Постанова

від 29.05.2008 по справі 15а/49-1018

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15а/49-1018

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" травня 2008 р.Справа № 15а/49-1018

 12 год. 53 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Бучинської Г.Б.

при секретарі судового засідання: Суховій Р.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації  "Збаражгаз", вул. Л. Українки, 14, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області

до Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського, 3, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області

про визнання рішення Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі за № 576 від 19.09.2007р. протиправним та скасування його.

За участю представників сторін:

позивача:          Гудима Л.Р. - довіреність № 19 від 22.02.08р.;

відповідача:          головний спеціаліст-юрисконсульт Борис І.Д. - довіреність № 707 від 24.03.08р..

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації  "Збаражгаз", вул. Л. Українки, 14, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області звернулося у господарський суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського, 3, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області про визнання рішення Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі за № 576 від 19.09.2007р. протиправним та скасування його.

Враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51, 130 КАС України.

Технічна фіксація судового процесу здійснюється на компакт-диск CD-R, серійний номер 5270104RA28349.

В засіданні з 21.05.2008р. по 29.05.2008р., на підставі ст. 150 КАС України, оголошувалася перерва для надання можливості сторонам подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що органом Пенсійного фонду всупереч норм чинного законодавства прийняте рішення, яким до товариства застосовано штрафні санкції та нарахована пеня. Просить також суд врахувати, що про спірне рішення дізнався тільки під час розгляду справи № 13а/15-341 за позовом Прокурора Збаразького району заявленого в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі про стягнення з ВАТ "Збаражгаз" 355392,24 грн. недоїмки, штрафних санкцій та пені. Також просить суд врахувати, що дане рішення як і вимоги про сплату боргу на адресу товариства не направлялися і ним не одержувалися, оскільки долучене до матеріалів справи поштове повідомлення № 360365 не може бути належним доказом направлення рішення № 576 від 19.09.2007р. позивачу, оскільки у Збаразькому УДПЗ під даним номером зазначено зовсім інше поштове повідомлення і крім того зазначені в поштових відправленнях від 25.09.2007р. та від 06.07.2007р. особи їх не отримували та не здійснювали особистого підпису. Також звертає увагу суду на те, що у товариства повністю відсутня заборгованість по страхових внесках, оскільки усі вимоги відповідача сплачувалися вчасно та у повному обсязі. Доказом відсутності заборгованості також є акти перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від 30.06.2005р. та від 31.10.2006р., акт звірки розрахунків від 03.03.2008р. № 499 складений станом на 01.01.2007р., відповідно до якого у товариства відсутня будь-яка заборгованість по недоїмці зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкціях та пені, а також у жодній з вимог про сплату боргу, що направлялися на адресу товариства не зазначалося про наявність заборгованості по штрафних санкціях та пені. Вважає, що рішення прийняте безпідставно, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись зокрема, на те, що рішення про застосування фінансових санкцій і нарахування пені прийняте правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства та у встановленому порядку направлене на адресу позивача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 360365, а також запис в журналі вихідної кореспонденції Управління № 2323 від 18.09.2007р.. підставою для прийняття вказаного рішення стали вимоги про сплату боргу № Ю 306у від 02.06.2005р., № Ю 306у від 04.07.2005р., № Ю 438 від 04.07.2006р., № Ю 438 від 03.10.2006р., № Ю 438 від 04.09.2006р., № Ю 438 від 02.08.2006р., № Ю 610Ау від 04.06.2007р., № Ю 610 від 04.10.2007р., № Ю 610 від 04.12.2007р., № Ю 306 від 05.03.2005р., № Ю 306 від 05.05.2005р.. Доказом надіслання вимоги № 610 від 05.11.2007р. на суму 345423,47 грн. є повідомлення про вручення поштового відправлення № 382806, а також реєстрація в журналі вихідної кореспонденції цієї вимоги за № 2662 від 05.11.2007р.. Щодо тверджень позивача про відсутність у нього боргу по сплаті страхових внесків просить суд врахувати, що відповідно до ч. 6 ст. 20, . 6 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.5.1.4. п. 5.1. ст. 5. Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 211 передбачено обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески до Фонду за відповідний базовий період у строк не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду та незалежно від того, чи була фактично виплачена заробітна плата. А оскільки сплата страхових внесків позивачем здійснювалась несвоєчасно, на прострочену суму заборгованості була нарахована штрафна санкція і пеня згідно  рішення № 576 від 19.09.2007р.. Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Збаражгаз", вул. Л. Українки, 14, м. Збараж, Тернопільської області, є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 21131887, що підтверджується Довідкою № 07-159 від 30.08.2005р. Головного управління статистики в Тернопільській області.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 11.09.1997р. за № 527/97-ВР) .

У відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. Відкрите акціонерне товариство "Збаражгаз", вул. Л. Українки, 14, м. Збараж, Тернопільської області, є платником збору на державне пенсійне страхування, і зобов'язанне сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного Фонду у строки та розмірі, визначені чинним законодавством.

Стаття 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" покладає на страхувальника зобов'язання, зокрема нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також страхувальник має право оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлюється зокрема нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до статті 20 якого обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Контролюючим органом стосовно нарахування, обчислення та сплати страхових внесків згідно ст. 64 вищезазначеного Закону є головні управління та управління Пенсійного фонду (територіальні органи виконавчої дирекції Пенсійного фонду України), які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зобов'язань платниками страхових внесків та застосовуватися фінансові санкції за порушення строків сплати внесків.

Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, 19 вересня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського, 3, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнято рішення № 576, яким до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Збаражгаз", вул. Л. Українки, 14, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду застосовано штраф в сумі 275533,55 грн. та нараховано пеню в сумі 72381,09 грн..

Даний акт індивідуальної дії оскаржується позивачем в судовому порядку.

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності та дослідивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуване рішення Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені –скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання протиправним (недійсним) акта зазначених органів (до числа яких належить і відповідач) є зокрема невідповідність його вимогам закону (п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року; ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому вказані акти повинні відповідати вимогам не лише Законів, а й положенням, прийнятих на їх виконання, підзаконних нормативно-правових актів, тобто не суперечити вимогам чинного законодавства.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності Управлінню Пенсійного фонду України визначається Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 211 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №128/2004 (далі –Інструкція).

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників, в тому числі випадки надіслання страхувальникам вимоги про сплату недоїмки та формування вимоги визначено розділом 8 Інструкції. Вимога формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків страхувальників та вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 8.3 Інструкції).

Відповідно до п. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Підпунктом 9.3.2 статті 9 Інструкції та пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно –10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно –20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів –50 відсотків зазначених сум. При цьому рішення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків. Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пп. 10.1 Р Інструкції).

Разом з тим, п.п. 9.3.2 Інструкції передбачено порядок і строки прийняття рішень про застосування санкцій, зокрема рішення складається  в  залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Отже, законодавство правовою підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій визначає факт несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків та визначає термін прийняття такого рішення при затримці до 30 та до 90 календарних днів, яким є наступний день після закінчення відповідного граничного строку.

У відповідності до розрахунку штрафних санкцій та пені по рішенню від 19.09.2007р. № 576 відповідачем нараховані штрафні санкції за період від 20.02.2004р. по 14.09.2007р., при цьому термін затримки позивачем сплати страхових внесків складає від 1 до 239 днів, а відтак при складанні рішення відповідачем  порушено вимоги Інструкції, оскільки кожна штрафна санкція (відповідно 10%, 20%, 50%) та  одночасно пеня в розмірі 0,1 повинна застосовуватися окремим рішенням в залежності від строку затримки сплати страхових внесків після закінчення відповідного граничного строку, та порушені терміни прийняття визначені Законом та Інструкцією.

Разом з тим, слід відмітити, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем порушено передбачений законодавством строк для прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, а саме.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, такі адміністративно-господарські санкції як: стягнення зборів (обов'язкових платежів), адміністративно-господарський штраф.

За змістом статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме територіальним органам Фонду надано право приймати рішення про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосування фінансових санкцій (пені, штрафу).

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, стягнення органами Пенсійного фонду несплачених (неперерахованих) страхувальниками страхових внесків розглядається як застосування до них (страхувальників) адміністративно-господарської санкції.

У відповідності із ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Таким чином, фінансові санкції, що застосовуються до суб'єктів господарювання органами Пенсійного фонду за прострочення термінів сплати страхових внесків (обов'язкового платежу) підпадають під визначення адміністративно-господарських. Чинним законодавства розмежовуються процедури: застосування санкції та стягнення санкції.

Про нарахування пені та накладення штрафів (тобто, про застосування санкції) посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Стягнення ж такої санкції відбувається в наступному порядку: суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку (таке оскарження призупиняє строки сплати фінансових санкцій). В протилежному випадку рішення органу Пенсійного фонду про застосування відповідної санкції передається для виконання державній виконавчій службі на правах виконавчого документу.

Відповідно до п. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції, до числа яких належить і штраф (ст.ст. 239, 241 ГК України), можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня його вчинення, що спростовує посилання відповідача на ст.. 106 Закону, як на доказ правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищезазначеного, для стягнення застосованих до суб'єкта господарювання фінансових санкцій (штрафу, пені) за порушення термінів сплати страхових внесків термін позовної давності не застосовується. Разом з тим, встановлений законом термін для застосування таких санкцій до підприємства (тобто винесення органом Пенсійного фонду рішення про їх застосування) складає шість місяців, але не пізніше як через один рік з дня порушення правил здійснення господарської діяльності.

В силу вимог пп. 9.3.2 п. 9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 9 грудня 2003 року № 211, рішення про застосування штрафів складається після фактичного погашення суми недоїмки в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків.

Таким чином відповідачем при винесенні спірного рішення не враховано положень ст. 250 ГК України, оскільки згідно поданого ним розрахунку фінансової санкції та пені, суб'єктом господарювання порушення допущене ще 21.07.2004р., яке є триваючим у часі (що вбачається із розрахунку, представленого відповідачем, але є непідтвердженим жодними іншими доказами), оскільки зарахування сум страхових внесків згідно поданого розрахунку, відбувалося щомісячно, тоді як рішення про застосування штрафних санкцій прийняте лише 02.08.2007р..

Крім того відповідач не підтвердив належними доказами і правомірність прийняття спірного рішення. Так, відповідно до п. 10.5 Інструкції, рішення про застосування фінансових санкцій зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 Інструкції виноситься посадовими особами органів Пенсійного фонду за встановленою формою згідно додатку № 14 до Інструкції та протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення (п. 13 ст. 106 Закону України).

Правовою підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій у відповідності до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є факт несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків”.

Водночас, у відповідності до поданих сторонами документів вбачається, що оспорюваним рішенням № 576 від 19.09.2007р. позивачу нараховано штрафні санкції та пеню за несплату, несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20.02.2004р. по 14.09.2007р., в той час, коли у відповідності до актів перевірки, проведеними на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від 30.06.2005р. за період з 01.04.2004р. по 01.06.2005р. та від 31.10.2006р. за період з 01.06.2005р. по 01.10.2006р. порушень не виявлено; актом звірки розрахунків № 499 складеним 03.03.2008р. між ВАТ "Збаражгаз" та Управлінням Пенсійного фонду України в збаразькому районі, підтверджено відсутність у товариства заборгованості зі сплати страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування, штрафних санкціях та пені станом на 01.01.2007р.

Крім того, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників визначений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією, зокрема п. 8.2 якої передбачені випадки, коли органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, у відповідності до п.п. в) якого вимога надсилається, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені, отже, за наявності такої заборгованості вимога надсилається в кінці кожного звітного періоду. Натомість, у направлених Управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі на адресу товариства вимогах № Ю 306 від 05.03.2005р., № Ю 306 від 05.05.2005р., № Ю 306у від 02.06.2005р., № Ю 306у від 04.07.2005р., № Ю 438 від 04.07.2006р., № Ю 438 від 02.08.2006р., № Ю 438 від 04.09.2006р., № Ю 438 від 03.10.2006р., № Ю 610Ау від 04.06.2007р., № Ю 610 від 04.10.2007р., № Ю 610 від 04.12.2007р., відсутні відомості про нараховані позивачу штрафні санкції та пеню. Інших вимог за спірний період суду не надано, а відтак страхувальнику не надсилалося.

Також унеможливлює встановити правомірність нарахування відповідачем санкцій та застосованої пені факт винесення ним рішень за період платежів здійснених товариством на протязі трьох і більше років, а не в залежності від терміну затримки сплати страхових внесків, а саме на наступний день після закінчення 30 та 90 календарних днів, що не відповідає вимогам п. 9.3.2. Інструкції.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, передбачений законодавством строк для прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, відповідачем був порушений (пропущений), останній не довів належними доказами правомірність прийняття рішення № 576 від 19.09.2007р., а відтак оспорюване рішення, яке визначає платнику страхових внесків додаткові зобов'язання, підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, куруючись статтями 69-71, 86, 94, 99, 104, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду" від 19.09.2007р. № 576.

3.Повернути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Збаражгаз", вул. Л. Українки, 14, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області, код 21131887 –3,50 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

          Суддя                                                                                                    Г.Б. Бучинська