Рішення

від 17.06.2008 по справі 231-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

231-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2008Справа №2-7/231-2008

За позовом Закритого акціонерного товариства «Паллада» (99029, м. Севастополь, вул. Токарева, 2)

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі Джанкойського району електричних мереж (м. Джанкой, вул. Леніна, 13)

Про визнання недійсним рішення.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача  – Поставничий Ю. М., предст., дов. №272 від 01.04.2008 р.

Від відповідача –  Котовська Н. Д., предст., дов. №009-Д від 03.01.2008 р.

        Суть справи: Закрите акціонерне товариство «Паллада» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Джанкойського району електричних мереж, в якому просить визнати недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №2088 від 20 грудня 2007 року, про нарахування ЗАТ «Паллада» вартості недоврахованої електроенергії в сумі 91 997,91 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що зафіксовані відповідачем в акті №100097 від 21.05.2007 р. порушення Правил користування електричною енергією не є обґрунтованими, оскільки прилад обліку електроенергії за відповідним актом про опломбування ЗАТ «Паллада» не передавався, через що споживач не може нести відповідальність за збереження електролічильника. Крім того, позивач посилається також на те, що Закрите акціонерне товариство «Паллада» не було повідомлено відповідачем про дату, місце та час проведення експертизи приладу обліку, що, на думку позивача, є порушенням п. 3.1 Правил КЕЕ та свідчить про недоведеність факту втручання до електролічильника.

          Ухвалою ГС АР Крим від 14.01.2008 р. були вжиті заходи до забезпечення позову та заборонено Відкритому акціонерному товариству «Крименерго» в особі Джанкойського району електричних мереж здійснювати будь-які дії по припиненню подачі електричної енергії на об'єкт філії Закритого акціонерного товариства «Паллада» - консервний завод «Паллада», розташований за адресою: АР Крим. м. Джанкой, вул. Кримська, 1, до розгляду справи по суті.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 р. вищевказана ухвала суду першої інстанції була залишена без змін.

          Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що прилад обліку був прийнятий представником ЗАТ «Паллада» на зберігання відповідно до наряду на встановлення №329 від 04.07.2001 р., через що позивач згідно з  п. 3.3 ПКЕЕ несе відповідальність за його збереження та цілісність.

                    Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

09.02.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) в особі Джанкойського РЕМ та Закритим акціонерним товариством «Паллада» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №325/067, згідно з розділом 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до п. 3.1.5 Договору Постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов'язків Постачальника, згідно ПКЕЕ.

Крім того, згідно з п. 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень 21.05.2007 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка об'єкту – консервного заводу «Паллада», розташованого по вул. Кримській, 1 в м. Джанкой, що належить Закритому акціонерному товариству «Паллада», під якої було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що виразилося в порушенні пломби держповірителя, на ліски є зміщення та сторонні відтиски, електроенергія споживається . Порушення було зафіксовано в акті №100097 від 21.05.2007 р., який був підписаний представником відповідача.

На підставі складеного акту на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідачем була донарахована вартість електричної енергії за період з 21.11.2006 р. по 21.05.2007 р. на суму 91 997,91 грн., про що свідчить відповідний протокол  №2088 від 20.12.2007 р.

Вважаючи вказаний протокол засідання комісії таким, що був прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його недійсним.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Паллада» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, з акта №100097 від 21.05.2007 р. вбачається, що порушення позивачем Правил користування електричною енергією відбулося в порушенні цілісності пломби на приладу обліку електроенергії.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією експертиза засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації. Тобто цілісність пломби на електролічильнику та, відповідно, порушення позивачем умов договору та Правил КЕЕ, має бути підтверджено саме висновком експертизи.

Згідно з п. 3.15 ПКЕЕ експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт. За результатами експертизи складається акт.

Отже, враховуючи право споживача на присутність при проведенні експертизи, обов'язковою умовою для дослідження переданих приладів обліку електроенергії є своєчасне інформування споживача про дату, місце та час проведення експертизи.

Однак, вказані умови ВАТ «Крименерго» дотримані не були.

Так, матеріали справи свідчать, що листом №285 від 11.06.2007 р. (а. с. 50) позивач був запрошений на засідання комісії з розгляду акта №100097 від 21.05.2007 р., яке мало відбутися 21.06.2007 р. о 10-00 год.

З наявного в матеріалах справи протоколу огляду приладу обліку електроенергії та пломб, встановлених на ньому, від 21.06.2007 р. (а. с. 52) вбачається, що представник ЗАТ «Паллада» не погодився з висновком комісії щодо пошкодження цілісності пломби. При таких обставинах було прийнято рішення про направлення електролічильника на експертизу, про що був складений відповідний акт повідомлення від 21.06.2007 р. (а. с. 51). Проте, у вказаному акті-повідомленні зазначено, що про час проведення експертизи споживач буде проінформований додатково.

Однак, відповідач не надав суду доказів того, що інформація про місце, дату та час проведення експертизи пломби електролічильнику була повідомлена ним у належній формі представнику ЗАТ «Паллада», у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Більш того, ВАТ «Крименерго» взагалі не представило суду доказів проведення відповідної експертизи засобу обліку, зокрема, відповідний акт.

В свою чергу відсутність доказів проведення експертизи ставлять під сумнів об'єктивність висновків комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду акта №100097 від 21.05.2007 р. про необхідність донарахування суми вартості недоврахованої електроенергії, які були викладені в протоколі №2088 від 20.12.2007 р., позаяк втручання в роботу приладу обліку та, відповідно, порушення позивачем Правил КЕЕ, не підтверджуються належними та допустимими доказами у справі.

У той же час, згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, невідповідність дій відповідача щодо проведення експертизи приладу обліку електроенергії вимогам чинного законодавства України тягне за собою необ'єктивність прийнятого та підставі акта №100097 від 21.05.2007 р. протоколу засідання комісії з розгляду цього акта, оскільки сам акт не є належним доказом пошкодження пломби, а докази проведення експертизи електролічильника в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Отже, враховуючи те, що даний спір виник при виконання сторонами договору про поставку електричної енергії №325/067 від 09.02.2005 р., він підвідомчий господарським судам України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цією ж статтею передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Така позиція викладена, зокрема, в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Отже, Господарський кодекс України є спеціальним законом (по відношенню до Цивільного кодексу України), який регулює відносини в сфері господарювання.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Причому права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Таким актом є, зокрема, оскаржуване позивачем рішення у вигляді протоколу засідання комісії ВАТ «Крименерго» №2088 від 20.12.2007 р.

Так, президія Вищого Арбітражного суду України в Роз'ясненнях №02-5/53 від 26.01.2006 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнання недійсними актів державних та інших органів” зазначила, що акт державного чи іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт – це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Протоколом №2088 від 20.12.2007 р. передбачено, що у випадку несплати нарахувань за актом після вступу рішення комісії  в законну силу споживачу в триденний строк буде припинена поставка електричної енергії. Крім того, згідно з п. 7.5 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії має право повністю припинити подачу електричної енергії споживачу у випадку несплати за недовраховану електричну енергію. Таким чином, рішення комісії, оформлене протоколом, відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), оскільки породжує певні обов'язки у споживача – сплатити донараховану вартість спожитої електричної енергії. Невиконання ж вказаного обов'язку породжує для споживача певні негативні наслідки – відключення його від електропостачання, та, відповідно, можливість понесення матеріальних витрат.

Суд також звертає увагу на те, що в п. 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Більш того, можливість такого оскарження передбачена безпосередньо в самому протоколі №2088 від 20.12.2007 р.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №2088 від 20 грудня 2007 року, про нарахування ЗАТ «Паллада» вартості недоврахованої електроенергії в сумі 91 997,91 грн.

 Судові витрати відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

  З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №2088 від 20 грудня 2007 року, про нарахування Закритому акціонерному товариству «Паллада» (99029, м. Севастополь, вул. Токарева, 2) вартості недоврахованої електроенергії в сумі 91 997,91 грн.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Закритого акціонерного товариства «Паллада» (99029, м. Севастополь, вул. Токарева, 2, ідентифікцаійний код 22237889) державне мито у сумі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.