Постанова

від 23.06.2008 по справі а17/148-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/148-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23.06.08  о 10:00                                                                         Справа № А17/148-08

Господарський суд Київської області у складі судді Суховий В.Г.

при секретарі судового засідання Фролов О.С.

за участю представників:

позивач:      Юнга О.В.;

відповідача: Вольська К.І., Кузьменко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю “Купава –Укрторг”,

                       м. Бориспіль

до         Державного підприємства “Всеукраїнський державний науково-

            виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав

            споживачів”, м. Київ

про      скасування постанови

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Купава –Укрторг” (далі –Позивач) до Державного підприємства “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” (далі –Відповідач) про скасування постанови.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2008р. відкрито провадження у справі № А17/148-08 та призначено її до розгляду.

Позивач обґрунтовує позов неправомірним прийняттям відповідачем постанови № 123С/50-09 від 17.07.2007р. про накладення штрафу в сумі 30 394,00 грн, оскільки відповідно ст. 3 п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державний

нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” об'єктом державного нагляду є “продукція експортна, що набувається за державний кошти ...”. В даному випадку продукція за державний кошт не набувалась, а була реалізована на експорт приватним структурам по індивідуальним замовленням, отже вона не є об'єктом державного нагляду.

Крім того, відповідно до ст. 4 частина 5 зазначеного Декрету результати перевірки оформлюються Актом, форма і порядок складання якого визначається центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики. Отже позивач не мав можливості змінити форму Акту перевірки та дати в ньому додаткову інформацію, куди, кому і на яких умовах реалізована продукція. Не володіння відповідачем достовірною інформацією про покупця і умови реалізації експортної продукції дало можливість ухвалити неправомірне рішення.

Відповідач у поданому запереченні № 3/177 від 22.04.2008р. проти позову заперечив, посилаючись на те, що продукція позивача є об'єктом державного нагляду на підставі п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” як продукція, яка пройшла сертифікацію. Продукція, що перевірялась - причіп автомобільний “Купава” підлягає обов'язковій сертифікації згідно з розділом 21 “Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні”, який затверджений Наказом Держспоживстандарту України №28 від 01.02.2005 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №466/10746 від 04.05.2005 року.

В судовому засіданні 21.05.2008р. було оголошено перерву до 23.06.2008р.

23.06.2008р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено законності прийняття оспорюваної постанови з огляду на таке.

Постановою відповідача № 123С/50-09 від 17.07.2007р. за реалізацію автомобільних причепів “Купава –813210-10” вартістю 121 576 грн, що не відповідає вимогам стандартів та технічних умов, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Купава –Укрторф” (позивач) штраф у розмірі 25% вартості зазначеної (реалізованої) продукції у сумі 30 394,00 грн. Дану постанову прийнято та накладено штраф з посиланням на Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.1993 року за № 30-93.

Підставою для накладання штрафу в постанові зазначено Акт перевірки додержання стандартів, норм і правил за № 338 від 12.07.2007 року (копія в матеріалах справи).

При складанні даного Акту відповідач керувався Декретом Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.1993 року за № 30-93 (далі - Декрет).

Суд погоджується з відповідачем стосовного того, що продукція – автопричіпи “Купава”, які випускаються позивачем, є об'єктом державного нагляду згідно з п.1 ст. 3 Декрету. Заперечення позивача з посиланням на ч.3 ст. 3 Декрету суд вважає необґрунтованими.

Водночас, в зазначеній Постанові та Акті не вказано, на підставі якого саме пункту ст. 8 Декрету відповідачем застосовано до позивача відповідальність у вигляді штрафу –25%.

Стаття 8 зазначеного Декрету передбачає застосування штрафу у розмірі 25% відсотків лише в пункті 2 і пункті 6 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України. Зокрема, у разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність:

-          п.2) - за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

-          п.6) - за реалізацію експортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, на що є письмове підтвердження споживача, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції.

В судовому засіданні представник відповідача послався, як на підставу застосування штрафу, на пункт 2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України. Позивач проти цього заперечив, оскільки його продукція є експортною, про що він надав суду Контракт № 02/02/07 від 07.02.2007р., вантажно-митну декларацію та інші документи.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив, що продукція позивача є експортною. Однак вважає, що п.6 ст. 8 Декрету поширюється лише на ту експортну продукцію, яка набувається за державні кошти.

Суд не може погодитися з такою думкою відповідача, оскільки в п.6 ст. 8 Декрету не зазначено, що він стосується лише експортної продукції, яка набувається за державні кошти.

Крім того, зі змісту п.6 ст. 8 Декрету вбачається, що підставою для застосування відповідальності передбаченої цим пунктом є обов'язкова наявність письмового підтвердження споживача. Такого підтвердження на час перевірки відповідач не мав, в Акті про його наявність не зазначено і суду не надано.

Суд також враховує те, що умовою застосування п.2 та п.6 ч.1 ст. 8 Декрету для притягнення для відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності та стягнення з нього штрафу у розмірі 25% від вартості реалізованої продукції є факт реалізації продукції, що не відповідає вимогам стандартів.

Об'єктом перевірки, як вбачається з Акта перевірки, був причіп, відібраний  на складі готової продукції підприємства (п. 2.2 Акту), який на момент перевірки знаходився на підприємстві позивача. В Акті перевірки зазначено, що “продукція пройшла технічний контроль і була підготовлена до реалізації” (п. 2.2 Акту). Це свідчить, що відібраний для перевірки якості продукції причіп перевірявся до того, як його позивач мав реалізувати. Суд вважає, що терміни “реалізація продукції” і “випуск продукції” не є тотожними. У п.2 ч.1 ст. 8 Декрету, на який посилається відповідач, не передбачено відповідальність за “випуск продукції”.

Будь-яких доказів на підтвердження факту реалізації даного причіпу відповідачем суду не надано. Так само відсутні докази наявності письмового підтвердження споживача щодо реалізації продукції, яка не відповідає стандартам.

Контракт № 02/02/07 від 07.02.2007р. та вантажно-митна декларація стосовно продажу автопричіпу “Купава” підприємству LLC “Pietro Fiorentini RUS” позивачем було надано відповідачу пізніше, після здійснення перевірки та прийняття оспорюванної постанови про накладення штрафу (лист позивача від 20.07.2007р.). Тому суд вважає, що обрахунок штрафу в сумі 30 394 грн (25% від 121 576 грн) згідно довідки про обсяг реалізації продукції з 02.07.2006р. по 02.07.2007р. є не правомірним, оскільки, по перше, реалізовані за цей період причіпи у кількості 5 одиниць не були об'єктом перевірки, по друге, їх вартість відрізняється від вартості автопричіпу, який перевірявся.

Отже, відповідач з огляду на вимоги ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірності свого рішення (постанови).

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на Державний бюджет України.

Керуючись ст.ст. 94, 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову Державного підприємства “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів” № 123С/50-09 від 17.07.2007р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Купава –Укрторг” (код 24257689) 3,40 грн. судових витрат.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Купава –Укрторг” (код 24257689) з Державного бюджету України надміру сплачене державне мито в сумі 300,54 грн.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги або після закінчення апеляційного розгляду справи і залишення постанови без змін.

Дану постанову може бути оскаржено у 10-денний термін з дня складення у повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги або у 20-денний термін після подання у 10-денний термін заяви про її апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги.

    Суддя:                                                                                  Суховий В. Г.