Рішення

від 21.02.2008 по справі 5/517-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/517-07

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" лютого 2008 р.                                                            Справа № 5/517-07

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства “Зас Енд Компані”, м. Київ

до Березанської виправної колонії № 95

про стягнення  83667,71 грн.

за участю представників:

позивача:Сарацинський В. І. –ордер від 21.02.2008р. № 401

відповідача:Дмитрієв О. П. –дов. від 21.03.2007р. № д - 152

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Зас Енд Компані” (далі –Позивач) до Березанської виправної колонії № 95 (далі –Відповідач) про стягнення 83667,71 грн., з яких 66343,97 грн. збитків та 17323,74 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки оплаченої позивачем продукції та не повернення відповідачем попередньої оплати.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач присутній в судовому засіданні проти позову в частині стягнення збитків не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір № 119/40/1 згідно умов якого відповідач –постачальник зобов'язався виготовити і передати у власність позивача –замовника зернонавантажувачі (п. 1.1 договору). Загальна сума договору 313200 грн. (п.1.2 договору).

Згідно п. 3.1 договору, строк поставок –встановлювався в п'ятнадцятиденний термін з моменту передоплати за матеріали. Датою поставки вважається дата передачі продукції позивачу (п. 3.3 договору).

Оплату за готову продукцію позивач здійснює шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача, або інша форма розрахунку за домовленістю сторін (п. 4.1 договору). Оплата позивачем здійснюється на основі рахунку –фактури, що виставляється відповідачем (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору, позивач платіжними дорученнями № 3964 від 13.02.2004 р на суму 5250 грн., № 3964 від 13.02.2004р. на суму 9000 грн., № 3964 від 01.07.2004р. на суму 35000 грн., № 3964 від 05.07.2004р. на суму 10000 грн., № 154 від 12.08.2004р. на суму 15000 грн., № 4020 від 01.09.2004р. на суму 3000 грн., №  173 від 14.09.2004р. на суму 5000 грн. перерахував на розрахунковий рахунок позивача передоплату за зернонавантажувачі, також за домовленістю сторін в рахунок попередньої оплати за зернонавантажувачі позивач поставив відповідачу згідно видаткової накладної № РН-0000032 від 12.03.2004р. матеріали на суму 14250 грн., а відповідач на підставі  довіреності серії ЯЗС від 11.03.2004р. № 722015 вказані матеріали прийняв.

Крім цього позивач за домовленістю сторін в рахунок попередньої оплати за зернонавантажувачі поставив відповідачу згідно видаткової накладної № РН-00106/1 від 09.09.2004р. обладнання на суму 45897,52 грн. та видаткової накладної № РН-0000106 від 09.09.2004р. екскаватор-трактор вартістю 100266,45 грн., а відповідач на підставі довіреності серії ЯИН від 09.09.2004р. № 244255 вказані товарно-матеріальні цінності  прийняв.   

В свою чергу відповідач виконав замовлення позивача та передав останньому продукцію встановлену договором (зернонавантажувачі) згідно накладних № 418 від 02.07.2004р. на суму 28500 грн., № 461 від 20.07.2004р. на суму 15660 грн., № 449 від 15.07.2004р. на суму 15660 грн., № 519 від 11.08.2004р. на суму 31320 грн., № 533 від 19.08.2004р. на суму 15660 грн., № 562 від 31.08.2004р. на суму 15660 грн., № 575 від 10.09.2004р. на суму 15660 грн., № 318 від 05.05.2005р. на суму 15660 грн.

Сторонами у справі 20.06.2006р. складено акт звірки взаєморозрахунків по вищезазначеному договору за період з 01.02.2004р. по 20.06.2006р., який підписаний в двохсторонньому порядку та скріплений печатками сторін, з якого вбачається, що позивачем на виконання умов договору здійснено проплату, яка включає в себе і поставку по вище переліченим накладним ТМЦ, на загальну суму 242623,96 грн., а відповідачем відпущено товар на загальну суму 1774440 грн., сальдо на користь позивача складає 68183,96 грн.   

Судом встановлено, що позивачем неодноразово вимагав від відповідача поставити йому передбачену договором продукцію на суму 68183,96 грн. Разом з тим відповідач в порушення умов договору зазначені вимоги щодо поставки на вказану суму продукції не виконав.      

 Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 2 від 20.10.2006 р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 67343,97 грн.

          Відповідач вимоги претензії виконав частково, сплативши позивачу           1000 грн.

Станом на день розгляду справи позивач продукцію передбачену умовами договором на суму попередньої оплати 67343,97 грн. не поставив та зазначену суму позивачу не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 612 ЦК України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Оскільки на виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти та в рахунок попередньої оплати поставив останньому ТМЦ на загальну суму 242623,96 грн., а відповідач виготовив та поставив відповідачу продукцію на загальну суму  1774440 грн. та повернув позивачу 1000 грн., а на суму  67343,97 не поставив продукцію та вказану суму позивачу не повернув, то ці кошти є реальними збитками позивача, які останній поніс внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки продукцій за яку надійшла попередня оплата.  

З огляду на зазначене вимога позивача про стягнення з відповідача 66343,97 грн. збитків підлягає задоволенню.

Також позивачем на підставі п. 5.3 договору нарахована пеня в сумі 17323,74 грн. Проте, як вбачається з розрахунку, що міститься в позовній заяві позивачем зазначена лише кінцева сума пені, в той час як обґрунтований розрахунок, який вимагав суд, з вказівкою з якої дати і по яку розрахована останнім пеня виходячи із суми заборгованості за відповідний період з врахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч. 6 ст. 232 ГК України, позивачем не подано.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, про залишення позову в частині стягнення пені в сумі 17323,74 грн. без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та  витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Березанської виправної колонії УДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області (№ 95) (07540, Київська область, м. Березань, вул.  Поштова, 2, код ЄДРПОУ 08680193) на користь Приватного підприємства “Зас Енд Компані” (03142, м. Київ, вул. Щербакова, № 47 В, код ЄДРПОУ 25279279) 66343 (шістдесят шість тисяч триста сорок три) грн. 97 коп. збитків, 663 (шістсот шістдесят три) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 93 (дев'яносто три) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 17323,74 грн.  залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                             Подоляк Ю.В.