Постанова

від 12.06.2008 по справі 20/161-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/161-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" червня 2008 р.                                                            Справа №20/161-НА

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтранс-Поділля”, м. Кам'янець-Подільський   

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський

про визнання неправомірними дій Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту перевірки № 22090343/2341 від 11.12.2007 року

про визнання нечинним рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0005402341 від 20.12.2007 року

    Суддя          Гладій С.В.

                                                                      Секретар судового засідання Малінковський Г. М.

Представники:

Від позивача           - Лошатецький В. В. –за довіреністю № 09-Н від 21.09.2007 року

Від відповідача                     - Федик Р. С. –за довіреністю № 21872/10/10-017 від 28.12.2005 року

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати неправомірними дії Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту перевірки                № 22090343/2341 від 11.12.2007 року та визнати нечинним рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0005402341 від 20.12.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ст. ст. 15, 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст. 19 Конституції України.

Зазначає що перевірка податковою інспекцією була проведена з перевищенням повноважень та у спосіб що не передбачений чинним законодавством України.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує. Письмового відзиву на позов не подав.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

11.12.2007 року посадовими особами Кам'янець-Подільської ОДПІ, відповідно наказу „Про проведення перевірок” № 889 від 29.11.2007 року та плану перевірок відділу оперативного контролю на грудень 2007 року, проведено перевірку щодо контролю за додержанням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) кафе-бару „Вербиченько”, що знаходиться за адресою с. Вербка, Кам'янець-Подільського району, вул. Центральна, 15а, та належить ТОВ „Інтранс-Поділля” про що складено акт перевірки № 000006 від 11.12.2007 року.

В ході перевірки встановлено порушення п. 9, п. 11 р. 2, ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, а саме : не роздруковано фіскальний звітний чек за 29.11.2006 року, порушено режим попереднього програмування по найменуванню, ціні товарів та обліку їх кількості, а саме горілка „Хортиця” закодована по ціні 20 грн., в той час як фактична ціна реалізації складає 19 грн.

На підставі акту перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ винесено рішення                   № 0005402341 від 20.12.2007 року про застосування до ТОВ „Інтранс-Поділля” штрафних санкцій в сумі 85 грн.

Позивач не погоджуючись з винесеним рішення звернувся з позовом до суду в якому просить його скасувати.

Досліджуючи надані докази, фактичні обставини справи, оцінюючи доводи та заперечення сторін, судом до уваги приймається наступне.

Згідно ст. 10 Закону України „Про держану податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. із змінами і доповненнями передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних держаних податкових інспекцій віднесено здійснення в межах своїх повноважень контролю за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. із змінами і доповненнями, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Правове регулювання здійснення перевірок органами державної податкової служби регулюється Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Зокрема, згідно ст. 11-1 цього Закону планова виїзна перевірка проводиться щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому направлено повідомлення  не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Крім того, згідно тієї ж ст. 11-1 Закону, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вважаються позаплановими і проводяться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Згідно статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

    1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

    2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Судом враховується, що відповідачем під час судового розгляду не надано для огляду та в матеріали справи направлень на проведення перевірок. При цьому, якщо вважати, що податковим органом була проведена планова перевірка, суд не вбачає правових підстав, викладених вище, для визнання даної перевірки такою, що проведена у відповідності до вимог  ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, зважаючи на  відсутність письмового  повідомлення  позивача не пізніше ніж за 10 днів, відсутність наказу та відсутність направлень, які надають право посадовим особам податкового органу проводити таку перевірку.

Якщо вважати, що відповідачем була проведена позапланова перевірка, то всупереч вимог ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” відповідачем не надано направлень на перевірку в яких зазначено дату початку та закінчення перевірки, мети, підстав проведення перевірки, не зазначено, що з даними направленнями відповідач ознайомлений, також не надано копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, до системи  органів  державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Відповідно до ст. 3 Закону, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, державний орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Оскільки відповідачем не дотримана передбачена чинним законодавством України процедура проведення планових та позапланових перевірок господарської діяльності відповідача та не надано документів, передбачених ст. 11-1, ст. 11-2 Закону „Про державну податкову службу в Україні”, рішення відповідача не може базуватися на неправомірно проведеній перевірці. Тому прийняте за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій підлягає визнанню нечинним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, державний орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 8, 9, 10 Закону України „Про держану податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. із змінами і доповненнями, якими передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних держаних податкових інспекцій віднесено здійснення в межах своїх повноважень контролю за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Статтею 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. із змінами і доповненнями, визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Правове регулювання здійснення перевірок органами державної податкової служби регулюється Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Зокрема, згідно ст. 11-1 цього Закону планова виїзна перевірка проводиться щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому направлено повідомлення не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Враховуючи, що згідно наданих відповідачами плану проведення перевірок відділом оперативного контролю на вересень 2007р. та направлень на проведення планової перевірки № 009848, № 009857 від 19.09.2007 року дана перевірка визначена як планова, суд не вбачає правових підстав, викладених вище, для визнання даної перевірки такою, що проведена у відповідності до вимог ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", зважаючи на відсутність письмового повідомлення позивача не пізніше ніж за 10 днів.

Крім того, судом враховується, що згідно тієї ж ст. 11-1 Закону, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вважаються позаплановими і проводяться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Тому проведення планової перевірки не відповідає зазначеному.

Згідно статті 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

- направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу

державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної

податкової служби, які проводитимуть перевірку.

- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної

перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її

початку та дата закінчення.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідачем у судовому засіданні надано наказ керівника на проведення перевірок в якому не зазначено підстав перевірки позивача.

Частиною 3 статті 70 КАС України, встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи до уваги не беруться.  

Оскільки відповідачем під час проведення перевірки порушено вимоги ст. 19 Конституції України та ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, а саме, не дотримана передбачена чинним законодавством України  процедура проведення планових та позапланових перевірок господарської діяльності відповідача та не надано документів, передбачених ст. 11-1 Закону „Про державну податкову службу в Україні", рішення відповідача не може базуватися на неправомірно проведеній перевірці. Тому дії Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту перевірки № 22090343/2341 від 11.12.2007 року підлягають визнанню неправомірними, а прийняте за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій підлягає визнанню нечинним.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 70, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Інтранс-Поділля”, м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський про визнання неправомірними дій Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту перевірки № 22090343/2341 від 11.12.2007 року, про визнання нечинним рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0005402341 від 20.12.2007 року задоволити.

Визнати неправомірними дії Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо проведення перевірки та складання акту перевірки № 22090343/2341 від 11.12.2007 року

Визнати нечинним рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ № 0005402341 від 20.12.2007 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 85 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інтранс-Поділля”, (м. Кам'янець-Подільський, вул. Вокзальна, 2, код 21338269) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого держмита.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу.