Рішення

від 22.04.2008 по справі 5/072-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/072-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" квітня 2008 р.                                                            Справа № 5/072-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродінвест”, м. Київ

до Приватного підприємства “Агроінтерсервіс”, м. Біла Церква

про стягнення  32776,70 грн.

за участю представників:

позивача:Войтенко В. О. –дов. від 01.04.2008 р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродінвест” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Агроінтерсервіс” (далі –Відповідач) про стягнення 32776,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару сплаченого позивачем відповідно до виставлених відповідачем рахунків-фактур.  

В судовому засіданні представник позивача відповідно до приписів статті 22 ГПК України подав заяву від 22.04.2008р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 23000 грн., в зв'язку з перерахуванням відповідачем під час розгляду справи на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в розмірі 9776,70 грн.

Відповідач в судове засідання 22.04.2008 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

На підставі виставлених відповідачем рахунків –фактур, позивач платіжними дорученнями перерахував на розрахунковий рахунок відповідача в період з травня 2004р. по червень 2005р. грошові кошти, за запасні частини до транспортних засобів, в загальній сумі 219193,52 грн., що підтверджується банківською випискою позивача за період з 26.05.2004р. по 21.06.2005р., яка залучена до матеріалів справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.   

Статтею 220 зазначеного кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідкив.

Згідно з ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України  Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині  2 ст. 642 Цивільного кодексу України зазначено,  якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку що сторони у справі в порядку статті 181 Господарського кодексу України уклали договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Судом також встановлено, що відповідач на підставі видаткових накладних, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, в період з 27.05.2004р. по 05.11.2005р. поставив позивачу оплачений ним товар - запасні частини до транспортних засобів на загальну суму 186416,82 грн.

Сторони у справі склали акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого сальдо станом на 25.10.2007р. складає 32776,70 грн. на користь позивача. Вказаний акт підписаний в двохсторонньому порядку та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

З матеріалів справ вбачається, що позивач листом від 29.10.2007р. № 337 просить відповідача перерахувати на його рахунок зазначену в акті звірки суму, яку він перерахував за запчастини.

Відповідач надіслав позивачу на вказаний лист відповідь від 07.11.2007р. № 67 в якій запропонував поставити позивачу запасні частини на суму 32776,70 грн., а також повідомив що в разі неприйняття зазначеної пропозиції в найкоротші терміни перерахує зазначені кошти.   

Позивачем 18.12.2007 р. на адресу відповідача була надіслана претензія № 401 від 14.12.2007 р., в якій він відмовляється від поставки оплаченого товару та вимагає повернути перераховані кошти в розмірі 32776,70 грн. Факт надіслання претензії підтверджується чеком “Укрпошти” № 1615 від 18.12.2007 р. та описом вкладення у цінний лист.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач частково перерахував на рахунок позивача суму попередньо оплати в розмірі                9776,70 грн., що підтверджується банківськими виписками від 27.02.2008 р. на суму 8000 грн. та від 11.04.2008 р. на суму 1776,70 грн.

Таким чином відповідач на час розгляду справи не повернув позивачу суму попередньої оплати за запасні частини в розмірі 23000 грн. (32776,70 грн. –9776,70 грн. = 23000 грн.).

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 ст. 693 зазначеного кодексу встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.  

За таких обставин на час прийняття рішення відповідач безпідставно володіє грошовими коштами у сумі 23000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно. Особа зобов`язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.  

З огляду на зазначене та враховуючи що грошові кошти у сумі 23000 грн. на даний час знаходяться у відповідача без достатніх правових підстав, вимога позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Агроінтерсервіс” (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. 2-га Радгоспна, 2, код ЄДРПОУ 32326659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропродінвест” (02094, м. Київ, бул. Праці, 2/27, код ЄДРПОУ 31057958) 23000 (двадцять три тисячі) грн. 327 (триста двадцять сім) грн. 77 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                             Подоляк Ю.В.