Рішення

від 26.02.2008 по справі 5/011-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/011-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" лютого 2008 р.                                                            Справа № 5/011-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного науково –дослідного інституту будівельних конструкцій, м. Київ

до Приватного підприємства “Фаворит –ЛВП”, м. Ірпінь

про стягнення  11961,51 грн.

за участю представників:

позивача:Лихошва  В. І. –дов. від 19.06.2007р. № 255-1633

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного науково – дослідного інституту будівельних конструкцій (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Фаворит –ЛВП” (далі –Відповідач) про стягнення 11961,51 грн., з яких 9440 грн. основний борг, 2142,88 грн. інфляційні втрати та 378,63 грн. три проценти річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані роботи по створенню науково –технічної продукції.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 08.01.2008 року та від 07.02.2008 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 06.07.2006 р. було укладено договір № 0377 на створення та передачу науково –технічної продукції (далі –договір). Відповідно до умов зазначеного договору, позивач -(замовник доручає, а відповідач - виконавець зобов'язується виконати роботи за темою: висновки по технічному рішенню реконструкції підвального приміщення будинку по вул. Артема, 55.

Зміст та обсяги робіт в цілому, склад і терміни виконання етапів, основні результати та склад звітної документації визначаються технічним завданням та календарним планом виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

Приймання, оцінка результатів та оплата робіт згідно договору здійснюється в установленому порядку на основі актів здавання –приймання продукції (п. 1.4 договору).

Згідно п. 1.5 договору, термін здачі робіт за договором 15.07.2006 р. при умові перерахування авансу згідно  положень п. 2.3 договору.

Після підписання договору відповідач зобов'язався протягом 5 банківських днів перерахувати на рахунок позивача аванс у розмірі 50% вартості робіт (п.2.3 договору).

У відповідності до п. 2.4 договору, оплата робіт проводиться поетапно, згідно календарного плану на підставі актів готовності.

Згідно п. 3.3 договору, відповідач протягом 15 днів з дня одержання акта здавання –приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом цього договору, зобов'язаний направити позивачу підписаний акт здавання –приймання продукції і оплатити його протягом 20 днів, або направити мотивовану відмову від підписання акту.

На виконання умов договору, позивач виконав роботи по створенню науково –технічної продукції на загальну суму 9440 грн., що підтверджується актом здавання –приймання продукції № 645 від 28.07.2006р., якій підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками сторін, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідач в порушення умов договору розрахунок за виконані позивачем роботи не здійснив.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 01.06.2007р. № 255-1431 про сплату заборгованості за виконані роботи в сумі 9440 грн., що підтверджується чеком “Укрпошти” від 01.06.2007 р. та повторно надіслано претензію № 255-1573 від 14.06.2007 р. на суму 9440 грн. про що свідчить оригінал чеку “Укрпошти” від 15.06.2007 р., який знаходиться в матеріалах справи. Однак, відповідачем зазначені претензії залишив без відповіді та задоволення.

Отже, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 9440 грн., що підтверджується матеріалами справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 9440  грн. заборгованості.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 378,63 грн. та інфляційні витрати в розмірі 2142,88 грн.7 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні збитки нараховані за період з вересня 2006 р. по листопад 2007 р. складають 2142,88 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 17.08.2006 р. по              серпень 17.12.2007 р. складають 378,63 грн.

Розрахунок позивача індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9440 грн., 2142,88 грн. інфляційних втрат та 378,63 грн. трьох процентів річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Фаворит –ЛВП” (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 9, код ЄДРПОУ 33699765) на користь Державного науково –дослідного інституту будівельних конструкцій (03680, м. Київ, вул. Климента, 5/2, код ЄДРПОУ 02495431) 9440 (дев'ять тисяч чотириста сорок) грн. 51 коп. боргу, 2142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 88 коп. інфляційних збитків, 378 (триста сімдесят вісім) грн. 63 коп. 3% річних, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 61 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                             Подоляк Ю.В.