Рішення

від 28.02.2008 по справі 5/003-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/003-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" лютого 2008 р.                                                            Справа № 5/003-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард”, м. Київ

до Приватного підприємства “Фортуна –А”, с. Нові Петрівці, Вишгородський р-н.

про стягнення  33277,37 грн.

за участю представників:

позивача:Клименко А. П. –дов. від 04.02.2008 р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Фортуна –А” (далі –Відповідач) про стягнення 33277,37 грн., з яких 30439,17 грн. основного боргу, 505,77 грн. пені, 566,95 грн. процентів та 1765,48 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отримані нафтопродукти.

Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України двічі зменшувалась сума позову у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основної суми боргу. Згідно останнього уточнення яке було подане позивачем до суду 28.02.2008 р. позивач зменшив суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 29438,50 грн. основного боргу, 934,23 грн. пені, 1135,34 грн. процентів та 1765,42 грн. інфляційних збитків.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 27.02.2007р. № 27-02/08 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 08.01.2008 року та від 05.02.2008 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір № 338/07-ОПФ від 24.09.2007 року (далі –договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався передати у власність відповідача - покупця нафтопродукти (далі –товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість по ціні, відповідній до затвердженого позивачем прейскуранта цін на товар, що діє на день здійснення відповідачем  оплати товару, в кількості та асортименті, зазначених у рахунку –фактурі та видатковій накладній позивача, на умовах договору. (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору, передача товару позивачем відповідачу здійснюється при поданні відповідачем або його довіреною особою, яка уповноважена на одержання товару, довіреності на отримання зазначеної кількості товару. Право власності на товар переходить до відповідача з моменту передачі товару за видатковою накладною.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що товар, який отримується відповідачем, сплачується протягом 7 (семи) календарних днів з моменту виписки рахунку позивачем або підписання сторонами видаткової накладної на партію товару. При цьому позивач залишає за собою право коригування рахунку відповідно до зміни кон'юктури  ринку.

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунок відповідачем за товар здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових  грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Договір діє з моменту підписання сторонами до 31.12.2007 р., але у будь –якому випадку до повного виконання сторонами розрахунків ( п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видаткових накладних                № МС –0224254 від 10.10.2007 р. на суму 18739,50 грн. та № МС –0224574 від 13.10.2007 р. на суму 18699 грн.  поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 37438,50 грн., а відповідачем по довіреності серії ЯНИ від 10.10.2007р. № 520621 вказаний товар був прийнятий.

Відповідач розрахунок щодо оплати за поставлений товар здійснив частково на суму 8000 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, копії банківських виписок додані до матеріалів справи.

Отже, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар виконав не в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 29438,50 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 29438,50 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 18%  річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3 вищезазначеного договору встановлено, що у разі порушення строків оплати товару встановленого пунктом 3.2 договору постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язаний сплатити 18% річних, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.  

Відповідно до уточненого розрахунку позивача інфляційні збитки нараховані за період з жовтня 2007 р. по листопад 2007 р. складають                           1765,42 грн., 18% річних з простроченої суми за період з 22.10.2007р. по 12.02.2008р. складають 1135,34 грн.

Розрахунок позивача інфляційних збитків та 18% річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 4.3 договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення строків оплати, яка за уточненим розрахунком позивача за період з 22.10.2007 р. по  11.02.2008 р. складає  934,23 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі                           29438,50 грн., 1765,42 грн. інфляційних втрат, 1135,34 грн. процентів та 934,23 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Фортуна –А” (07354, Київська область, Вишгородський р-н., с. Нові Петрівці, вул. Гречка,27, код ЄДРПОУ 31704165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Ойл Кард” (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 32527593) 29438 (двадцять дев'ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 50 коп. основного боргу, 1765 (одну тисячу сімсот шістдесят п'ять) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 1135 (одну тисячу сто тридцять п'ять) 34 коп. 18% річних, 934 (дев'ятсот тридцять чотири) грн. 23 коп. пені, 332 (триста тридцять дві) грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                             Подоляк Ю.В.