Рішення

від 10.06.2008 по справі 9/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.08                                                                                 Справа № 9/56

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Колективного підприємства виробничої комерційної фірми "Алчевськшляхбуд", м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелд-інтер +", м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 506 951 грн. 74 коп.

в присутності представників:

від позивача – Олійник Т.В., дов. № 4 від 04.03.08,

від відповідача – Загуменна Є.Е., дов. б/н від 14.03.08

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 253159,42 грн., 3% річних у розмірі 632,90 грн., збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 253159,42 грн., всього –506951,74 грн., за договором поставки № 1/10 від 01.10.07р.

Відповідач, ТОВ "Фелд-Інтер+", відзивом на позовну заяву від 15.04.08р. за № 104 вимоги позивача не визнає з посиланням на те, що за п. 3.1 спірного договору оплата повинна відбуватися протягом 3-х банківських днів після отримання рахунку. Позивач виставив рахунок-фактуру 03.04.08р. за № СФ-0000012 на суму 253159,42 грн., яка була оплачена відповідачем наступного дня 04.04.08р. за платіжним дорученням № 16 від цієї дати, виконавши таким чином умови договору належним чином.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір № 01/10 від 01.10.07р., за яким він відвантажив відповідачу асфальтобетон у період з 18 жовтня по 19 грудня 2007 року на суму 469411,30 грн., а відповідач лише частково сплатив за отриману продукцію у розмірі 216251,88 грн., заборгованість складає 253159,42 грн., яка підтверджується актом звірки станом на 01.02.08р.

За пунктом 2.1 відвантаження товару здійснюється лише після отримання постачальником (позивачем) попередньої оплати у повному розмірі за кожну партію товар, що постачається.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник (позивач) виставляє рахунок, а покупець (відповідач) протягом 3-х банківських днів перераховує грошові кошти на рахунок, однак передбачені й інші форми оплати.

Позивач 12.02.08р. звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості, однак вона не була задоволена.

Оцінивши доводи позивача, відповідача і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 01/10 від 01.10.07р., за яким позивач відвантажив відповідачу асфальтобетон у період з 18 жовтня по 19 грудня 2007 року на суму 469411,30 грн., а відповідач лише частково сплатив за отриману продукцію у розмірі 216251,88 грн., заборгованість складає 253159,42 грн., яка підтверджується актом звірки станом на 01.02.08р.

За пунктом 2.1 відвантаження товару здійснюється після отримання постачальником (позивачем) попередньої оплати у повному розмірі за кожну партію товар, що постачається.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник (позивач) виставляє рахунок, а покупець (відповідач) протягом 3-х банківських днів перераховує грошові кошти на рахунок, однак передбачені й інші форми оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав до матеріалів справи копії рахунку-фактури від 30.11.07 № СФ-000082 на суму 64845,95 грн. та від 19.12.07 № СФ-000101 на суму 197205,47 грн., на яких містяться позначки "счет получил: Яцумира И.М." з підписом зазначеної особи.

Як було встановлено судом, і це підтвердив представник відповідача у судовому засіданні 10.06.08, рахунки були отримані головним бухгалтером ТОВ "Фелд-інтер +" Яцуміра І.М.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що вказані рахунки не містять дати отримання, а відтак, не можна вважати їх отриманими саме 30.11.07 та 19.12.07 відповідно, оскільки отримання в іншу дату цих рахунків відповідач не довів.

Відповідач, сплативши суму основного боргу 04.04.08р. за платіжним дорученням № 16 від 03.04.08р. на підставі рахунку-фактури від 03.04.08р. № СФ-0000012, вважає що виконав грошове зобов'язання належним чином, однак це не відповідає дійсності з підстав, наведених вище.

Позивач, розраховуючи на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних згідно розрахунку, наданому суду 30.05.08 разом з поясненнями щодо розміру упущеної вигоди, виходив з періоду з 19.12.07 (дата отримання останнього рахунку-фактури) по 12.03.08, тобто за 84 дня прострочки оплати, та з суми 506318,84 грн., оскільки включив в суму боргу упущену вигоду в сумі 253159,42 грн.

Суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки, по-перше, позивачем не надано заяви про зменшення розміру позовних вимог, а, по-друге, 3% річних повинні бути розраховані із суми основного боргу у розмірі 253159,42 грн. за 84 дні та складати 1743,75 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%19.12.200712.03.200884253159,421743.75

Однак суд не має права вийти за межі позовних вимог і враховуючи, що до стягнення було заявлено 3% річних у розмірі 632,90 грн., саме ця сума й підлягає задоволенню.          

Щодо вимоги про стягнення упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

          Загальні підстави відповідності за завдану майнову шкоду містяться у параграфі 1 глави 82 ЦК України.          

          Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди,   звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

          Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

·          наявність шкоди;

·          протиправна поведінка заподіювача шкоди;

·          причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

·          вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обгрунтування розміру упущеної вигоди позивач посилається у т.ч. на договір № 42 від 01.08.07, укладений між ним та ТОВ "Рівень1", однак доводи позивача не приймаються судом, оскільки вони не доводять факту спричинення відповідачем збитків у сумі 253159,42 грн., відсутні й інші підстави для задоволення цієї вимоги.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

При подачі позову позивач сплатив державне мито платіжним дорученням № 109 від 13.03.08 у розмірі 1700,0 грн., у той час, як 1% від суми позову складає 5069,52 грн., тому з позивача підлягає до стягнення недоплачене держмито.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягується судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з позивача, КП ВКФ "Алчевськшляхбуд", 94223, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Алчевського, 2, код 03329479, рахунок 26000580567612 ЛОФ АК "Укрсоцбанк", МФО 304018, державне мито у розмірі 3 369,52 грн. на користь державного бюджету.

3.  Стягнути з відповідача, ТОВ "Фелд-інтер+", Луганська обл., м. Красний Луч, вул. К.Маркса, 79, код 32292819, на користь позивача, КП ВКФ "Алчевськшляхбуд", 94223, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Алчевського, 2, код 03329479, рахунок 26000580567612 ЛОФ АК "Укрсоцбанк", МФО 304018,  3% річних у розмірі 632,90 грн. та судові витрати у розмірі 2 596,99 грн., у т.ч. держмито –2537,92  грн., інформаційно-технічні витрати –59,07 грн.

4.  У задоволенні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 253159,42 грн. провадження у справі припинити.

5. У задоволенні вимоги про стягнення упущеної вигоди в сумі 253159,42 грн. –відмовити.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення підписане 13.06.08р.

Суддя                                                                                А.Г.Ворожцов