Постанова

від 10.04.2008 по справі а18/072-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А18/072-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" квітня 2008 р.                                                             Справа №     А18/072-08

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі   розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "СлаВа"

до  Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції

про      визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

За участю представників:

Позивач -  Єрмак С.К.

Відповідач -  Березанська С.В., Воловенко О.М.

Суть спору:

До господарського суду Київської  області надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СлаВа»(далі - позивач) до  Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.10.2007 року № 0000652340/0, яким визначено зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 138100,00 грн. та штрафні санкції на суму 29374,00 грн. за порушення п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» та зобов'язання Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції поновити в обліковій  картці Товариства з обмеженою відповідальністю «СлаВа»суму   167474 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню  за період з лютого 2006 року по листопад 2006 року.  

Провадження  в адміністративній справі №А18/072-08 було відкрите відповідно до ухвали від 11.02.2008 року.

В ході розгляду спору  позивач  позовні вимоги підтримав, в обґрунтування своїх вимог посилається на  протиправність  та суперечливість  висновків відповідача щодо відсутності підстав для бюджетного відшкодування спірної суми  податку на додану вартість, підтвердженої податковими накладними та  сплаченої в ціні придбання  товару. Позивач наголошує,  що  в Акті перевірки  мова йде про підприємства по ланцюгу придбання  товару, з якими  відсутні будь-які господарські відносини,  суми бюджетного відшкодування  підтверджені   податковими перевірками за відповідні періоди, про що складені  довідки, зменшення суми  бюджетного відшкодування у зв'язку з відсутністю даних щодо сплати  відповідних сум до бюджету  підприємствами по ланцюгу придбання товару  суперечить законодавству і фактично покладає  на позивача відповідальність за бюджетними зобов'язаннями його контрагентів, в той час, як право на бюджетне відшкодування виникає при надмірній сплаті  сум податку на додану вартість  постачальнику товарів.

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов,  стверджує, що за результатами проведеної податкової перевірки  не можливо підтвердити  заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування, оскільки  за даними зустрічних перевірок  по ланцюгу придбання  товарів, контрагенти позивача  не відображали в своїй податковій звітності   податкові зобов'язання з ПДВ та не сплачували  відповідні суми.  Відповідач вважає, що  обов'язковою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту має бути  сплата цих сум до бюджету, право  на бюджетне відшкодування виникає  лише при надмірній сплаті, а не з самого факту  існування  зобов'язання по сплаті  ПДВ в ціні товару.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, суд встановив.

На підставі проведених зустрічних перевірок ПП «Віом»(код ЄДРПОУ 33615968) ДПІ у м.Рівне, ТОВ «Агрослуч» (код ЄДРПОУ 23844806) Староконстянтинівська ОДПІ Хмельницької області, ТОВ «Агро-Холдинг»Зерно постач»(код ЄДРПОУ 33154149) ДПІ у Святошинському р-ні м.Києва, СПД Труш Ю.В. (код 2661711498) ДПІ у Рівненському р-ні, Рівненської області  з питань взаємовідносин ТОВ «Славутич»(зустрічна перевірка проведена ДПІ у Амур-Нижньодніпровському р-ні м.Дніпопетровська),  які є постачальниками в другому ланцюгу придбання ТОВ «СлаВа»було проведено позапланову  податкову перевірку  підприємства позивача щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки 28.09.2007 року було складено Акт за № 1704/23-4/31292488, на підставі якого 10.10.2007 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000652340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 138 100,00 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 29 374,00 грн., всього - 167 474 грн. за порушення п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач в обґрунтування  правомірності свого рішення посилається на норму п.1.8 ст.1 та п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої  бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, вищезазначених цим Законом, крім того,  пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість при обов'язковій наявності такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету. Вважає, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість»право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання  по сплаті ПДВ в ціні товару.

Позивач, не  погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням            звернувся до суду з вимогою про  визнання його недійсним (скасування), вважає зменшення суми бюджетного відшкодування протиправним, тому з метою захисту його порушеного  права просить суд зобов'язати  відповідача відновити спірну суму на його обліковому рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «СлаВа» було подано до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції  податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого по листопад 2006 року, в яких були визначені суми податкового кредиту по ПДВ, а саме:  за лютий 2006 року - 479 830,00 грн.; за квітень 2006 року - 454 840,00 грн.; за жовтень 2006 року - 642 929,00 грн.; за листопад 2006 року - 921 711,00 грн.

У вересні місяці 2007 року податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «СлаВа» з питань достовірності нарахування до відшкодування суми податку на додану вартість за березень, травень, листопад та грудень місяць 2006 року.

Як вбачається з акту перевірки, на підставі якого було винесене спірне податкове повідомлення-рішення, вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич»є безпосереднім постачальником ТОВ «СлаВа»мокро солоних шкур великої рогатої худоби.

ТОВ «Славутич»на підставі укладених господарських договорів, а саме Договорів поставки № 10 від 2 січня 2006 року та № 13 від 2 січня 2006 року, поставило ТОВ «СлаВа»мокро солоні шкури і при операціях з поставки ТОВ «Славутич»були виписані податкові накладні на суму: за лютий 2006 року - 411 335,89 грн.; за квітень 2006 року - 363 917,11 грн.; за жовтень 2006 року - 554 379,00 грн.; за листопад 2006 року - 846 843,05 грн.

Сума податку на додану вартість при здійсненні спірної господарської діяльності ТОВ «СлаВа»підтверджуються отриманими податковими накладними і складає: за лютий 2006 року - 479 830,00 грн.; за квітень 2006 року - 454 840,00 грн.; за жовтень 2006 року - 642 929,00 грн.; за грудень 2006 року - 921 711,00 грн.

Сума податкового кредиту за лютий 2006 року була перевірена податковою в ході виїзної позапланової перевірки і відображена в довідці № 1373/23-4 від 22.05.2006 року Перевіркою не встановлено порушення товариством «СлаВа»діючого законодавства з ПДВ і підтверджено заявлену ТОВ «СлаВа»суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2006 року в сумі 267 353 грн.

Сума податкового кредиту за квітень 2006 року перевірялася ОДПІ в липні 2006 року. В довідці № 1657/23-4/31292488 від 31.07.2006 року зазначено, що перевіркою не встановлено порушень діючого законодавства з ПДВ.

Сума податкового кредиту за жовтень 2006 року склала 642 929,00 грн., а за листопад 2006 року - 921 711,00 грн. У лютому 2007 року ОДПІ перевірила ТОВ «СлаВа»з питань достовірності нарахування до відшкодування податку на додану вартість і, як зазначено в складеній за результатами перевірки довідці № 365/23-112/31292488 від 27.02.2007 року, не виявила порушень діючого законодавства з ПДВ, а заявлену ТОВ «СлаВа»суму бюджетного відшкодування за листопад  2006 року в сумі 177 868,00 грн. залишила без змін.

ТОВ «СлаВа»в податковій декларації з ПДВ № 3489 від 20.04.2006 року за березень  2006 року заявило до відшкодування ПДВ за лютий  в сумі 371 344,00 грн.

В декларації за травень № 7279 від 19.06.2006 року заявлена до відшкодування сума ПДВ за квітень 2006 року в сумі 298 986,00 грн.

За жовтень ТОВ «СлаВа»до бюджетного відшкодування сум не заявляло.

До бюджетного відшкодування за листопад 2006 року ТОВ «СлаВа»заявило суму 197 466 грн. в податковій декларації на додану вартість за грудень 2006 року за № 20308 від 19.01.2007 року. На підставі декларацій з ПДВ № 3489 від 20.04.2006 року, № 7279 від 19.06.2006 року, № 20308 від 19.01.2007 року ТОВ «СлаВа»включило їх до податкового кредиту і правомірно віднесло до бюджетного відшкодування.

Відповідач в Акті № 1704/23-4/31292488 від 28.09.2007 року, довідках, складених за результатами перевірок, не згадує про недійсність податкових накладних, виданих ТОВ «Славутич», з чого випливає, що такі накладні за наслідками перевірок визнані ОДПІ складеними з дотриманням всіх вимог п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і такими, що були фактично виписані ТОВ «Славутич»і передані покупцю товару - ТОВ «СлаВа».

Факт проведення позивачем господарських операцій купівлі-продажу шкірсировини, а саме  отримання товару та проведення розрахунків,  встановлений  судом і не заперечується податковим органом. Крім того,  результати проведеної перевірки не містять висновків про недоліки  податкових накладних чи інших первинних бухгалтерських документів, що підтверджують  факт проведення господарських операцій та право позивача  на  податковий кредит.

Згідно з вимогами п.1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», контрагент  позивача ТОВ «Славутич»є платником податку - особою, що зобов'язана здійснювати утриманий та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем -ТОВ «СлаВа».

   При вирішенні спору суд враховує, що п.п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит,  дату здійснення першої з наступних подій:

а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Слід враховувати, що  зазначена норма  визначає дату  виникнення права  платника податку на податковий кредит і  не встановлює кореляції між моментом  виникнення права  на податковий кредит та  моментом сплати в бюджет ПДВ.

Позивач  був  зареєстрований, як  платник податку на додану вартість   та перебуває  на податковому обліку. У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У пункті 7.7.10 п.п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»прямо зазначається, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного  боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, висновок відповідача про те, що право на відшкодування платнику виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, позбавлений жодних правових підстав.

Дослідження податковим органом під час проведення перевірки підприємства  позивача  так званих «ланцюгів»та встановлення у зв'язку з цим обставин, викладених відповідачем у запереченнях на позовну заяву, про те, що контрагентами та іншими підприємствами, що співпрацюють з позивачем, не сплачуються до бюджету певні суми податків, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат по ПДВ до податкового кредиту.

Крім того, перевіряючими не прийнято до уваги, що   податкова накладна виписується в момент виникнення  відповідних податкових зобов'язань з ПДВ  у  продавця товарів,  і в тому разі, якщо в порушення  вимог закону, відповідні податкові зобов'язання не були відображені в податковій звітності останнього та не сплачені  до бюджету.

Матеріали податкової перевірки свідчать, що ТОВ «Славутич»зареєстроване як платник податку на додану вартість,  факт сплати  сум податку на додану вартість в ціні придбання  товару  відповідачем не заперечується та не спростовується, тому саме ТОВ «Славутич», а не ТОВ «СлаВа»несе відповідальність за перерахування сум ПДВ, отриманих від ТОВ «СлаВа», до Державного бюджету.

Висновки відповідача про  безпідставність нарахування сум  податкового кредиту та заявлення їх до бюджетного відшкодування ґрунтуються на даних  зустрічних податкових перевірок по ланцюгу придбання товару, зокрема, інформації від районних ДПІ про непідтвердження нарахування суми податку на додану вартість та сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету контрагентами.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що за результатами проведених зустрічних перевірок по ланцюгу постачання встановлено порушення позивачем   п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок па додану вартість», а саме сума податкового кредиту, задекларована ТОВ «СлаВа»не підтверджена податковими зобов'язаннями постачальників по ланцюгу постачання, в результаті чого ТОВ «СлаВа»на 138 100,00 грн. зменшена сума, задекларована до відшкодування, оскільки на думку відповідача бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом, а обов'язковою підставою включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, то право па відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість.

Судом встановлено, що  позивач відніс до складу податкового кредиту суми податків, сплачених у відповідному звітному періоді, у зв'язку з придбанням шкірсировини у постачальника ТОВ «Славутич»і включило до податкового кредиту суми податку за першою з подій - в момент отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання ТОВ «СлаВа»товарів.

Безпосередній контрагент позивача ТОВ «Славутич»станом на дату видачі податкових накладних було платником ПДВ, його свідоцтво про державну реєстрацію та/або свідоцтво платника ПДВ не визнані недійсними, отже воно мало право виписувати податкові накладні.

Договори, укладені між ТОВ «СлаВа»та ТОВ «Славутич», у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися.

Згідно зі статтею 511 Цивільного Кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. Оскільки ТОВ «СлаВа»не мало і не має будь-яких договірних відносин з ПП «Віом», ТОВ «Агрослуч», ТОВ «Агро-Холдинг»Зерно постач», СПД Труш Ю.В.,  відповідальність за перерахування до держбюджету сум ПДВ, сплачених ТОВ «СлаВа», має нести платник податку, що отримав ці суми в складі вартості товару -ТОВ «Славутич», який за даними  відповідних зустрічних податкових перевірок не має порушень податкового законодавства.

Враховуючи встановлені судом обставини, висновки відповідача  про відсутність підстав для  віднесення до податкового кредиту сум  податку на додану вартість, сплачених в ціні придбання товару, що підтверджено податковими накладним, є протиправними та порушують право позивача на відшкодування відповідних сум з державного бюджету.

Прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом фактично покладено на позивача вину за несплату його контрагентом зобов'язань, визначених податковим законодавством. Однак жоден нормативний акт, на який посилається відповідач не містить вказівок на таку залежність. Оскільки, згідно вимог чинного законодавства, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту  відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Згідно з пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, у разі порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання.

Отже, суд дійшов висновку, що  відповідачем необгрунтовано  позбавлено позивача права на бюджетне  відшодування сум  податку на додану вартість з посиланням на  факт несплати постачальниками та будь-якими іншими платниками податків до бюджету податку на додану вартість.      

За таких обставин, зменшення спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 138 100,00 грн. та нараховані штрафні санкції є протиправним, тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (п.3.1, п.5.3), затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. N 276 встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на колений поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників.

Таким чином, з метою захисту права позивача на бюджетне відшкодування, правомірність якого підтверджена судом,  спірні суми 138 100,00  грн. податку на додану вартість підлягають поновленню в картці особового рахунку ТОВ «СлаВа».

Інших заперечень проти позову, ніж ті, що наведені в акті перевірки та у запереченнях на позовну заяву, відповідач суду не навів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах  про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов  висновку, що позовні вимоги    обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до  94 КАС України    відшкодування  витрат по сплаті судового збору  в сумі 6,80  грн. підлягає з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України,

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

1.     Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної податкової інспекції від 10.10.2007 року № 0000652340/0.

3.   Зобов'язати Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 17а) поновити в обліковій  картці Товариства з обмеженою відповідальністю «СлаВа»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гоголя, 5, код 31292488)  суму   167474 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню  за період з лютого 2006 року по листопад 2006 року.

          Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                 Кошик А. Ю.