.12.2004 р.  серії А №506952 (а.с.15).

Відповідно до Указу Президента України від 28.06.99 р. «Про спрощену систему оподатковування, обліку й звітності суб'єктів малого підприємництва», позивач здійснював підприємницьку діяльність по єдиному податку.

Указ передбачає, що суб'єкт малого підприємництва, який платить єдиний податок, не є платником окремого виду податків і зборів (обов'язкових платежів) як керівник, однак це не звільнює його від сплати внесків за найманих робітників, тобто норма ст.6 цього Указу призвана звільнити суб'єкта малого підприємництва від подвійної сплати податків і обов'язкових платежів.

Таким чином, вимоги Комунального підприємства «Комунальник» щодо визнання недійсним рішення  № 06-4/07-913 від 08.11.2006 р. є безпідставними, оскільки воно прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

У процесі розгляду справи ухвалою від 21.06.2007 року по справі призначалася судово-бухгалтерська експертиза. Проте позивач не надав експерту документи, які були необхідні для проведення експертизи (а.с.52).

Оскільки експертом було проведено певну роботу по вивченню документів суд вважає можливим стягнути з позивача судові витрати у розмірі 545 грн. відповідно до ст.87, 92, 94 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) на користь ТОВ «Кримське експертне бюро».

З урахуванням викладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          У задоволенні адміністративного позову відмовити.

·          Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник» ( 97401, АР Крим, м.Євпаторія, пр.А.Ахматовой, 21, р/р 260034921 КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 03347974) на користь ТОВ «Кримське експертне бюро» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.К.Маркса, 44, офіс 20, р/р 26007000130855 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», МФО 384577, ЄДОРОУ 31937105) 545 грн.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступна та резолютивна частина Постанови проголошена у судовому засіданні 12.06.2008 року у 14 год. 51 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.