Рішення

від 08.04.2008 по справі 5/083-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/083-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" квітня 2008 р.                                                            Справа № 5/083-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа”, м. Вишгород

до Катюжанського дошкільного навчального закладу ясла-садок “Лелеченя”,  с. Катюжанка, Вишгородський р-н.

про стягнення  4238,41 грн.

за участю представників:

позивача:Артюх І. М. –дов. від 27.06.2007 р. № 799, Єрко Ю.В. –дов. від 26.09.2007р. № 1364/1

відповідача:Верес Г. М. – керівник

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа” (далі –Позивач) до Катюжанського дошкільного навчального закладу ясла-садок “Лелеченя” (далі –Відповідач) про стягнення 4238,41 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлену теплову енергію.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач присутній в судовому засіданні позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір № 22972 від 01.01.2004р.  (далі –договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається відповідачу в обсягах  згідно з додатком 1 до договору і максимальних теплових навантажень у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону 0,272 Гкал/год. (п. 2.1 договору).

Згідно п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно в грошовій формі відповідно до установлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.3 договору).

У відповідності до п. 7.4 договору, відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість, зазначеної в договорі, кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо  відповідач розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленим та сплаченим до початку розрахункового періоду, це перевищення  окремо оплачується відповідачем не пізніше 25 –го числа поточного місяця, а у випадку коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 7.5 договору).

Згідно п. 7.6 договору, відповідач до 5 –го числа місяця, що настає за звітним, надає позивачу акт про обсяги фактично використаної теплової енергії.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2005р. (п. 11.1 договору).

Пунктом п. 11.5 договору встановлено, що договір вважається  пролонгованим на кожний наступний рік, якщо  за місяць до закінчення  строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідача теплову енергію в обсягах передбачених умовами договору.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлену теплову енергію за встановленими тарифами та в терміни, передбачені договором виконав неналежним чином, в зв'язку з чим  за останнім станом на день розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 4238,41 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами, який підписаний в двохсторонньому порядку та скріплений печатками сторін,  завірена копія якого залучена до матеріалів справи. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не подав.

З матеріалів справ вбачається, що позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 395 від 01.10.2007 р. на суму 4238,41 грн. Однак, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі                         4238,41 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Катюжанського дошкільного навчального закладу ясла-садок “Лелеченя” (07313, Київська область, Вишгородський р-н.,                               с. Катюжанка, вул. Заводська, 10, код ЄДРПОУ 20578161) на користь Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа” (07300, м. Вишгород, вул. Кутузова, 3в, код ЄДРПОУ 13713569) 4238 (чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн. 41 коп. –заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

 Суддя                                                                                                             Подоляк Ю.В.