Рішення від 17.06.2008 по справі 4/14

4/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.08                                                                                 Справа № 4/14

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Восход», м.Алмазна  Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Луганське енергетичне об'єднання” в особі Серговської філії, м. Стаханов  Луганської області

про стягнення  5927грн. 53 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача: Макаров Є.Є., дов. №16 від 30.01.08;

від відповідача:  Сенюта О.А., дов. № 69 від 01.01.08.

                   Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача  двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 585 грн. 00 коп.; понесених збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 5342 грн. 53 коп.

          У судовому засіданні 10.06.08 по справі № 4/14, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 17.06.08.

          Рішення господарського суду Луганської області виноситься 17.06.08.

Представник позивача  надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог від 12.02.08 № 30, в порядку ст.22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 585 грн. 00 коп.; понесених збитків у вигляді упущеної вигоди ( недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.

           Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 31.01.08 №б/н, у запереченні, зданого до суду 11.03.08, у листі, зданого до суду 24.03.08, у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 07.04.08, у запереченні, зданого до суду 13.05.08 та 17.06.08 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що:

- відповідачем 12.11.07 о 10 год. 05 хв. Було отримано повідомлення від позивача про захльост та відсутність електроенергії на його об'єкті, вказана заявка зафіксована в журналі заявок на усунення абонентських пошкоджень, ніяких інших заявок чи телефонограм від позивача 11.11.07   не надходило;

- відповідно до журналу цехового обліку технологічних порушень мереж 6-10 КВт Стахановського РЕМ, жодна з КЛ-6КВ у період з 11.11.07 по 13.11.07 не знеструмлювалося;

- відповідно до вичитки електролічильника у період з 11.11.07 по 13.11.07 напруга на вводі № 2 від ТП-22 дійсно періодично була відсутня;

- у вигляді  упущеної вигоди  відшкодовується тільки і збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язань, та з інших підстав, викладених у відзиві та запереченнях .

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору,  суд

                                                       встановив:

Заяви позивача щодо збільшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 585 грн. 00 коп.; понесених збитків у вигляді упущеної вигоди ( недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем ( далі- Постачальник електричної енергії)  та відповідачем ( далі- Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № А3029 від 01.10.05 (далі -Договір), згідно якого  «Постачальник електричної енергії»постачає електричну енергію «Споживачу», а «Споживач»оплачує «Постачальнику електричної енергії»вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є  невід'ємними частинами (п.1.1 договору).

За умовами договору відповідач постачає електричну енергію позивачу на  об'єкт - будівлю кінотеатру «Мир», що розташований за адресою: м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 21 (далі - об'єкт).

Відповідно до п. 4.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 (далі- Правила), відносини сторін з приводу аварійних відключень електроенергії регулюються договором.

Згідно з п. 6.1.1 договору, електропостачання «Споживача»може бути обмежено або припинено «Постачальником електричної енергії»без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках «Постачальника електроенергії енергії»- на час, який не перевищує певного ПУЕ для струмоприймачів «Споживача»відповідної категорії.

Позивач також зазначив, що у відповідності до узгодженого рівня надійності електропостачання на межі балансової належності, що є невід'ємним додатком договору, максимальна тривалість одного відключення не може перевищувати п'яти годин.

          Позивач у позові вказує на те, що 11.11.07 о 18 годині 15 хвилин з вини відповідача було припинено електропостачання об'єкта позивача, про що свідчить службова записка виконуючого обов'язки енергетика від 12.11.07 та запис в журналі аварійних відключень. Виходячи з запису в журналі аварійних відключень, постачання електричної енергії на об'єкт позивача поновлено о 14 годині 05 хвилин 13.11.07. Таким чином, постачання електричної енергії на об'єкт позивача було зупинено на 43 години 40 хвилин.

          Згідно п.11.3 та п.11.4 Правил, електропередавальна організація несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки у разі порушення нею умов договору, збитки споживача через перерву в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) та технологічну броню через дії (бездіяльність) електропередавальної організації відшкодовуються останньою відповідно до законодавства України.

          Позивач зазначив, що за жовтень 2007 року відповідачем поставлено електричної енергії на об'єкт позивача 8031 кВт.ч., тобто середньоденне споживання становить 259 кВт.ч, середньогодинне - 16.19 кВт.ч. Відповідно до відомостей про розрахункові кошти обліку електроенергії «Споживача», які є невід'ємною частиною договору, режим роботи кінотеатру  «Мир»становить 16 годин на добу. Вартість одного кВт.ч електроенергії в листопаді місяці - 0,45527грн. згідно офіційно опублікованих тарифів. Тобто вартість недоотпущеної електроенергії складає: 8031 кВт/30 днів/16 годин*(43 години 40 хвилин - 5 годин)*0,45527 грн.=292 грн.50 коп.

          Відповідності до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка, вона належить до стягнення у повному обсязі, незалежно від відшкодовування втрат.

Згідно п. 4.3.1 договору, у випадку перерви в поставці електроенергії «Споживачеві»з вини «Постачальника електричної енергії» понад терміни, визначені Правилами для струмоприймачів відповідної категорії, «Постачальник електричної енергії»несе відповідальність перед «Споживачем»у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, тобто  позивач вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу двократну вартість недовідпущеної електричної енергії у сумі   585 грн. 00 коп. (292,5 грн.х2).

Крім того, позивач зазначив, що у відповідності до ст. 22 ЦК України, особа має право на відшкодування прибутку, який вона могла реально одержати за звичайними обставинами, якщо б її право не було порушене (упущена вигода). Тому, він вважає, що з вини відповідача позивачем недоотримано прибуток (упущену вигоду) в сумі 5592 грн.29 коп. (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог).

          Позивач направив відповідачу претензію № 129 від 13.11.07 з вимогою про відшкодування вартості недовідпущеної електричної енергії та недоотриманого прибутку, відповідач у відповіді на претензію від 05.12.07 № 01ю/3466 (а.с.34-35, том 1) у задоволенні претензії відмовив в повному обсязі з тих підстав, що відключення було здійснено внаслідок дій обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Позивач звернувся з даним позовом до суду  та  просить стягнути з відповідача двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 585 грн. 00 коп.; понесених збитків у вигляді упущеної вигоди ( недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог), відповідно до вимог ч.4 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 13.11.07 № 129  з вимогами про сплату  двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 1133 грн. 40 коп.; понесених збитків у вигляді упущеної вигоди ( недоотриманого прибутку) в сумі 5342 грн. 53 коп., відповідач у відзиві на претензію  від 05.12.07 № 01ю/3466  вимоги претензії відхилив, з тих підстав, що відключення здійснено внаслідок дій  непереборної сили, та оплату не провів.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов  підлягає задоволенню  частково за таких підстав.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору.

Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № А3029 від 01.10.05, згідно якого  «Постачальник електричної енергії»( відповідач у справі) постачає електричну енергію «Споживачу»(позивачу у справі), а «Споживач»оплачує «Постачальнику електричної енергії»вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є  невід'ємними частинами. За умовами договору відповідач постачає електричну енергію позивачу на  об'єкт - будівлю кінотеатру «Мир», що розташований за адресою: м. Стаханов, вул. Кірова, буд. 21.

Відповідно до умов вищезазначеного договору «Постачальник електричної енергії»зобов'язується постачати електричну енергію згідно з категорією струмоприймачів «Споживача»відповідно до ПУЕ та додатком «Узгоджений рівень надійності електропостачання на межі балансової належності. При цьому відповідно до п. 2.2.9 договору споживач електричної енергії зобов'язується оперативно повідомляти постачальника електричної енергії про порушення пов'язанні з відключенням лінії живлення.

Представник відповідача надав пояснення, що відповідачем у справі 12.11.07 о 10 годині  05 хвилин було отримано повідомлення від працівників позивача про захльост проводів та відсутність, у зв'язку з цим, електроенергії на об'єкті позивача -  кінотеатр «Мир». Ця заявка була зафіксована у журналі заявок на усунення абонентських пошкоджень Стахановського РЕМ та прийнята до виконання  (42-44,том1). Будь-яких інших заявок, чи телефонограм від споживача 11.11.07, про що стверджує позивач, у диспетчерську службу Стахановського РЕМ Серговської філії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»не надходило.

Так, відповідно до журналу вхідних телефонограм  Стахановського РЕМ (відповідача у справі) відсутні телефонограми, що надходили від позивача 11.11.07, що підтверджено матеріалами справи (а.с.55-56, том.2).

Крім цього, відповідно до журналу цехового обліку технологічних порушень мереж 6-10 кВ Стахановського РЕМ, жодна з КЛ-6кВ у період з 11.11.07 по 13.11.07 не знеструмлювалися. (а.с.25-26,том 2). Тобто ні яким чином постачальник електричної енергії (відповідач у справі) не міг дізнатися про знеструмлення споживача (позивач у справі), крім з повідомлення самого споживача.

Отже, повідомлення   споживача  (позивача у справі) про захльост проводів та про відсутність, у зв'язку з цим, електроенергії на об'єкті кінотеатр «Мир»надійшло до відповідача  лише 12.11.07 о 10 години 05 хвилин.

Ухвалою господарського суду Луганської області  від 18.02.08  по справі № 4/14, за клопотанням позивача, судом було зобов'язано відповідача провести  зняття показників електролічильника СТКЗ-0502, заводський номер 16170, встановленого на вводі № 2 від ТП 22 за період з 12 год. 00 хв. -11.11.07  до 17 год. 00 хв. - 13.11.07.  

Як вбачається, з акту вичитки даних електролічильника СТКЗ-05Q2Н4М заводський №16170, встановленого на вводі №2 від ТП 22 на об'єкті кінотеатр «Мир»за період з 12 год. 00 хв.- 11.11.07 до 17 год. 00 хв. -13.11.07, у період з 11.11.07 по 13.11.07 напруга на вводі № 2 від ТП -22 дійсно періодично була відсутня.(а.с.6-8,том 2).

          Але, позивач у позові вказує, що відключення сталося у 18 год. 15 хв., про що був негайно повідомлений відповідач, тоді як відповідно до вичитки даних 11.11.07 відключення на вводі № 2 відбулося лише 19 год. 36 хв. (а.с.8, том 2)

          Відповідач надав пояснення, що у зв'язку з тим, що постачання електричної енергії може відбуватися по одному вводу у об'ємі достатньому для усього об'єкту позивача-кінотеатру «Мир», то вичитка даних, яка була проведена представниками відповідача у присутності представника позивача спростовує той факт, що відключення електричної енергії з двох вводів відбулося у той час на яких вказує позивач, а саме у 18 год. 15 хв. -11.11.07.

На підставі викладено, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог в частині стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 314 грн. 50 коп., зокрема, не надано доказів правомірності визначення періоду відключення об'єкту позивача, а саме при розрахунку був взятий період з 18 год. 15 хв.- 11.011.07 до 14 год. 05 хв. -13.11.07, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 314 грн. 50 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 314 грн. 50 коп., заявлені необґрунтовано, тому у задоволені вимог про стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в цій частині слід відмовити.

          Суд вважає, що період відключення електроенергії, про який належним чином був повідомлений відповідач становить з 10 год. 05 хв.- 12.11.07 до 9 год. 40 хв. -13.11.07, таким чином з урахуванням періоду відключення сума двократної вартості недовідпущенної електроенергії складає 270 грн. 50 коп. (16,19 кВт*год (середньочасове споживання) * 18 год. 35 хв. (період відключення) * 0,45527 (тариф) =135.25 грн.* 2 = 270 грн. 50 коп.)

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в сумі 270 грн. 50 коп. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Суд, у відповідності до ст.43 ГПК України, оцінив докази позивача, якими він підтверджує факт спричинення йому збитків відповідачем, стосовно позовних вимог в частині стягнення  суми збитків  у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) у розмірі 5592 грн. 29 коп. і дійшов висновку, що обставини, вказані у позовній заяві  в цій частині та нормативне обґрунтування позовних вимог не підтверджені допустимими та належними доказами, оскільки з доданих позивачем документів в підтвердження понесених збитків на заявлену суму неможливо зробити висновок про те, що позивачу спричинено саме збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) і саме у розмірі 5592 грн. 29 коп. (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог).

Відповідно до п.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміють, зокрема, витрати зроблені управненою стороною.

Відповідно до п.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала  збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права ( ч.1 ст.22 ЦК України), за яким особа , якій завдано збитків у результаті порушення її  цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до  ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки);  доходи, які особа могла б реально одержати  за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тому, кредитор ( позивач у справі) має довести не лише  розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржника його обов'язку та причинний зв'язок  між цим порушенням і шкодою.

Притягнення  до  цивільно-правової  відповідальності  можливе лише при наявності певних,  передбачених  законом  умов.  Їх  сукупність  утворює  склад цивільного правопорушення, який і є підставою  цивільно-правової  відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання  відповідальності  у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку  утворюють:  наявність  збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які  виражені  у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання;  причинний  зв'язок  між протиправними діями боржника та збитками.

При  цьому  важливим  елементом  об'єктивної  сторони правопорушення є причинний зв'язок  між  збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які  виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною,  а збитки –наслідком протиправної дії.

Отже, що  стосується суми недоотриманого прибутку, то відповідно до ст. 22 ЦК України, на яку позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовується тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування  позовних вимог в частині стягнення  суми збитків  у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) у розмірі 5592 грн. 29 коп., позивач надав на розгляд суду копії фіскальних чеків за п'ять аналогічних періодів, що передували періоду відключення електричної енергії (а.с.62-76,том1,а.с.76-98,том2). Тобто сума збитків, у вигляді недоотриманого прибутку, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про отримання прибутку позивачем у результаті випадкового збігу обставин. Але наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Крім цього, суд вважає, що при розрахунку недоотриманого прибутку позивачем був невірно вказаний період самого відключення електричної енергії.

Так, відповідно до журналу заявок на усунення абонентських пошкоджень Стахановського РЕМ у споживача (позивача у справі) було відсутнє постачання електричної енергії з 10 год. 05 хв. -12.11.07 по 9 год. 40 хв.- 13.11.07 тобто 23 год. 35 хв.(а.с.42-44, том 1)

Таким чином, з урахуванням режиму роботи споживача, що вказаний у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії», позивач в  понеділок 12.11.07 знаходився без електроенергії 13 год. 55 хв. та у вівторок 13.11.07 - 1 год. 40 хв.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено договором чи законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Стаття 617 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п. 4.5.1 договору, сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом дії непереборної сили і ці обставини безпосередньо впливають на виконання договору. Також, ця норма передбачена ст. 218 ГК України.

Як вбачається з матеріалі справи, разом з заявкою позивача 12.11.07 у диспетчерську службу Стахановського РЕМ надійшли 68 повідомлень від споживачів електричної енергії про аварійні ситуації, з яких 34 з приводу обривів проводів, а 11.11.07 - повідомлення про 63 аварії, з яких 27 з приводу обривів проводів ( а. с.32—54,том2). Заявка позивача про аварійну ситуацію зафіксовано у  вищевказаному  журналі під номером 180 (а.с.48, том 2, а.с.42-44, том1).

Аварії на електричних мережах 11 та 12 листопада 2007р. були викликані сильними поривами вітру, які спостерігалися в ці дні ( штормове попередження) та зафіксовані Луганським обласним центром гідрометеорології (а.с.41, том 1, а.с.19, том 2).

Представник відповідача надав пояснення, що у зв'язку даною ситуацією, в першу чергу були мобілізовані всі зусилля для ліквідації обривів проводів ВЛ-0,4кВ, тому як діючі лінії електропередач 10-6-0,4кВ є об'єктами підвищеної небезпеки. Тому, після здійснення розбиття захльосту поставка електроенергії на об'єкт позивача –кінотеатр «Мир»була поновлена у повному обсязі 13.11.07 о 9 год. 40 хв., про що свідчить запис у журналі заявок на усунення абонентських пошкоджень Стахановського РЕМ Серговської філії (а.с.42-44, том 1).

Як вбачається, перерва в постачанні електричної енергії об'єкта позивача - кінотеатру «Мир»є наслідком дії непереборної сили в результаті подій надзвичайного характеру та вина відповідача у відключенні електроенергії у позивача відсутня.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не порушувалися взяті   на себе зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № А3029 від 01.10.05.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Суд вважає, оскільки відповідач виконував господарське зобов'язання, прийняте за договором про постачання електричної енергії № А3029 від 01.10.05 відповідно до його умов, тобто не допускав правопорушення, та не порушував цивільних прав позивача, тому у нього відсутні правові підстави для стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог).

Оскільки, відповідач  виконував господарське зобов'язання, прийняте за договором відповідно до його умов, тобто не допускаючи правопорушення, та не порушуючи цивільних прав позивача, тому відсутні правові підстави для стягнення збитків.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем  не порушувалися прийняті на себе зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № А3029 від 01.10.05, у зв'язку з чим відсутня вина відповідача у спричиненні збитків.

З огляду на приписи вказаних норм права, відсутні підстави вважати збитками, понесеними позивачем з  вини відповідача, позовні вимоги щодо  понесених збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог), оскільки у позивача відсутні докази того, що він зробив ці витрати у результаті порушення його прав відповідачем по справі.

Позовні вимоги в частині понесених збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог), не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю їх позивачем.  

За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача понесених збитків у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог), спричинених відповідачем, у зв'язку з недотриманням позивачем встановленого законом порядку визначення збитків та розміру збитків і у зв'язку з відсутністю надання суду нормативно та документально обґрунтованих доказів щодо понесених збитків з вини відповідача .

Як вбачається, позивачем не надано обґрунтованих доказів, які підтверджують   викладені в позовній заяві обставини в цій частині.

Так, у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України  збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які могли бути реально отримані приналежному виконанні зобов'язання.

Суд вважає,  що сума збитків 5592 грн. 29 коп., яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем в результаті випадкового збігу обставин. Тому, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку, ще не є підставою для його стягнення.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цівільно - правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з елементів цивільна відповідальність не настає. Така позиція співпадає з позицією Верховного  Суду  України, наведеною зокрема у постанові від 03.04.07 по справі №2-14/144-2006(2-19/144-2006, 2-19/137-78-2005).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, позивачем не враховано, що виходячи із змісту статті 225 Господарського кодексу України, збитками, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення є, зокрема, вартість неодержаного прибутку(втрачена вигода), розмір яких повинен бути реальним та доведеним кредитором відповідно до вимог частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд вважає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. Така позиція співпадає з позицією Вищого Господарського Суду  України, наведеною зокрема у постанові від 11.12.07 по справі № 1/148.

Суд вважає, вимоги позову в частині стягнення з відповідача понесених збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог), слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони не  підтверджені матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано безспірних доказів, що відповідач повинен  відшкодувати   понесені збитки у вигляді упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) в сумі 5592 грн. 29 коп.  (з урахуванням заяв щодо збільшення позовних вимог).

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог в цій частині, тому, у задоволенні позову  в цій частині слід відмовити.

У судовому засіданні 17.06.08 за згодою представників сторін судового процесу була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,614,617,623 ЦК України, ст.ст. 218,224,225 ГК України, ст.ст. 33,34,43,44,49,77,82,84,85 Господарського процесуального  кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” у особі Серговської  філії, м.Стаханов Луганської області, вул.Телефонна,8, код ЄДРПОУ 26204102 на користь Приватного підприємства «Восход», м.Алмазна  Луганської області, вул.Терешкової,31/1, код ЄДРПОУ 21768857 двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в сумі 270 грн. 50 коп., витрати по держмиту у сумі 04 грн. 45 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 05 грн. 17 коп., видати  на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог  відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –23.06.08.

     Суддя                                                                                                    Г.М.Батюк