Рішення

від 24.06.2008 по справі 13/440-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/440-07

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" червня 2008 р.                                                            Справа № 13/440-07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд», м. Борордянка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляховик», м. Вишневе

про визнання договору купівлі продажу недійсним та визнання права власності

                                                     Суддя     С. Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Ващенко Ю.О. за довіреністю;

від відповідача Гоголіна Н.В.. –за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд», м. Борордянка (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляховик», м. Вишневе (далі –відповідач) про визнання  недійсним договору купівлі-продажу майна комплексу від 22.05.1994 року, укладеного між Орендним трестом «Поліськсільбуд»та СПМК»Дорожник»недійсним з моменту укладення у зв'язку з нікчемністю та визнання права власності на  нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 39, у тому числі позначеного в інвентарному плані літерами: «А», «Б», «В», а також на інше нерухоме та рухоме майно, зазначене у додатку до акту прийому-передачі майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»станом на 01.01.1994 року, як таке, що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола (Радянська), 39.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2007 р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на  нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 39, у тому числі позначеного в інвентарному плані літерами: «А», «Б», «В», а також на інше нерухоме та рухоме майно, зазначене у додатку до акту прийому-передачі майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»станом на 01.01.1994 року, як таке, що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола (Радянська), 39,  право власності на яке є предметом спору та заборони відповідачу вчиняти правочини щодо передачі іншим особам прав на зазначене майно.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.04.2008р. у справі №13/440-07 ухвалу господарського суду Київської області від 26.12.2007 р. залишено без змін, а матеріали господарської справи повернуті до господарського суду Київської області.

 Ухвалою суду від 22.05.2008р. за клопотанням позивача скасовано заходи до забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 26.12.2007 р.

12.02.2008р. до господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява б/н від 11.02.2008р. відповідача.

Ухвалою суду від 23.05.2008р. відповідачу повернуто зустрічну позовну заяву.

В процесі розгляду справи позивач подав до суду клопотання від 29.01.2007 про зміну позовних вимог, та просить розглянути вимоги в наступній редакції: визнати  недійсним договір купівлі-продажу державного майна від 22.05.1994 року, укладений між Орендним трестом «Поліськсільбуд»та орендним підприємством СПМК «Шляховик»недійсним з моменту укладення; визнати право власності на  нерухоме майно, що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 39, у тому числі позначеного в інвентаризаційній справі №1102 літерами: «А», «Б», «В», «Г».

Також 17.06.2008р. позивачем подано додаткові пояснення до уточнення позовних вимог. В зазначених пояснення позивач пояснив, що на даний момент за ним вже зареєстровано право власності на  частину нерухомого майна, що є предметом спору і розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 39, у тому числі позначеного в інвентаризаційній справі №1102 літерами: «А», «Б», «В», окрім будинку охорони позначеного літерою «Г». На підтвердження зазначеного надав витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Будинок охорони не був зареєстрований у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на це майно та відсутністю його в переліку нерухомого майна, що було передано позивачу фондом державного майна внаслідок помилки. Просить визнати право власності у зв'язку із зазначеним на будівлю охорони позначеного літерою «Г»за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 39.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним:

-          керуючий орендним трестом „Поліськсільбуд" уклав з власним підрозділом СПМК «Дорожник»„Договір купівлі-продажу державного майна орендного тресту „Поліськсільбуд" від 22 травня 1994 року;

-          організація орендарів СПМК «Дорожник»тресту „Поліськсільбуд", на момент укладення договору не могла мати статусу юридичної особи, а отже не могла бути стороною договору;

-          Орендний трест „Поліськсільбуд" не міг бути продавцем вказаного майна за договором від 22.05.1994 р., оскільки цілісний майновий комплекс, приватизований за договором від 20.05.1994 р., був переданий орендному тресту „Поліськсільбуд" за актом приймання-передачі майна лише 12.09.1994 р.

-          на виконання договору керівник Товариства з обмеженою відповідальністю „Трест „Поліськсільбуд" (що є правонаступником „Орендного тресту „Поліськсільбуд") Свірський А.К. склав акт прийому-передачі проданого майна без дати з керівникм організації орендарів СПМК «Шляховик»Чеботарьовим В.П., проте відповідач не є правонаступником  організації орендарів СПМК «Шляховик», тому не є стороною договору і не мав права приймати майно на виконання оспорюваного договору.

-          позивач є правонаступником орендного тресту "Поліськсільбуд";

-          Договір купівлі-продажу від 22 травня 1994 року є недійсним згідно ст.ст. 48, 59 ЦК УРСР, ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України.  

-          до позовів про визнання угод недійсними позовна давність не застосовується, отже до вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 травня 1994 року суд не повинен застосовувати стор позовної давності;

-          по вимозі про визнання права власності позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки він дізнався про порушення свого права власності не раніше 14.04.1999р., коли майно зареєстровано в БТІ за відповідачем, а згідно п. 4 ст. 258 до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину встановлено позовну давність у 10 років.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові та додаткових поясненнях.

          Відповідач  надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві, а саме.

- Організація орендарів СПМК «Шляховик»була створена на підставі наданого їй в оренду державного майна за рішенням трудового колективу СПМК «Дорожник»(рішення про реєстрацію орендарів №292  від 30.12.1992 року).

- Як вбачається із зазначеного договору, продавцем у ньому виступає Орендний трест "Поліськсільбуд". Позивачем у цій справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд", який не є правонаступником орендного тресту, що випливає з наступного. ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" створено у січні 1995 року (к/копія статуту додається) за рішенням його засновників - 38 громадян України (к/копія установчого договоур додається), які домовились створити зазначене товариство і для забезпечення його діяльності згідно п.12. Установчого договору та п.5.4. Статуту сформували статутний фонд власними коштами на загальну суму 81 275 000 карбованців. При цьому жодного рішення загальними зборами Орендного тресту "Поліськсільбуд" про свою реорганізацію та створення ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" не приймалось, майно Орендного тресту до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю не передавалось і жодних вказівок про правонаступництво статутні документи ТОВ "Трест "Поліськсільбуд" не містять. В той же час у новій редакції статутних документів від 24.12.2004 року (к/копія є у матеріалах справи) відповідач чомусь, з невідомих причин, зазначив, що він є правонаступником орендного тресту, не маючи на це жодних правових підстав. Проте, відповідно до Цивільного кодексу України у редакції 1963 року, який діяв під час виникнення спірних правовідносин (ст.37), правонаступництво однієї юридичної особи від іншої можливо лише внаслідок реорганізації (злиття, поділу або приєднання) юридичних осіб, а також передачі майна правонаступнику на підставі передаточного балансу. Таким чином, позивач не є правонаступником Орендного тресту "Поліськсільбуд", а тому його права на майно за адресою: вул.Чорновола, 39 у місті Вишневому Київської області не порушено і підстави для визнання за позивачем права власності на зазначене майно відсутні.

- Як випливає зі змісту Договору від 22 травня 1994 року, а також попередніх та наступних правовідносин сторін, державне майно, про яке йдеться у спірному договорі, було придбане трудовим колективом організації орендарів СПМК «Шляховик»у держави в процесі приватизації. Вартість майна, що приватизувалось, згідно Акту оцінки вартості майна орендного підприємства СПМК «Шляховик»склала 228 554,00 тис. карбованців. Кошти за об'єкт приватизації були перераховані: частково - трудовим колективом організації орендарів СПМК«Шляховик»за рахунок власних майнових сертифікатів (к/копії платіжних документів додаються), частково - організацією орендарів СПМК-502 за рахунок власного персоніфікованого прибутку. Відповідно до Договору № 43 від 20.05.1994р., укладеного трестом "Поліськсільбуд" з регіональним відділенням фонду держмайна, та Договору від 22.05.1994р, який позивач просить суд визнати недійсним, кошти за об"єкт приватизації були спочатку перераховані на рахунок тресту "Поліськсільбуд", а трест у свою чергу перерахував їх до державного бюджету. Після цього регіональне відділення фонду держмайна за Актом прийому-передачі від 12.09.1994 року  передало приватизоване майно тресту "Поліськсільбуд" та видало на нього свідоцтво про право власності від 12.09.1994р. (к/копія є у матеріалах справи), а трест передав це майно організації орендарів СПМК«Шляховик». Таким чином, фактично між орендним трестом "Поліськсільбуд" та організацією орендарів СПМК«Шляховик»склалися правовідносини, що мають ознаки договору доручення, за яким трест "Поліськсільбуд" зобов"язався виконати від імені та за рахунок організації орендарів СПМК«Шляховик»наступні юридичні дії, а саме: укласти з регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області Договір купівлі-продажу державного майна, яким «Шляховик»користувалася на умовах оренди; сплатити за рахунок «Шляховик»вартість об"єкту приватизації; отримати приватизоване майно від органу приватизації за актом та отримати на нього свідоцтво про право власності; передати приватизоване майно організації орендарів СПМК«Шляховик»,що й було трестом "Поліськсільбуд" таким чи іншим чином виконано.

- Для звернення до суду з цим позовом у позивача сплинув строк позовної давності. Так, відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003року "до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред "явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше". Оскільки спірний договір укладений 22 травня 1994 року, право на звернення до суду з позовом про визнання його недійсним або застосування наслідків його недійсності виникає у сторони, права якої порушено, саме з цієї дати, тобто з 22 травня 1994 року. Отже, в даному випадку застосовуються правила про позовну давність, встановлені законодавством, що діяло раніше, тобто Цивільним кодексом Української РСР у редакції 1963 року. Згідно ст.71 зазначеного вище кодексу "загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки". Таким чином, строк для звернення до суду з цим позовом для особи, яка вважає що її права порушено укладанням спірного договору, сплинув ще 22 травня 1997 року.

В судовому засіданні за клопотанням відповідача здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

 Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд,-

                                                            ВСТАНОВИВ

          20.05.1994р. між фондом державного майна України та орендним трестом "Поліськсільбуд" укладено договір № 43 купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд».

          Згідно п.п 1.1, 1.2 зазначеного договору фонд продає, а орендний трест "Поліськсільбуд" купує державне майно цілісного майнового комплексу орендного тресту «Поліськсільбуд»шляхом викупу майна трудовим колективом на підставі укладеної з Регіональним відділенням додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна орендним трест „Поліськсільбуд" №104 від 31.12.1992р. Сума вартості даного об'єкту відповідно до акту оцінки вартості майна комплексу складає 3650292 тис. крб.

          22 травня 1994 року орендний трест „Поліськсільбуд" в особі керуючого трестом Свірським А.К. уклав з організацією орендарів СПМК «Шляховик»в особі Чеботарьовим В.П., діючого на підставі Положення про організацію орендарів (рішення про реєстрацію орендарів №292 від 30.12.1992р.) договір купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд»(далі-Договір).

          Згідно п. 1.1, 1.2  Договору орендний трест „Поліськсільбуд" продає, а організацією орендарів СПМК «Шляховик»купує державне майно шляхом викупу майна трудовим колективом відповідно до акту оцінки майна на підставі укладеної з Регіональним відділенням додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна орендним трест „Поліськсільбуд" №104 від 31.12.1992р. та договору купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд»від 20.05.1994р. №43. Сума вартості даного об'єкту відповідно до акту оцінки вартості майна комплексу складає 228554 тис. крб .

          Покупець перераховує кошти в розмірі 91421,6 тис. крб.. за рахунок приватизаційних сертифікатів членів організації орендарів до 1 травня 1995р., а в розмірі 137132 тис. крб.. за рахунок персоніфікованого прибутку до 1 березня 1995р. (п. 2.3). Передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в двадцятиденний строк після сплати ціни об'єкта приватизації трестом „Поліськсільбуд" Фонду державного майна та сплати своєї частки покупцем тресту  „Поліськсільбуд" (п.3.1)

          Таким чином судом встановлено, що покупцем по Договору виступала саме організація орендарів спеціалізованої пересувної механізованої колони «Шляховик»тресту «Поліськсільбуд», оскільки на це є посилання в преамбулі Договору, а керівник покупця діяв саме на підставі Положення про організацію орендарів. Також про зазначене свідчить зміст Договору з аналізу якого вбачається, що він був спрямований на приватизацію організацією орендарів спеціалізованої пересувної механізованої колони «Шляховик»тресту «Поліськсільбуд», майна комплексу вартістю 228554 тис. крб., яке перебувало в оренді саме у організації орендарів СПМК «Шляховик». Зазначене майно було частиною комплексу вартістю 3650292 тис. крб.,  яке приватизовувалось орендним трестом „Поліськсільбуд" за договором № 43 від 20.05.1994р. Також договір посвідчено зі сторони покупця печаткою Орендного підприємства СПМК «Шляховик», що є юридичною особою.

          Враховуючи вищенаведене угоду укладено особами які мали для цього необхідний обсяг цивільної правоздатності.

Як зазначено в Договорі вартість майна, що приватизувалось, згідно Акту оцінки вартості майна орендного підприємства «Шляховик»склала 228554,00 тис.карбованців. Судом встановлено, що кошти за об'єкт приватизації були перераховані: частково - трудовим колективом організації орендарів СПМК-502 за рахунок власних майнових сертифікатів (к/копії платіжних документів залучено до матеріалів справи), частково - організацією орендарів СПМК-502 за рахунок власного персоніфікованого прибутку.

Згідно п. 3.1 Договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в двадцятиденний строк після сплати ціни об'єкта приватизації трестом „Поліськсільбуд" Фонду державного майна та сплати своєї частки покупцем тресту  „Поліськсільбуд". На протязі 20 днів після сплати трестом  „Поліськсільбуд" Фонду державного майна повної суми вартості цілісного майнового комплексу та сплати орендного підприємства СПМК«Шляховик»своєї частки тресту „Поліськсільбуд" продавець передає покупцеві викуплене майно за двостороннім актом прийому-передачі (п. 6.1 Договору).

Таким чином з огляду на зазначені пункти Договору спростовуються твердження позивача про те, що трестом „Поліськсільбуд" під час укладення договору купівлі-продажу 22 травня 1994 року продано майно, яке йому не належало. Зміст зазначеного договору і вказаних пунктів свідчить про те, що трест „Поліськсільбуд" взяв зобов'язання отримати від організації орендарів СПМК«Шляховик»передбачені договором та актом оцінки майна кошти в сумі 228554,00 тис. карбованців, використати їх для розрахунку за приватизоване майно, а тільки після отримання свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс передати організації орендарів СПМК«Шляховик»належне йому за договором майно в межах сплаченої вартості (228554,00 тис. карбованців).

          Враховуючи зазначене відсутні підстави для визнання зазначеної угоди недійсною на підставі ст. 50 ЦК УРСР, як така, що укладена юридичною особою в суперечності з  встановленими цілями її діяльності.  

          На виконання договору голова ради організації орендарів тресту „Поліськсільбуд" Свірський А.К. на виконання п. 3.1, 6.1 Договору склав з директором організації орендарів СПМК «Шляховик»Чеботарьовим В.П. акт прийому-передачі проданого майна 1994р. без дати вартістю 228554,00,00 тис. карбованців.

          Таким чином організації орендарів СПМК «Шляховик»правомірно на підставі Договору по акту приймання-передачі прийняло спірне майно.

          Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд»є правонаступником „Орендного тресту „Поліськсільбуд", що підтверджується п. 1.3 Статуту ТОВ «Трест «Поліськсільбуд», зареєстрованим 07.12.2006р. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю СПМК «Шляховик»відповідно до п. 2.6 статуту (зареєстрований 12.10.1995р) є правонаступником СПМК «Шляховик».

          Проте судом встановлено, що вищезазначений Договір купівлі-продажу державного майна не посвідчений нотаріально. Зазначене є порушенням ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна та п 13.1 Договору. Зазначене на підставі 47, 48 ЦК УРСР є підставою для визнання зазначеної угоди недійсною.

          Але відповідачем заявлено про застосування судом строку позовної давності та подано до матеріалів справи відповідну заяву. Судом розглянуто зазначену заяву і встановлено, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Оскільки спірний договір укладений 22 травня 1994 року, право на звернення до суду з позовом про визнання його недійсним або застосування наслідків його недійсності виникає у сторони, права якої порушено, саме з цієї дати, тобто з 22 травня 1994 року. Отже, в даному випадку застосовуються правила про позовну давність, встановлені законодавством, що діяло раніше, тобто Цивільним кодексом Української РСР у редакції 1963 року. Згідно ст.71 зазначеного вище кодексу загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Таким чином, строк для звернення до суду з цим позовом для особи, яка вважає що її права порушено укладанням спірного договору, сплинув ще 22 травня 1997 року.

Посилання позивача на те, що до позовів про визнання угод недійсними не застосовується строк позовної давності є необгрунтованим і не відповідає вимогам цивільного законодавства.

          Також не відповідає дійсності твердження позивача, що вказані події стали відомі підприємству (юридичній особі, якою є позивач) тільки новому директору та новим учасникам під час проведення  інвентаризації у 2007р.

          Як вказав позивач і підтверджується матеріалами справи він є правонаступником Орендного тресту «Поліськсільбуд». Таким чином всі дії вчинені Орендним трестом «Поліськсільбуд»через керівні органи є обов'язковими і відомими як орендному тресту так і його правонаступнику з моменту їх вчинення.

          Отже, вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд»від 22 травня 1994 року не підлягає задоволенню у зв'язку із застосуванням судом строку позовної давності за заявою сторони.

          Таким чином не підлягає  задоволенню і вимога про визнання права власності на  нерухоме майно зазначене у додатку до акту прийому-передачі майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»станом на 01.01.1994 року, як таке, що знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 39 позначеного в інвентаризаційній справі №1102 літерами: «А», «Б», «В» оскільки є похідною від визнання недійсним Договору від 22 травня 1994 року.

          Позивач стверджує також, що предметом останньої вимоги про визнання права власності є скасування наслідків нікчемного правочину і по зазначеній вимозі Цивільного кодексу України встановлено строк позовної давності в 10 років. Позивач вказує, що право власності було надбано відповідачем лише 14.04.1999р. з дати Свідоцтва в БТІ Києво-Святошинського району, а тому строк позовної давності ним не пропущено. Твердження позивача про те, що вказаний Договір є нікчемним не ґрунтується на вимогах Цивільного кодексу Української РСР оскільки вказаним кодексом не передбачено такого терміну та підстав для віднесення договору до такої категорії.

          Також судом вище вже зазначалось, що відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Тобто згідно ст. 71 Цивільного кодексу України УРСР у будь-якому випадку три роки.

          Оскільки у позивача право на позов по всім вимогам виникло до 01.01.2004р., то по всім вимогам строк позовної давності на момент звернення до суду сплив.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності на будівлю охорони позначеного літерою «Г»в інвентаризаційній справі №1102 за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 39 на підставі того, що вона була приватизована позивачем у 1994р., але помилково не була включена до переліку майна, яке Фонд державного майна України передав позивачу то вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази які могли б підтвердити, що зазначена будівля існувала на час приватизації, була включена до переліку майна яке приватизовувалось позивачем і була передана йому у 1994р. на виконання договору купівлі-продажу державного майна.  Таким чином позивачу необхідно звертатися саме до Фонду державного майна, якщо він вважає, що зазначена будівля помилково не була включена останнім до переліку майна.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України за розгляд позову покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України,  –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову  відмовити повністю.

 Суддя                                                                                                             Наріжний С.Ю.